ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2023 року
м. Київ
справа № 280/9223/21
адміністративне провадження № К/990/30883/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 (головуючий суддя Шальєва В.А., судді Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі №280/9223/21 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2021 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просило визнати противоправним та скасувати наказ ГУ ДПС від 14.09.2021 №2774-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" АТ "ДТЕК Дніпроенерго" (код за ЄДРПОУ 38024583)"
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2022 позов задоволено.
04.05.2022 ГУ ДПС подало апеляційну скаргу на вищезазначене судове рішення, яка була залишена без руху згідно з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 як така, що подана з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а заявлене відповідачем клопотання про його поновлення не обґрунтоване належним чином (відповідач, обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначав, що з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, у зв`язку з чим у роботі ДПС України та її територіальних органів з цієї ж дати був встановлений простій, який було припинено з 15.04.2022).
Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу протягом десяти днів з дня закінчення воєнного стану на території України подати до апеляційного адміністративного суду вмотивовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для цього разом із доказами відповідних обставин.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2022 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС: відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження, а подане ним клопотання про поновлення зазначеного строку (на виконання ухвали від 21.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху) є необґрунтованим.
ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з положеннями частини другої цієї статті учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (ЇЇ) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; а на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя цієї статті).
Згідно з частинами другою та третьою статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми КАС не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Оцінюючи поважність підстав пропуску процесуального строку, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою учасника справи протягом цього строку; діями, які він вчиняв щодо звернення до суду, зокрема, чи пов`язані такі дії з підготовкою до звернення із заявою до суду, - та оцінювати їх в сукупності.