ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року
м. Київ
справа № 343/195/20
провадження № 51-1278км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090160000151, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не мав,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2021 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 20 січня 2022 року щодо нього.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 рік.
Стягнуто з страхової компанії "Княжа "Вієнна Іншуранс Груп" на користь ОСОБА_8 25 465 грн та 1 273,25 грн у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілих:
- ОСОБА_8 - 10 000 грн та 12 289 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди і витрат на правову допомогу відповідно;
- ОСОБА_9 - 100 000 грн, 18 030 грн, 219 643,20 грн, 251 020,80 грн та 12 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, майнової шкоди, на утримання неповнолітньої дочки ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання неповнолітньої дочки ІНФОРМАЦІЯ_3 та витрат на правову допомогу відповідно;
- ОСОБА_10 - 30 000 грн та 12 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу відповідно;
- ОСОБА_11 - 70 000 грн та 15 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу відповідно;
Вирішено питання щодо судових витрат, засобів забезпечення кримінального провадження та речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком районного суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 16 березня 2019 року близько 08:30, керуючи автомобілем марки Renault Megane (державний номерний знак НОМЕР_1 ) в салоні якого знаходилися пасажири ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_11, рухаючись автодорогою сполученням "Стрий - Чернівці" в напрямку м. Стрий та проїжджаючи с. Оболонь Долинського району Івано-Франківської області, проігнорувавши вимоги дорожнього знаку 1.7 "Крутий спуск" і порушуючи вимоги пункту 1.2, підпунктів "б", "д" пункту 2.3, пунктів 10.1, 11.3, 12.1, підпункту "в" пункту 14.2, підпункту "г" пункту 14.6 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), не врахувавши дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виїхав на зустрічну смугу і розпочав обгін декількох транспортних засобів, що рухались в попутному напрямку та не маючи змоги завершити обгін, здійснив зіткнення із автомобілем марки Daewoo Lanos (державний номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_8, з пасажирами ОСОБА_15 та ОСОБА_10, який рухався своєю смугою у зустрічному напрямку. У результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) ОСОБА_15 від отриманих тілесних ушкоджень помер, потерпіла ОСОБА_11 отримала тяжкі тілесні ушкоджень, а потерпілі ОСОБА_8 і ОСОБА_10 середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.
Івано-Франківський апеляційний суд 20 січня 2022 року змінив вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2021 року щодо ОСОБА_6 в частині розміру відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Стягнув з ОСОБА_6 у рахунок відшкодування моральної шкоди на користь: ОСОБА_9 - 200 000 грн, ОСОБА_10 - 100 000 грн. В іншій частині вирок залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, просить змінити оскаржувані судові рішення та призначити йому покарання у мінімальних межах або застосувати до нього положення ст. 75 КК України, а також зменшити суми відшкодування моральної та матеріальної шкоди стягнутих на користь потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та визначити її у сумі, яка була встановлена місцевим судом, відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 та ОСОБА_11 . Обґрунтовуючи свої вимоги, засуджений указує на те, що місцевий суд, зокрема при призначенні йому покарання не врахував те, що смерть потерпілого ОСОБА_15 настала через вживання ним великої кількості алкоголю, що підтверджується висновком експерта № 33 від 07 травня 2019 року. ОСОБА_6 заперечує, що його дії пов`язанні із вчиненням ДТП, свідчать про спричинення ним смерті потерпілому ОСОБА_15 . При цьому суди попередніх інстанцій не встановили дійсну причину смерті потерпілого, що вказує на незаконність судових рішень у цьому провадженні. Крім того засуджений зазначає про те, що місцевий суд при призначенні йому покарання не врахував усіх обставин кримінального провадження, даних про його особу, його позитивних характеристик, наявності на його утриманні батьків та брата інваліда 1 групи, обставин, що пом`якшують покарання, зокрема, щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, а також того, що він максимально можливо відшкодував заподіяну шкоду потерпілим, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, в наслідок ДТП став інвалідом 3 групи та має значні проблеми із здоров`ям. Вважає необґрунтованими та безпідставними розміри моральної та матеріальної шкоди, стягнуті місцевим та апеляційним судами з нього на користь потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, оскільки ці суди не врахували відшкодування ним на користь останніх під час розгляду провадження у місцевому суді 2 000 доларів США, що також підтверджено розпискою ОСОБА_9 наявною в матеріалах провадження. Також не погоджується із розміром стягнутої з нього моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_11, через те, що ним було відшкодовано на її користь 2 000 доларів США, при цьому місцевий суд врахував вказану суму в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілої, яка складала 20 469,44 грн. Однак цей суд безпідставно не врахував залишок відшкодованих ним коштів у рахунок відшкодування моральної шкоди. Одночасно не погоджується із рішенням місцевого суду про стягнення з нього на користь потерпілого ОСОБА_8 грошових коштів у рахунок відшкодування моральної шкоди, оскільки цей суд не врахував того, що він добровільно відшкодував потерпілому 500 доларів США та те, що моральну шкоду в розмірі 1 273,25 грн було стягнуто з страхової компанії "Княжа "Вієнна Іншуранс Груп". Таким чином матеріалами провадження підтверджено те, що потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_8 завдана шкода була відшкодована у повному обсязі. Суд апеляційної інстанції, на думку засудженого, не звернув належної уваги на допущені місцевим судом порушення, не перевірив їх, зокрема не перевірив і доводів його апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність й постановив рішення, яке не відповідає положенням, передбаченим ст. 419 КПК України.
Крім того у додаткових поясненнях засуджений ОСОБА_6 просить під час перевірки доводів його касаційної скарги врахувати те, що він має бажання долучитися до лав Збройних Сил України. А також те, що в день відправлення ОСОБА_6 до військової частини 24 березня 2022 року для проходження військової служби, працівники поліції забрали останнього для відбуття покарання.
На касаційну скаргу засудженого представник потерпілого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_16 подав заперечення, в якому, наводячи відповідні аргументи, стверджує про безпідставність заявлених вимог і просить залишити її без задоволення, а оскаржувані вирок та ухвалу щодо ОСОБА_6 без змін.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6, висловивши свої доводи на підтримання касаційної скарги, кожен окремо, просили змінити судові рішення.
Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів захисника, просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені у кримінальному провадженні судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у касаційних скаргах.
При цьому касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з приписами ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Тобто касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на які є посилання в касаційній скарзі засудженого з огляду на положення ст. 438 КПК України.
При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Разом із тим, як убачається з матеріалів провадження, висновок суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, є обґрунтованим, його зроблено на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду з додержанням ст. 23 КПКУкраїни й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
Такий висновок достатньо вмотивований і ґрунтується на доказах, які були предметом дослідження суду першої інстанції, зокрема на показаннях потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, свідків ОСОБА_17 . ОСОБА_18 даних протоколів слідчих дій, висновках судово-медичних експертиз і на інших доказах, які у своїй сукупності отримали належну оцінку суду.
При цьому доводи засудженого про те, що смерть потерпілого ОСОБА_15, який перебував в автомобілі "Daewoo Lanos", настала через вживання ним великої кількості алкоголю, що підтверджується висновком експерта № 33 від 07 травня 2019 року, є неспроможними.
Згідно з висновком експерта № 33 від 07 травня 2019 року на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_15, результатів лабораторних експертиз, медичної карти стаціонарного хворого № 595019 встановлено, що смерть останнього настала від закритої тупої травми грудної клітки та її органів з переломами ребер, забоями обох легень, травматичним розривом та розшаруванням дуги аорти, яка ускладнилася ішемією внутрішніх органів та розвитком тяжкого травматичного шоку. Згідно даних медичної карти стаціонарного хворого № 595019 ОКЛ смерть ОСОБА_15 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 о 20:30, що не суперечить судово-медичним даним. При цьому в потерпілого ОСОБА_15 виявлено тілесні ушкодження: закрита тупа травма грудної клітки з переломами 6,7 ребер зліва по одній косій лінії, яка проходить між середньо-ключичною та передньо-пахвовою лініями, крововиливами в міжреберні м`язи в місцях переломів, крововиливами під легеневою плеврою та в товщу обох легень, крововиливами в навколосерцеву сорочку, в купол діафрагми зліва, навколоаортальну клітковину, розривом та розшаруванням дуги аорти, з крововиливом в ліву плевральну порожнину, яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення, і перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля.
Як видно з висновку експерта № СЕ-19/109/26-795ІТ/19 від 11 січня 2020 року у водія автомобіля "Renault Megane" ОСОБА_6 технічна можливість попередити зіткнення з автомобілем "Daewoo Lanos" виражалась у дотриманні ним вимог пунктів 10.1, 11.3, підпункту "в" пункту 14.2, підпункту "г" пункту 14.6 ПДР. Причиною настання ДТП, були обставини, які пов`язані з виконанням водієм автомобіля "Renault Megane" ОСОБА_6 маневру обгону в місці обмеженої оглядовості дороги, не переконавшись, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, що призвело до створення аварійної ситуації для водія ОСОБА_8 в машині якого перебували пасажири ОСОБА_15 та ОСОБА_10 .
Отже, дії ОСОБА_6 перебувають у причинному зв`язку з настанням даної ДТП та свідчать про спричинення суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_15 .
Таким чином доводи засудженого про те, що його дії пов`язанні із вчиненням ДТП, не свідчать про спричинення смерті потерпілому ОСОБА_15 є безпідставними.
Безпідставними є доводи у касаційній скарзі засудженого щодо суворості призначеного йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 рік та можливості застосування до нього положень ст. 75 КК України.
Відповідно до статей 50, 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Положеннями ч. 1 ст. 75 КК України визначено, що, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами