ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2023 року
м. Київ
справа № 640/10031/20
адміністративне провадження № К/990/29316/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції справу № 640/10031/20
за позовом ОСОБА_1 до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут про визнання протиправним та скасування наказу
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Литвиненко Алла Василівна
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2021 року, ухвалену суддею Добрянської Я.І.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Лічевецького І.О., суддів: Мельничука В.П., Оксененка О.М.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (далі - відповідач, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу від 05.11.2019 № 121 начальника військового інституту телекомунікацій та інформатизації (з основної діяльності) "Про результати службового розслідування за фактом невиходу військовослужбовця інституту на службу" про оголошення ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - суворої догани;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ від 05.11.2019 начальника військового інституту телекомунікацій та інформатизації (по стройовій частині) № 226 про виключення ОСОБА_1 із списків особового складу інституту, всіх видів забезпечення;
1.3. визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу (по стройовій частині) начальника військового інституту телекомунікацій та інформатизації від 05.11.2019 № 41 про дострокове розірвання контракту через недисциплінованість та звільнення з військової служби у запас за пунктом "ж" у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем ОСОБА_1 ;
1.4. зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 на військовій службі (навчанні) на 3 курсі факультету телекомунікаційних систем за спеціальністю "Телекомунікації та радіотехніка".
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність оскаржуваних наказів, винесених відповідачем за відсутності доказів та доведених обставин на підтвердженням порушення ОСОБА_1 норм Дисциплінарного статуту. Крім того, з посиланням на пункт 97 Дисциплінарного статуту щодо обов`язку доведення наказу про накладення дисциплінарного стягнення до відома курсанта, позивач указує на те, що зміст оскаржуваних наказів доведено до його відома лише листом від 12.03.2020 після повторного запиту адвоката, направленого на адресу відповідача.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. Між курсантом ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації полковника ОСОБА_2, керівником, 29.08.2017 було укладено Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - Контракт), за яким, відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", старший сержант ОСОБА_1, взяв на себе обов`язок проходження військової служби (навчання) у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації протягом строку Контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулюють порядок проходження військової служби, та цим Контрактом, а керівник - зобов`язався забезпечити йому необхідні для навчання умови, визначені наказами Міністра оборони України та Міністра освіти і науки України, статутом вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу та іншими актами, а також - забезпечити додержання особистих прав і свобод ОСОБА_1 та прав члені його сім`ї, включаючи надання пільг, гарантій та компенсацій тощо.
4. Наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації від 29.08.2017 № 174 ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу інституту.
5. Наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації (по стройовій частині) від 05.11.2019 №41, відповідно пунктів 3.1, 3.4, наказу Міністра оборони України від 24.12.1997 № 490 (зі змінами) старшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 курсанта 3 курсу навчальної групи факультету телекомунікаційних систем, спеціальність - "Телекомунікації та радіотехніка" відраховано з навчання через недисциплінованість та відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" звільнено з військової служби у запас за підпунктом "ж" у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
6. Передумовою винесення вказаного наказу стали акт службового розслідування 1/12/13/75 та наказ від 05.11.2019 № 121 начальника військового інституту телекомунікацій та інформатизації (з основної діяльності) "Про результати службового розслідування за фактом невиходу військовослужбовця інституту на службу" про оголошення ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - суворої догани.
7. Винесення оскаржуваних наказів стало підставою звернення ОСОБА_1 з вказаним позовом до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
8. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 03.12.2021, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022, позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Вказану ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що обставини, викладені в позовній заяві на обґрунтування дотримання позивачем строку звернення до суду були спростовані доказами, дослідженими судом в ході розгляду цієї справи, а позивач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, а тому за висновком суду відсутні підстави уважати наведені позивачем причини поважними.
9.1. Так, суд першої інстанції зазначив, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про своє порушене право наказами відповідача від 05.11.2019 ще до 12.03.2020, як про те стверджує позивач. Зокрема, такими доказами є особистий підпис позивача на останньому аркуші акту службового розслідування № 1/12/13/75, датованого 05.11.2019 та в наказі начальника інституту №121 від 05.11.2019 про результати службового розслідування, а також отримання ним витягу з наказу начальника інституту від 05.11.2019 №226 про відрахування з військового інституту та звільнення зі збройних Сил України. Рапортом від 05.11.2019 ОСОБА_1 також підтверджено отримання після відрахування з інституту витягу з наказу №226 від 05.11.2019, припису №1/53/1557 від 05.11.2019, атестату та додатку до атестату про повну середню освіту НОМЕР_1 ; облікової послужної картки до військового квитка.
Проте, як зауважив суд першої інстанції, із позовною заявою про оскарження наказів відповідача від 05.11.2019 позивач звернувся до суду лише у травні 2020 року.
9.2. Посилання позивача на введення в дію карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) суд також уважав неповажними, оскільки Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" введено в дію 02.04.2020, тобто після спливу строку, визначеного пунктом 5 статті 122 КАС України для подання вказаної позовної заяви.
9.3. З огляду на вказане, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для застосування положень частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України наслідком яких є залишення позовної заяви без розгляду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
10. Від ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Литвиненко Алла Василівна, до Верховного Суду (далі - Суд) 26.10.2022 надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі №640/10031/20, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
10.1. Ця касаційна скарга подана на підставі частини другої та четвертої статті 328 КАС України із посиланням скаржника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
10.2. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що в позовній заяві містилося прохання позивача щодо поновлення строків звернення до адміністративного суду та обґрунтування поважності причин такого пропуску із вказівкою на доказ фактичного ознайомлення позивача із оспорюваним наказом про звільнення.
10.3. На думку скаржника, судами не було враховано, що позивач не мав чіткої та практичної можливості оскаржити своє звільнення з військової служби та відрахування з інституту у встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України місячний строк, оскільки наказ на підставі якого його звільнено зі служби від 05.11.2019 № 41 не був доведений до його відома згідно вимог Дисциплінарного статуту, а також позивачу не було відомо про підстави його звільнення; по-друге, доведення до його відома інших наказів від 05.11.2019, як-то наказу № 121, не доводить факту обізнаності позивача про його звільнення, оскільки цим наказом застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
10.4. Скаржник уважає, що позивач не міг знати юридичних і фактичних підстав його відрахування з інституту, що унеможливило обгрунтування позову у відповідності до вимог статті 160 КАС України.
10.5. Касатор наголошує, що копія рапорту ОСОБА_1 від 05.11.2019 про небажання проходити військову службу в Збройних Силах України та прохання направити на облік до ІНФОРМАЦІЯ_1, а також інші докази, які була враховані судами попередніх інстанцій на підтвердження обізнаності позивача із його відрахуванням із інституту та звільненням із збройних сил, в силу вимог статті 79 КАС України не можуть бути допустимими, оскільки такі докази було долучено до відзиву на позовну заяву та клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, копії яких відповідачем ОСОБА_1 не направлялися. Ці обставини позбавили позивача можливості спростовувати подані відповідачем докази, а суд першої інстанції своєю чергою не перевірив чи виконані відповідачем вимоги процесуального закону щодо надсилання поданих суду доказів іншим учасникам справи.
10.6. Скаржник також зауважує, що шестимісячний строк звернення до суду із іншими вимогами позивачем не порушено з огляду на те, що 01.03.2020 на всій території України було запроваджено карантин, який був спрямований на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19) та на підставі Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19)" було встановлено, що на строк дії карантину продовжуються усі основні процесуальні строки.
10.7. На переконання скаржника, суди повинні застосовувати індивідуальний підхід до оцінки обставин кожної конкретної справи і не підходити формально до вирішення долі позовної заяви: розглянути спір по суті чи залишити позов без розгляду.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.11.2022 відкрито касаційне провадження №К/990/29316/22 за вищевказаною касаційною скаргою.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 26.01.2023 закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Позиція інших учасників справи
13. Від Військового інституту телекомунікацій та інформатизації відповідача 18.11.2022 до Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
13.1. Відповідач уважає, що оскаржувані судові рішення є законними, ухвалені із дотриманням норм процесуального права на підставі повного та всебічного дослідження доказів, а висновки судів за результатами з`ясування обставин цієї справи відповідають вимогам чинного законодавства.
Позиція Верховного Суду
Джерела права. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
14. Верховний Суд (далі - Суд), перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
15. Кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (стаття 5 цього Кодексу).
16. Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
17. За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
18. Згідно з частиною першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
19. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.