Постанова
Іменем України
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 622/1362/19
провадження № 61-4712св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Дергачівської місцевої прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області,
відповідачі: ОСОБА_1, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 11 березня 2021 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року керівник Дергачівської місцевої прокуратури, що діє в інтересах держави, в особі Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківській області) про скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування його реєстрації та повернення земельної ділянки у відання держави.
Позов мотивований тим, що згідно з наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області (далі - ГУ Держземагентства у Харківській області) від 05 червня 2015 року № 1682-СГ ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення - сільськогосподарські угіддя площею 11,8306 га для ведення фермерського господарства, розташовану за межами населених пунктів Писарівської сільської ради, кадастровий номер 6322685000:01:001:0408, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 20 травня 2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 642213663226 (далі - спірна земельна ділянка), строком на сорок дев`ять років.
14 липня 2015 року між ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди спірної земельної ділянки (далі - договір оренди).
Згідно з пунктами 2, 14 договору оренди спірна земельна ділянка передана в оренду для ведення фермерського господарства.
Відповідно до додаткової угоди до договору оренди від 12 травня 2016 року, укладеної між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1, внесено зміни до договору про визначення розміру орендної плати.
Згідно з розпорядженням Золочівської районної державної адміністрації від 03 липня 1997 року № 372 ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 43,28 га, яка розташована на території Одноробівської сільської ради, для розширення фермерського господарства, на підставі якого він отримав державний акт на право постійного користування землею, серія ХР-13-00-000890.
Відповідно до державних актів на право приватної власності від 17 грудня 2002 року, серія ІІІ-ХР №085228, ОСОБА_1 має у власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,25 га, яка розташована на території Одноробівської сільської ради, від 10 квітня 2007 року, серія ЯГ № 075495 - земельну ділянку для ведення фермерського господарства площею 5,1958 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Золочівського району.
ОСОБА_1 є засновником і керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження-1881", Селянської спілки управління фермерських господарств, Фермерського господарства "Альфа".
Фермерське господарство "Альфа" засноване та зареєстроване 04 серпня 1998 року.
Сільськогосподарська техніка, самохідні машини та механізми за ОСОБА_1 не обліковуються.
Звертаючись до ГУ Держземагентства у Харківській області із заявою про отримання земельної ділянки, ОСОБА_1 мав на меті не створити нове фермерське господарство, а розширити земельний банк вже існуючого Фермерського господарства "Альфа" без проведення земельних торгів, оскільки відповідно до державних актів відповідач має у власності інші земельні ділянки для ведення і створення фермерського господарства.
Порядок створення фермерського господарства включає два основні етапи: набуття засновником права на земельну ділянку для ведення фермерського господарства та створення і державна реєстрація фермерського господарства.
Дії ОСОБА_1 є грубим порушенням закону, спрямовані на розширення земельного банку вже раніше створеного Фермерського господарства "Альфа", що суперечить Закону України "Про фермерське господарство".
Просив визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держземагентства у Харківській області від 05 червня 2015 року № 1682-СГ про надання ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду; визнати недійсним договір оренди спірної земельної ділянки; скасувати державну реєстрацію договору оренди; зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області (об`єднаної територіальної громади) спірну земельну ділянку; судові витрати покласти на відповідачів.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 29 грудня 2020 року позов керівника Дергачівської місцевої прокуратури, що діє в інтересах держави, в особі Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, залишено без розгляду з підстав передбачених пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ухвала мотивована тим, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21 грудня 2020 року власником земельної ділянки, кадастровий номер 6322685000:01:001:0408, є ГУ Держземагентства у Харківській області (а. с. 139-141).
Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності, право постійного користування, право оренди на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент постановлення ухвали Золочівська селищна рада не була власником земельної ділянки, кадастровий номер 6322685000:01:001:0408, доказів протилежного прокурор не надав.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 11 березня 2021 року апеляційну скаргу прокурора задоволено. Ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 29 грудня 2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, провадження № 12-234гс18).
Положеннями статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" врегульовано правову ситуацію, коли відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідають наявним чинним і не скасованим правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії та які мають пріоритет над записами, що містяться у Державному реєстрі.
Суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин положення статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обґрунтував своє рішення лише інформацією з Державного реєстру, що є помилковим, оскільки відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27 вересня 2018 року № 7018-СГ та рішення ХІІ сесії VIII скликання Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області від 30 жовтня 2018 року № 1941 спірна земельна ділянка перебуває у власності Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фактичним власником та розпорядником спірної земельної ділянки є саме Золочівська селищна рада Золочівського району Харківської області.
Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року ОСОБА_1 направив поштовим зв`язком касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 11 березня 2021 року, просив її скасувати, залишити в силі ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 29 грудня 2020 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 56 ЦПК України, статті 2, 23 Закону України "Про прокуратуру", порушив норми процесуального права, а саме пункт 2 частини першої статті 257 ЦПК України, не врахував правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18; суд застосував висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, що не є тотожними обставинам справи № 622/1362/19; прокурор неправильно визначив орган, в особі якого подана позовна заява.
Спірна земельна ділянка знаходиться у державній власності, власником є держава, яка реалізує свої повноваження через органи державної влади, а не органи місцевого самоврядування.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Харківського апеляційного суду від 11 березня 2021 року.
У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
У резолютивній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбаченої пунктом 1, абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд першої інстанції встановив, Золочівська селищна рада Золочівського району Харківської областіне наділена правом власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6322685000:01:001:0408.
Згідно з листом від 09 жовтня 2019 року прокурор повідомив голову Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області про прийняття рішення щодо представництва в суді інтересів держави та звернення до суду із позовом (а. с. 35 - 36).
18 листопада 2019 року прокурор підписав позовну заяву та направив до суду без отримання відповіді селищної ради.