У Х В А Л А
11 січня 2023 року
м. Київ
Справа №531/352/22
Провадження № 14-117цс22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Сімоненко В. М.,
суддів: Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М.,
Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
Штелик С. П.,
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за заявою ОСОБА_1, заінтересована
особа - ОСОБА_2, про видачу обмежувального припису за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду
від 13 червня 2022 року, прийняту колегією суддів у складі Прядкіної О. В.,
БутенкоС. Б., Обідіної О. І.,
УСТАНОВИЛА:
1. У лютому 2022 року ОСОБА_1 у порядку глави 13 розділу IV Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернулася із заявою про видачу обмежувального припису та просила:
- заборонити ОСОБА_2 строком на 6 місяців перебувати у місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (далі - адреса проживання
ОСОБА_1 або місце проживання ОСОБА_1 );
- заборонити ОСОБА_2 строком на 6 місяців наближатися на відстань менше 200 м до місця проживання ОСОБА_1 ;
- зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні заявницею майном, що є об`єктом права їх спільної сумісної власності, у тому числі в користуванні автомобілем марки Toyоta Land Cruiser (державний номерний знак НОМЕР_1 ), власником якого є ОСОБА_1 (далі - автомобіль Toyоta).
2. Заява мотивована тим, що 19 серпня 1997 року вона і ОСОБА_2 зареєстрували свій шлюб. Останні роки сімейне життя погіршувалось, а з травня 2021 року шлюбні відносини фактично припинені. Сварки із чоловіком переросли у серйозні конфлікти. ОСОБА_2 позбавив її можливості користуватися автомобілем Toyota, власником якого вона є, про що повідомлено поліцію; також не давав можливості користуватися іншим нерухомим та рухомим майном, набутим у шлюбі; позбавив особистих і спільних документів та можливості користуватися ними; віднімав телефон, який повернуто лише через працівників поліції.
3. Вказувала, що зазнає постійного психологічного тиску та погроз фізичною розправою з боку свого чоловіка, тому хвилюється за своє життя та здоров`я.
У зв`язку з такими діями чоловіка вона неодноразово викликала поліцію.
На підставі її заяв відкрито низку кримінальних проваджень щодо ОСОБА_2
за ознаками кримінального правопорушення.
4. Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Видано обмежувальний припис, яким вжито такі заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покладені на нього такі обов`язки:
- заборонено ОСОБА_2 строком на 3 місяці перебувати у місці проживання ОСОБА_1 ;
- заборонено ОСОБА_2 строком на 3 місяців наближатися на відстань ближче 100 м до місця проживання ОСОБА_1 ;
- зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 майном, що є об`єктом права їх спільної сумісної власності, у тому числі користуватися автомобілем Toyota.
5. Суд першої інстанції мотивував своє судове рішення тим, що ОСОБА_2 систематично вчиняє відносно ОСОБА_1 домашнє насильство, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції посилався на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 754/11171/19.
6. Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 червня 2022 року апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена, рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2022 року скасоване та ухвалене нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 .
7. Апеляційний суд мотивував свою постанову тим, що факт неодноразового звернення заявниці до органів поліції та внесення відомостей про кримінальні провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) свідчить про наявність конфлікту між подружжям однак не підтверджує факту вчинення
ОСОБА_2 домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон № 2229-VIII). Зокрема,
між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо нерухомого та рухомого
майна - будинку та автомобіля Toyоta, який повинен вирішуватись шляхом звернення до суду з позовом про розподіл спільного сумісного майна подружжя, а не у спосіб видачі обмежувального припису. Це, на переконання апеляційного суду, відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах
від 29 серпня 2019 року у справі № 640/23804/18 та від 02 вересня 2020 року
у справі № 635/4854/19-ц.
8. Заборонивши ОСОБА_2 перебувати у місці постійного проживання
ОСОБА_1 та наближатись на відстань ближче 100 м до відповідного будинку, суд першої інстанції не дав належної оцінки тому факту, що вказаний будинок належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.
9. У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 13 червня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вона просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 13 червня 2022 року та залишити в силі рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2022 року.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 серпня 2022 року поновлено строк на касаційне оскарження судового рішення апеляційного суду та відкрите касаційне провадження у справі.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2022 року справа призначена
до розгляду.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною п`ятою
статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України),
для вирішення виключної правової проблеми з урахуванням змісту частини десятої статті 26 Закон № 2229-VIII, а саме у якій юрисдикції має розглядатися заява про видачу обмежувального припису за умови наявності відкритого кримінального провадження щодо ймовірного кривдника і як взаємодіють у цьому контексті частини восьма та десята статті 26 цього Закону, а також для забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики стосовно таких питань:
- Чи існує конкуренція зазначених норм, тобто чи виключає наявність порушеного кримінального провадження можливість розгляду питання про видачу судом обмежувального припису в порядку цивільної юрисдикції ?
- Якщо конкуренції не існує, чи повноважний суд в порядку цивільної юрисдикції давати кваліфікацію діям кривдника, як вчинення домашнього насильства, і чи обов`язкові встановлені судом в порядку цивільної юрисдикції обставини щодо дій кривдника для суду, який розглядає кримінальне провадження ?
- Якщо конкуренція існує, то саме за яких обставин наявність кримінального провадження виключається можливість розгляду питання про видачу судом обмежувального припису в порядку цивільної юрисдикції ?
- Чи необхідне порушення кримінального провадження саме
за статтею 126-1 КК України (домашнє насильство) або ж достатнім є порушення будь-якого кримінального провадження, яке фактично пов`язане із домашнім насильством (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19
(провадження № 51-4000км19)) ?
- Чи достатньо реєстрації в ЄРДР відповідного кримінального провадження, або ж необхідно щоб кривднику була вручена підозра, пред`явлене обвинувачення, або ж постановлений щодо нього вирок ?
- В якому порядку, на якій стадії кримінального провадження та на підставі чийого клопотання (подання, звернення) суд може застосувати до кривдника обмежувальні заходи, передбачені статтею 194 КПК України чи
статтею 91-1 КК України? Чи може потерпілий (потерпіла) від кримінального провадження самостійно ініціювати перед судом вжиття таких заходів?
В якому порядку ?
13. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, направляючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилався, зокрема на те що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги (частини перша та друга статті 400 ЦПК України).
14. Тобто суд послався на відхід від меж доводів касаційної скарги, однак при цьому мотивів такого відходу не навів.
15. Також Верховний Суд посилався на висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 12 лютого
2020 року у справі № 453/225/19 (провадження № 51-4000км19), яким розтлумачено поняття "злочин, пов`язаний із домашнім насильством".
16. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що про виключність правової проблеми у цій справі також свідчить наявність великої кількості справ про домашнє насильство, які неодноразово були предметом розгляду Верховного Суду.
17. Зокрема, наведено висновки, викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 липня 2021 року (справа № 646/3036/20, провадження № 61-5055св21) та від 24 лютого 2021 року (справа № 570/2528/20, провадження № 61-16103св20) про те, що відповідно до частини десятої