ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 923/507/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.,
за участю представників:
Виконувача обов`язків керівника Скадовської окружної прокуратури - не з`явилися,
Скадовської міської ради Херсонської області - не з`явилися,
Комунального некомерційного підприємства "Скадовська центральна міська лікарня" Скадовської районної ради - не з`явилися,
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛКО ГРУП" - не з`явилися,
Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2021
(головуючий - Богатир К.В., судді Бєляновський В.В., Філінюк І.Г.)
у справі № 923/507/21
за позовом виконувача обов`язків керівника Скадовської окружної прокуратури
в інтересах держави в особі: 1) Скадовської міської ради Херсонської області, 2) Комунального некомерційного підприємства "Скадовська центральна міська лікарня" Скадовської районної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЛКО ГРУП",
про примусове виконання обов`язку в натурі та стягнення пені,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
1. Виконувач обов`язків керівника Скадовської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Скадовської міської ради Херсонської області та Комунального некомерційного підприємства "Скадовська центральна міська лікарня" звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про зобов`язання ТОВ "ЗЕЛКО ГРУП" виконати обов`язок в натурі: поставити та передати у власність КНП "Скадовська центральна районна лікарня" товар, відповідно до п.1.1 договору № 054-20/476 від 04.12.2020, укладеного між КНП "Скадовська центральна районна лікарня" та ТОВ "ЗЕЛКО ГРУП" про закупівлю товару та стягнення з ТОВ "ЗЕЛКО ГРУП" на користь КНП "Скадовська центральна районна лікарня" пені за прострочення виконання зобов`язань у розмірі 97 153,34 грн.
2. Позов мотивовано неналежним виконанням ТОВ "ЗЕЛКО ГРУП" договірних зобов`язань у частині своєчасної поставки та передачі у власність Комунального некомерційного підприємства "Скадовська центральна міська лікарня" товару.
3. Прокурор обґрунтовуючи підстави для звернення до суду та порушення інтересів держави вказує на виняткову необхідність захисту порушених інтересів держави, в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з неналежним виконанням уповноваженим органом своїх обов`язків.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.09.2021 у справі №923/507/21 позов залишено без розгляду.
5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 залишено без змін ухвалу Господарського суду Херсонської області від 08.09.2021. Стягнуто з Херсонської обласної прокуратури на користь ТОВ "ЗЕЛКО ГРУП" понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 8 325,00 грн.
6. Судові рішення мотивовані тим, що прокурором не було дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", як і не підтверджено підстав представництва, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач, як компетентний орган, протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звертався, чи не мав наміру звернутися до суду з даним позовом в інтересах держави. В матеріалах справи наявні докази, які свідчать про те, що Комунальним некомерційним підприємством "Скадовська центральна міська лікарня" вчинялися достатні та ефективні дії щодо спонукання до виконання ТОВ "ЗЕЛКО ГРУП" своїх зобов`язань за договором.
7. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву ТОВ "ЗЕЛКО ГРУП" про стягнення з органу прокуратури судових витрат на професійну правничу допомогу, вказує на доведеність понесених витрат на професійну правничу допомогу, розмір витрат є співмірним зі складністю справи та об`ємом наданих послуг.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
8. Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 в частині стягнення з Херсонської обласної прокуратури на користь ТОВ "ЗЕЛКО ГРУП" понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 8 325,00 грн, та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви ТОВ "ЗЕЛКО ГРУП" про стягнення з прокурора понесених витрат на професійну правничу допомогу.
9. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
10. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що нормами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови в задоволенні позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача. Позивачами, як сторонами в цьому судовому процесі, виступають КНП "Скадовська центральна міська лікарня" та Скадовська міська рада, а не прокурор.
11. Скаржник посилається на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №908/799/17, від 10.12.2019 у справі №922/377/17, від 05.02.2020 у справі № 905/998/18, від 13.02.2020 у справі №911/2686/18, від 23.02.2021 у справі №908/2005/19.
12. Крім того, скаржник вважає необґрунтованим стягнення судом апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу саме в розмірі 8 325,00 грн, оскільки такий розмір є неспівмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), не відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості і становить надмірний тягар для позивача.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
13. Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу не надходило.
Позиція Верховного Суду
14. Частинами 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури в касаційній скарзі просить Суд скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 в частині стягнення з Херсонської обласної прокуратури на користь ТОВ "ЗЕЛКО ГРУП" понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 8 325,00 грн, та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви ТОВ "ЗЕЛКО ГРУП" про стягнення з прокурора понесених витрат на професійну правничу допомогу.
16. Тобто Першим заступником керівника Одеської обласної прокуратури оскаржується постанова суду апеляційної інстанції лише в частині стягнення з органу прокуратури судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 8 325,00 грн.
17. Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
18. Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
19. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
20. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
21. За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
22. Статтею 129 ГПК України визначено порядок розподілу судових витрат, п. 2 ч. 4 якої встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі відмови в позові - на позивача.
23. Відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
24. Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
25. Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
26. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
27. Частинами 1, 3 ст. 41 ГПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
28. У справі, що розглядається, виконувач обов`язків керівника Скадовської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Скадовської міської ради Херсонської області та Комунального некомерційного підприємства "Скадовська центральна міська лікарня" звернувся з позовом, який ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.09.2021, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2021, залишено без розгляду.
29. Як зазначалося вище, звертаючись до суду з касаційною скаргою, Прокурор просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції лише в частині розподілу судових витрат щодо покладення на орган прокуратури обов`язку з відшкодування на користь відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу.
30. Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України визначено, що представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, здійснює прокуратура.
31. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Частина 1 якої визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
32. Згідно з абзацами 1 та 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
33. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, в постанові від 26.02.2019 у справі №915/478/18, в постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, в постанові від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, в постанові від 18.03.2020 у справі №553/2759/18, в постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20).
34. Також Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах.
35. Під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
36. Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава.
37. Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.
38. Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі.
39. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
40. Частина 3 ст. 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
41. Відповідно до ч. 4 цієї статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
42. Водночас ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.
43. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
44. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі №911/2169/20).
45. Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 05.10.2022 у справі № 923/199/21).
46. Частиною 5 ст. 53 ГПК України встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
47. За приписами ч. 1 ст. 55 ГПК України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті (стосовно права укладати мирові угоди).
48. Частини 1 та 2 ст. 42 ГПК України містять переліки прав та обов`язків учасників справи, які не є вичерпними.