Постанова
Іменем України
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 824/253/21
провадження № 61-2940ав22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - AUTOBIDMASTER LLC,
боржники: фізична особа - підприємець ОСОБА_1, фізична особа - підприємець ОСОБА_2,
за участю:
секретаря судового засідання - Бондаря В. Б.,
представника заявника - адвоката Климків Лідії Ярославівни,
представника боржників - адвоката Будзара Павла Степановича,
розглянувши у відкритому судовому засіданніапеляційну скаргу AUTOBIDMASTER LLC на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року у складі судді Савченка С. І. за заявою AUTOBIDMASTER LLC про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - Арбітражної служби міста Портленд, штат Орегон, США, від 25 травня 2021 року у справі № 201211 за позовом AUTOBIDMASTER LLC до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У листопаді 2021 року AUTOBIDMASTER LLCзвернулася до Київського апеляційного суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - Арбітражної служби міста Портленд, штат Орегон, США, від 25 травня 2021 року у справі № 201211 за позовом AUTOBIDMASTER LLC до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів.
Заява обґрунтована тим, що Арбітражна служба міста Портленд, штат Орегон, США, розглянула справу № 201211 за позовом AUTOBIDMASTER LLC до ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 про зобов`язанні вчинити дії та стягнення грошових коштів.
Рішенням Арбітражної служби міста Портленд у складі одноособового арбітра ОСОБА_4 від 25 травня 2021 року вимоги задоволено. Стягнено з ФОП ОСОБА_1 58 177,00 дол. США, з ФОП ОСОБА_2 - 106 893,00 дол. США, встановлено нарахування 9 % річних на користь заявника за прострочення платежу, починаючи з дати винесення арбітражного рішення, а також зобов`язано кожного з відповідачів вчинити певні дії та утриматися від вчинення певних дій відповідно до укладених угод.
Рішення комерційного арбітражу не оскаржувалося у компетентному суді США і є чинним.
Просила визнати та надати дозвіл на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - Арбітражної служби міста Портленд, штат Орегон, США, від 25 травня 2021 року у справі № 201211 за позовом AUTOBIDMASTER LLC до ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів; видати виконавчий лист на підставі арбітражного рішення від 25 травня 2021 pоку про стягнення з ФОП ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 58 177,00 дол. США, 9 % річних, що підлягають нарахуванню з дати винесення арбітражного рішення (25 травня 2021 pоку), що на дату подання цієї заяви становить 2 237,00 дол. США; видати виконавчий лист на підставі арбітражного рішення від 25 травня 2021 pоку про стягнення з ФОП ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 106 893,00 дол. США, 9 % річних, що на дату подання цієї заяви становить 4 111,00 дол. США; видати виконавчий лист про зобов`язання ФОП ОСОБА_1 виконати дії згідно з вимогами арбітражного рішення від 25 травня 2021 pоку, видати виконавчий лист про зобов`язання ФОП ОСОБА_2 виконати дії згідно з вимогами арбітражного рішення від 25 травня 2021 pоку.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду як суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви AUTOBIDMASTER LLC про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. Відмовлено у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - Арбітражної служби міста Портленд, штат Орегон, США, від 25 травня 2021 року.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що суд встановив передбачені статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (далі - Закон) підстави для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення арбітражу. У наданій AUTOBIDMASTER LLC копії арбітражного рішення немає відомостей про порядок і строки набрання рішенням законної сили.Крім того, у матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення відповідачів про призначення арбітра.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року заяву задоволено частково. Стягнено з AUTOBIDMASTER LLC на користь ФОП ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 71 780,50 грн.
Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду як суду апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі та витребувано матеріали справи з Київського апеляційного суду.
Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 21 липня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року заяву представника ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 - адвоката Федько Г. М. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
21 грудня 2022 року до Верховного Суду через електронну пошту надійшло клопотання Будзара П. С. про заміну представника ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 для участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
22 грудня 2022 року Верховний Суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання Будзара П. С. про заміну представника для участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
27 грудня 2022 року до Верховного Суду через електронну пошту надійшли додаткові пояснення представника AUTOBIDMASTER LLC.
28 грудня 2022 року до Верховного Суду через електронну пошту надійшли додаткові пояснення представника боржників.
29 грудня 2022 року до Верховного Суду через електронну пошту надійшло клопотання представника AUTOBIDMASTER LLC про відкладення розгляду справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У квітні 2022 року AUTOBIDMASTER LLC звернулась до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року, просила її скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заяви AUTOBIDMASTER LLC про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин справи, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, а також неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права.
Відповідачі знали про призначення ОСОБА_4 арбітром у справі.
Відповідно до процедурних правил Арбітражної служби Портленду (далі - АSР), якщо відповідачі відмовилися від участі у провадженні, то слухання справи може проводитися без їх участі.
Суд першої інстанції помилково витлумачив правило 25 Арбітражних правил та застосував статтю V Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, яка ратифікована Українською РСР відповідно до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 22 серпня 1958 року "Про ратифікацію Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень" (далі - Нью-Йоркська конвенція), не звернувши уваги на те, що відповідачам була забезпечена можливість взяти участь в арбітражному провадженні, крім того, вони нею скористалися, адже подали в арбітраж заяву про відповідь та заяву на захист відповідачів від 25 січня 2021 року, а також лист із заявою про їх відмову від участі в арбітражному розгляді від 17 лютого 2021 року.
АSР листом від 27 січня 2021 року повідомила ОСОБА_4 про призначення його як арбітра у справі, копія листа була направлена ОСОБА_8 - представнику відповідачів.
Крім того, представник відповідачів листувався з арбітром у справі, зокрема направляв йому заяву про відмову відповідачів від участі в арбітражі і подальші пояснення з питань, які виникали у процесі арбітражу. Відповідачі не заперечували цього факту.
Відповідачі не надали жодного доказу на підтвердження того, що вони не були повідомлені про призначення арбітра, а також не надали жодних аргументів щодо того, чому вони адресували лист із заявою про відмову відповідачів від участі в арбітражному розгляді від 17 лютого 2021 року та усі подальші письмові пояснення у справі на адресу арбітра ОСОБА_4.
Застосування судом першої інстанції пункту (b) частини першої статті V Нью-Йоркської конвенції для обґрунтування відмови у визнанні арбітражного рішення здійснено без урахування усіх обставин справи, а саме повної обізнаності відповідачів про арбітражне провадження, а також використання ними процесуальних можливостей для участі в арбітражному розгляді.
Арбітражне рішення не встановлює будь-яких обов`язків для третіх осіб, а спрямоване виключно на виконання зобов`язань відповідачами. Сам по собі факт згадування в резолютивній частині арбітражного рішення цих осіб не вказує на те, що арбітражне рішення стосується або порушує права цих осіб.
Положення Арбітражних правил, на які послався суд, регулюють порядок пред`явлення відповідачем вимоги до третьої особи у межах арбітражного провадження, тобто взагалі не стосуються ситуації у цій справі.
Суд першої інстанції дійшов помилково висновку, що дії, які відповідачі зобов`язані вчинити на підставі арбітражного рішення, порушують права та інтереси третіх осіб, з якими немає арбітражної угоди, зокрема права та інтереси компанії Sarozum Group Ltd, оскільки суд не зазначив, які конкретні права та інтереси Sarozum Group Ltd (як окремого суб`єкта) порушують ці зобов`язання.
Такий самий висновок суд першої інстанції зазначив щодо компанії Copart Inc та власника вебсайту www.auction-spot.com.
Помилковим є висновок суду першої інстанції, що обов`язковою умовою набуття арбітражним рішенням статусу обов`язкового є підтвердження федеральним судом або судом штату у США.
Згідно з Нью-Йоркською конвенцією остаточність арбітражного рішення має встановлюватися передусім з урахуванням змісту угоди між сторонами. Відсутність визнання в державі арбітражного рішення не є підставою для відмови у його визнанні у будь-якій іншій державі на підставі Нью-Йоркської конвенції.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 264/1297/17, провадження № 61-35280св18, згідно з яким інститут визнання і виконання іноземного арбітражного рішення не передбачає, що арбітражне рішення, винесене в одній державі, повинно бути виконуваним (мати силу виконавчого документа) у цій державі, як необхідна передумова для його визнання і примусового виконання на території інших держав.
Рішення суду першої інстанції суперечить наведеному.
Висновок суду першої інстанції про те, що арбітражне рішення щене стало остаточним для сторін, ґрунтується на неправильному тлумаченні положень Нью-Йоркської конвенції, Арбітражних правил і положень угод між сторонами. Цей висновок є неправильним за своєю суттю, а арбітражне рішення є остаточним для сторін згідно з пунктом (е) частини першої статті V Нью-Йоркської конвенції.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У серпні 2022 року представник ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 - адвокат Федько Г. М.подала відзив на апеляційну скаргу AUTOBIDMASTER LLC, у якому просила залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Суд першої інстанції повністю з`ясував обставини справи: висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі, відповідають обставинам справи; розглянув заяву з додержанням норм процесуального і матеріального права.
Суд першої інстанції прийняв докази від обох сторін, надав їм належну правову оцінку, тому посилання AUTOBIDMASTER LLC, що боржники подали тільки один доказ, не має значення, оскільки кількість доказів не впливає на вирішення справи.
AUTOBIDMASTER LLC помилково зазначила, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд справи, оскільки вони не були повідомлені про дату, час та місце проведення арбітражних слухань, особу, призначену арбітром, та були позбавлені можливості взяти участь в арбітражному розгляді, що також підтверджується матеріалами справи.
11 грудня 2020 року відповідачам направлено лист про ініціювання заявником арбітражного розгляду та запропоновано обрати арбітра з наданого переліку. У вказаному повідомленні немає жодної пропозиції щодо надання відзиву на вимоги AUTOBIDMASTER LLCабо відповідачами доказів.
Відповідачі не отримували ніяких повідомлень щодо особи, яку призначено арбітром у справі (доказів про направлення таких повідомлень у матеріалах справи немає).
26 березня 2021 року відповідачів було сповіщено про перелік можливих дат слухання, проте їх не було повідомлено про обрану дату, час, спосіб проведення слухань.
Твердження AUTOBIDMASTER LLCпро те, що листом від 27 січня 2021 року ASP повідомила ОСОБА_4 про призначення його як арбітра у справі, і копія цього листа була направлена представнику відповідачів є необґрунтованим, оскільки відповідачі їх не отримували, і таких повідомлень у матеріалах справи немає.
Суд першої інстанції правильно зазначив в оскаржуваній ухвалі, що у матеріалах справи немає відомостей щодо належного сповіщення відповідачів про призначення арбітра.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що необґрунтованими є посилання AUTOBIDMASTER LLCна те, що відповідачі відмовилися від арбітражу у своїй заяві від 17 лютого 2021 року, у зв`язку з тим, що суд не повідомляв їх про розгляд, оскільки відмова від арбітражу згідно з Арбітражними правилами недійсна, і відповідачі мали бути повідомлені. Крім того, із доданого заявником листування відомо, що представник відповідачів у США наполегливо намагався взяти участь у засіданні.
Також суд першої інстанції правильно застосував статтю V Нью-Йоркської конвенції.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що арбітражне рішення містить висновки з питань, які виходять за межі арбітражної угоди, оскільки стосуються прав та інтересів третіх осіб, які не укладали арбітражної угоди, не є її сторонами та не були залучені до арбітражного розгляду, зокрема юридичної особи, що утворена і діє за законодавством Кіпру, - компанії Sarozum Group Ltd та її учасників (акціонерів), а також юридичної особи, реєстраційні дані якої невідомі, - компанії Copart Inc.
Арбітражне рішення передбачає відшкодування на користь заявника за рахунок майна та майнових прав третіх осіб, тому незалучення третіх осіб до арбітражного розгляду є порушенням правила F Арбітражних правил та окремою підставою для відмови у заяві про визнання та виконання арбітражного рішення.
Арбітражне рішення ще не стало обов`язковим для сторін, оскільки згідно з правилом 36 Арбітражних правил через десять днів після винесення арбітражного рішення, зміни рішення або додаткового рішення зі змінами будь-яка сторона може звернутися до будь-якого федерального суду або суду штату, що має юрисдикцію щодо підтвердження рішення у вигляді рішення такого суду. Тобто підтвердження арбітражного рішення рішенням федерального суду або суду штату є умовою, за якої арбітражне рішення стає обов`язковим для сторін.
Доводи осіб, які подали додаткові письмові пояснення
Додаткові пояснення представника заявника мотивовані тим, що згідно з Арбітражними правилами відповідачі були належним чином повідомлені про початок арбітражного провадження щодо них з 11 грудня 2020 року, з моменту направлення їм відповідного повідомлення поштовим зв`язком на їх останні відомі адреси.
Відповідачі знали про початок арбітражного розгляду, що підтверджується їх відповіддю від 25 січня 2021 року, поданою до ASP, що також підтвердив їх представник у судовому засіданні 22 грудня 2022 року.
27 січня 2021 року адміністратор ASP направив ОСОБА_5 повідомлення про призначення його арбітром у цій справі, копія цього повідомлення була направлена поштою та електронною поштою представникові заявника та представнику відповідачів.
Відповідачі не заперечували, що 17 лютого 2021 року їх представник направив арбітру заяву про відмову від участі в арбітражному провадженні. Потім представник заявника електронним листом від 11 березня 2021 року ініціювала перед арбітром питання про застосування правила 25 Арбітражних правил і проведення слухання за процедурою prima facie. Копію листа також було направлено відповідачам. Арбітр в електронному листі від 12 березня 2021 року запропонував відповідачам надати свої заперечення щодо розгляду протягом 10 днів, чим представник відповідачів скористався.
У результаті цього арбітр 26 березня 2021 року направив ухвалу у формі листа сторонам, взяв до уваги заяву відповідачів про відмову від участі в арбітражному провадженні та задовольнив клопотання представника заявника про вирішення справи за процедурою слухання prima facie.
Додаткові пояснення представника відповідачів мотивовані тим, щовідповідачів не було належним чином повідомлено про призначення арбітра. Неповідомлення відповідачів про призначення арбітра позбавило їх можливості завчасного надати заперечення.
Відповідно до правила 11 Арбітражних правил будь-який арбітр, призначений згідно з цими правилами, підписує форму перевірки ASP, яка вимагає від арбітра розкривати всім сторонам та будь-яким іншим арбітрам усі відомі факти, які можуть вплинути на неупередженість арбітра.
Всупереч цьому положенню Арбітражних правил відповідачам не було надано копії підписаної форми перевірки арбітром, у зв`язку з чим неможливо дійти висновків щодо неупередженості призначеного арбітра, що підтверджує порушення порядку повідомлення сторін про призначення арбітра.
Було порушено частину першу правила 17 Арбітражних правил, оскільки відповідачам не був направлений календар для визначення дат арбітражного слухання та не повідомлено про дату, час і місце слухання справи.
Відповідно до правила 4 Арбітражних правил арбітражне слухання має проходити у місті/регіоні, обраному ASP, якщо сторони не домовилися (або арбітр не вирішить) провести його в іншому місці.
У листі ASP про ініціювання заявником арбітражного розгляду від 11 грудня 2020 року вказано, що відповідно до Угоди про консультаційні послуги між сторонами арбітраж повинен проходити у Портленді і може проводитися за допомогою Zoom або інших засобів відеоконференцій.
Відповідно до тексту арбітражного рішення арбітраж був завершений на слуханні prima facie, відповідачі на слухання не з`явились.
Проте із вказаного не зрозуміло, як саме проходили слухання: за особистою участю сторін або шляхом відеоконференції.
Відповідачам усупереч правилу 4 Арбітражних правил не було повідомлено про місце слухань та спосіб їх проведення.
Оскільки відповідачів не було належним чином повідомлено про розгляд справи, то арбітр прийняв рішення з порушенням правила 25 Арбітражних правил.
Всупереч правилу F Арбітражних правил об`єднання проваджень (арбітражів) відбулось без запиту сторін та без повідомлення відповідачів, що позбавило їх можливості надати пояснення та заперечення з цього питання до ASP.
Heзалучення третіх осіб, вказаних в арбітражному рішенні, до арбітражного розгляду є порушенням правила F Арбітражних правил та є окремою підставою для відмови у заяві про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Арбітражне рішення не набрало обов`язкової сили, оскільки воно не було підтверджено федеральним судом або судом штату відповідно до правила 36 Арбітражних правил, тобто не стало обов`язковим для сторін.
Немає доказівщодо дати набрання чинності рішенням ASP.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України. Відповідно до них судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в главі 3 розділу ІХ "Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів" ЦПК України.
Суд першої інстанції ухвалою від 24 січня 2022 року відмовив у задоволенні заяви AUTOBIDMASTER LLC про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. Відмовив у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - Арбітражної служби міста Портленд, штат Орегон, США, від 25 травня 2021 року.
Суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні заяви, виходив з того, що передбачених статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення арбітражу немає. У наданій заявником копії арбітражного рішення відсутні відомості про порядок і строки набрання рішенням законної сили.У матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення відповідачів про призначення арбітра, а саме рішення впливає на права та інтереси третіх осіб.
Верховний Суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Питання визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні регулюється Нью-Йоркською конвенцією.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про правонаступництво України" Україна підтвердила свої зобов`язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України. Нью-Йоркська конвенція набрала чинності для України 10 січня 1961 року.
Згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України", якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов`язання за цими договорами.
З огляду на наведене положення Нью-Йоркської конвенції є обов`язковими для виконання Україною, пріоритетними та мають вищу юридичну силу щодо норм національного законодавства України (за винятком Конституції України), що регулюють спірні правовідносини.
Згідно з частиною першою статті I Нью-Йоркської конвенції цей міжнародний договір застосовується до визнання і виконання арбітражних рішень, постановлених на території іншої держави, ніж держава, де запитуються їх визнання і виконання, за спорами, сторонами в яких можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Її належить застосовувати також щодо арбітражних рішень, які не вважаються внутрішніми рішеннями у тій державі, де запитуються їх визнання та виконання.
Відповідно до статті ІІ Нью-Йоркської конвенції кожна договірна держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати в арбітраж всі або будь-які спори, що виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з будь-якими конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Термін "письмова угода" включає арбітражне застереження в договорі або арбітражну угоду, підписану сторонами, або відображається в обміні листами або телеграмами.
Згідно зі статтею ІІІ Нью-Йоркської конвенції кожна договірна держава визнає арбітражні рішення як обов`язкові та виконує їх відповідно до процесуальних норм тієї території, де запитуються визнання та виконання цих рішень, на умовах, викладених у статтях Конвенції.
Відповідно до статті V Нью-Йоркської конвенції:
1. У визнанні та приведенні до виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тої сторони, проти якої воно постановлене, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де запитується визнання та приведення до виконання, докази того, що:
a) сторони в арбітражній угоді, зазначені в статті ІІ, були за застосованим до них законом у будь-якій мірі недієздатними, або ця угода є недійсною згідно із законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності такої вказівки, за законом країни, де рішення було винесене, або;
b) сторона, проти якої винесене рішення, не була належним чином повідомленою про призначення арбітра або про арбітражний розгляд чи з інших причин не могла надати свої пояснення, або;
c) зазначена ухвала винесена щодо спору, не передбаченого або такого, що не підпадає під умови арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, проте, що якщо постанови з питань, що охоплюються арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанову з питань, що охоплюються арбітражною угодою або арбітражним застереженням у договорі, може бути визнана та приведена до виконання, або;
d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді сторін або, за відсутності такого, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або;
e) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасоване чи призупинене виконанням компетентною владою країни, де воно було винесене, або країни, закон якої застосовується, або;
2. У визнанні та виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій запитується визнання та приведення до виконання, виявить, що:
а) об`єкт спору не може бути предметом арбітражного спору відповідно до закону цієї країни, або;
b) визнання та виконання цього рішення, суперечить публічному порядку країни, де запитується визнання та виконання арбітражного рішення.
Згідно зі статтею 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Відповідно до пунктів б, в, г, ґ частини першої статті 478 ЦПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято.
Згідно з наведеними нормами права Україна як держава за загальним правилом визнає та виконує іноземні арбітражні рішення на підставі норм міжнародного права, імплементованих у національному законодавстві, не здійснюючи оцінки їх правильності по суті.
Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.
Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.
Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19, провадження № 61-15459ав20, від 13 січня 2022 року у справі № 824/87/21, провадження № 61-16378ав21.
Щодо належного повідомлення відповідачів про призначення арбітра та розгляд справи
Відповідно до правила 11 Арбітражних правил будь-який арбітр, призначений і діючий відповідно до цих правил, повинен підписати форму підтвердження неупередженості ASP, яка вимагає від арбітра розкривати всім сторонам і будь-яким іншим арбітрам будь-які відомі факти, які, на думку розумної особи, можуть вплинути на неупередженість арбітра, в тому числі:
a. Фінансова чи особиста зацікавленість у результаті арбітражного розгляду; і
b. Існуючі або минулі відносини з будь-якою зі сторін арбітражної угоди або арбітражного розгляду, їхніми адвокатами чи представниками, свідком (або будь-яким іншим арбітром, якщо такі є).
Арбітр повинен подати підписану форму підтвердження до ASP і вручити її копію кожній стороні (і, якщо розкрито будь-яку інформацію, іншим арбітрам, якщо такі є).