Постанова
Іменем України
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 295/5244/22
провадження № 61-12011св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Лубякова Галина Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо фінанс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор Плюс", ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якої діє представник - адвокат Швець Анатолій Анатолійович,на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 15 липня 2022 року у складі судді Перекупка І. Г. та постанову Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Лубякова Г. М., Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбо фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Арбо фінанс"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "Вектор Плюс"), ОСОБА_4, в якому просив визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 15 вересня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який посвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Лубяковою Г. М., реєстраційний номер № 2952 від 15 вересня 2009 року.
У липні 2022 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Бородіна Д. В. подав заяву про забезпечення позову, в якій просив:
- накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 ;
- заборони ОСОБА_3 та іншим особам укладати договори оренди квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначав, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти певні дії щодо розпорядження вказаним нерухомим майном може ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення про задоволення позову, оскільки існує можливість подальшого відчуження спірної квартири.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 15 липня 2022 року заяву задоволено.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 і заборонено ОСОБА_3 та іншим особам укладати договори оренди квартири АДРЕСА_1 .
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернулась.
Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_5 через представника - адвоката Шкляєва К. В. подала апеляційну скаргу.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 задоволено частково.
Скасовано ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 15 липня 2022 року в частині заборони ОСОБА_3 та іншим особам укладати договори оренди квартири АДРЕСА_1 та постановлено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
В іншій частині ухвалу залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що між сторонами дійсно існує спір щодо відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити вирішення судового спору.
При цьому вказав, що накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті є достатнім засобом забезпечення позову та слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача у разі задоволення позовних вимог.
Скасовуючи ухвалу в частині заборони ОСОБА_3 та іншим особам укладати договори оренди квартири, апеляційний суд зазначив, що необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову не відповідає змісту позовних вимог та не пов`язано з суб`єктивними правами позивача на предмет спору.
При цьому суд зазначив, що, вирішуючи питання про забезпечення позову в цій частині вимог заяви, судом першої інстанції не враховано інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням такого заходу.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
30 листопада 2022 року ОСОБА_3 через представника - адвоката Швеця А. А. засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 15 липня 2022 року та скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
09 січня 2023 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить суд у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Вважає, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК Українипередбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
23 грудня 2022 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не містить доводів в частині вирішення вимог заяви щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а тому у вказаній частині, в силу приписів статті 400 ЦПК України, оскаржені судові рішення не є предметом касаційного перегляду.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині вирішення вимог заяви щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідають.