ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року
м. Київ
справа № 204/5701/17
провадження № 51-1947км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12017040030001170, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області, зареєстрованого у цьому АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, такого, що судимості не мав,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 травня 2022 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Вирішено питання щодо судових витрат, засобів забезпечення кримінального провадження та речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини в особливо великих розмірах з метою збуту, при невстановлених обставинах, з корисливих мотивів незаконно придбав психотропну речовину - метамфетамін, яку розфасував до трьох полімерних сліп-пакетів. В подальшому 03 травня 2017 року в період часу з 21:50 по 23:20, співробітниками Управління протидії наркозлочинності ГУНП в Дніпропетровській області спільно із слідчим СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області під час проведення, біля будинку № 69, що на пр. Пушкіна у м. Дніпро, обшуку, на підставі ст. 233 КПК України, автомобіля марки LEXUS GS300 державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований та знаходився під керуванням ОСОБА_6, було виявлено три прозорі сліп-пакети із вмістом порошкоподібної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін масами: 26,4440 г в перерахунку на суху речовину, 7,9356 г та 9,5129 г.
Крім цього 04 травня 2017 року в період часу із 00:52 по 01:28 у ході проведення санкціонованого обшуку автомобіля "Шевроле Авео", державний номерний знак НОМЕР_2, який належить на праві власності дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_8, та перебував у користуванні ОСОБА_6 виявлено та вилучено електронні ваги з незначним нашаруванням кристалічної речовини білого кольору, яка згідно висновку експерта № 1/8.6/1361 від 26 червня 2017 року є психотропною речовиною - метамфетамін, масу якої неможливо визначити, у зв`язку із її незначною кількістю.
Дніпровський апеляційний суд 23 травня 2022 року своєю ухвалою змінив вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2021 року щодо ОСОБА_6 в частині призначення покарання. Постановив вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, з конфіскацією особисто йому належного майна. В іншій частині вирок залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 на підставі пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник наводить доводи стосовно передчасності висновку місцевого суду про те, що досліджені в судовому засіданні докази доводять винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Вказує на те, що вилучена чорна сумка із вмістом психотропної речовини із автомобіля Lexus GS300 державний номерний знак НОМЕР_1 не належала ОСОБА_6, що підтверджується показами свідків та документами, які наявні у матеріалах провадження. При цьому під час досудового розслідування та судового слідства не було перевірено причетність свідка ОСОБА_9 до залишення ним вищевказаної сумки в автомобілі Lexus GS300. Всупереч положенням ст. 214 КПК України в матеріалах провадження № 12017040030001170 містяться два витяги з ЄРДР за двома різними статтями КК України, а саме за ч. 1 ст. 309 КК України та ч. 3 ст. 307 цього Кодексу. Наголошує про провокацію або підтасування доказів зі сторони правоохоронних органів та про недопустимість доказів у кримінальному провадженні за обвинуваченням його підзахисного. Захисник зазначає, що в цьому кримінальному провадженні міститься постанова про призначення групи прокурорів, яка не підписана, керівником Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 - ОСОБА_10 . При цьому у зазначеній постанові над прізвищем ОСОБА_10 міститься прізвище та ініціали невідомої особи, яка до того ж підписала цю постанову. На думку захисника, вищевказані обставини свідчать про те, що докази, покладені судом першої інстанції в основу обвинувального вироку, є недопустимими через відсутність належних даних про повноваження прокурорів у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 . Стверджує про те, що обшук автомобіля Lexus GS300 державний номерний знак НОМЕР_1 здійснено в порушенні вимог статей 233, 234 КПК України, оскільки була відсутня добровільна згода власника на обшук автомобіля, так само були відсутні невідкладні випадки, які у майбутньому слугували підставною для задоволення слідчим суддею клопотання прокурора щодо правомірності проведення вказаної слідчої дії. При цьому захисник зазначає, що цей обшук проведений поза межами досудового розслідування кримінального провадження № 12017040030001170, у якому відсутнє рішення слідчого судді щодо законності його проведення та вилучення будь-яких речей. Також проведення цієї слідчої дії відбулося до внесення відомості до ЄРДР, що є порушенням з огляду на положення ст. 214 КПК України. Крім того, на думку захисника, працівники поліції 03 травня 2017 року фактично здійснювали негласні слідчі (розшукові) дії відносно ОСОБА_6, разом із цим у матеріалах провадження відсутні будь-які документи, що підтверджують законність вчинення вказаних дій, а саме здійснення контролю за вчиненням ОСОБА_6 злочину. У постанові про виділення матеріалів досудового розслідування від 04 травня 2017 року, відсутній перелік матеріалів, які виділяються з кримінального провадження № 12017040030000461 у кримінальне провадження № 12017040030001170. До того ж у мотивувальній частині цієї постанови містяться посилання на висновки експертиз які були зроблені набагато пізніше та викладені обставини, які фактично були встановлені і отримані органом досудового розслідування більше ніж через два місяці, що свідчить, на думку захисника, про підроблення вищевказаної постанови. Наголошує, що матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_6, які вже знаходились на розгляді у головуючого судді - ОСОБА_11, не були об`єднанні з матеріалами кримінального провадження № 12020040710001288, що свідчить про порушення ст. 35 КПК України та штучне підтасуванням суддями результатів розподілення провадження системою АСДС. Крім того, захисник зазначає і про недопустимість доказів, а саме висновків експертів, через те, що в матеріалах провадження відсутні дані на підтвердження того, що експертів, які проводили дослідження дійсно внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів. До того ж в матеріалах провадження відсутні відомості про те, що експерти відповідно до вимог процесуального закону були попереджені про кримінальну відповідальність. Також захисник указує на те, що ОСОБА_6 та сторона захисту, не були запрошені для участі в експертних дослідженнях, що позбавило право учасника провадження на відвід експертів у провадженні. Апеляційний суд, як уважає захисник, не звернув належної уваги на допущені місцевим судом порушення, у зв`язку із чим його ухвала не відповідає вимогам статей 404, 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6, висловивши свої доводи на підтримання касаційної скарги, кожен окремо, просили скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження.
Прокурор просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені у кримінальному провадженні судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у касаційних скаргах.
При цьому касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з приписами ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Тобто касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на які є посилання в касаційній скарзі захисника ОСОБА_7, оскільки такі обставини, що були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду (відповідно до вимог ст. 438 КПК України) в касаційному порядку не підлягають.
При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який, перевіряючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги ОСОБА_12 на підставах неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, у своєму рішенні навів докладні мотиви і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути провадження та дати правильну оцінку вчиненому.
За фактичних обставин кримінального провадження, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, колегія суддів касаційного суду вважає правильним і таким, що підтверджується сукупністю зібраних доказів, перевірених у судовому засіданні в установленому кримінальним процесуальним законом порядку та належно оцінених у судовому рішенні судом у їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході судового провадження ОСОБА_6 своєї винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, не визнав, проте не заперечував, що дійсно керував автомобілем LEXUS GS300, державний номерний знак НОМЕР_1 03 травня 2017 року, в якому було вилучено під час обшуку чорну сумку з трьома пакетами з порошкоподібною речовиною.
Незважаючи на таку позицію засудженого, місцевий суд належним чином проаналізував і оцінив показання, які були надані під час судового розгляду свідками ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .
Показання вказаних осіб місцевий суд правильно визнав об`єктивними й обґрунтовано поклав їх в основу свого рішення, оскільки вони підтверджуються даними, що містяться у протоколі обшуку від 03 травня 2017 року (обшук автомобіля марки LEXUS GS300, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований та знаходився під керування ОСОБА_6, у ході якого на задньому пасажирському сидінні виявлено чорну спортивну сумку зі вмістом льоду та три поліетиленові сліп-пакети з порошкоподібною речовиною), протоколі обшуку від 04 травня 2017 року (обшук автомобіля "Шевроле Авео", державний номерний знак НОМЕР_2, який належить на праві власності дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_8, у ході якого виявлено та вилучено електронні ваги з незначним нашаруванням кристалічної речовини білого кольору), висновку експерта від 04 травня 2017 року № 1/8.6/1321 (надана на дослідження волога порошкоподібна речовина коричневого кольору масою 41,0239 г, містила в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну становила 26,4440 г), висновку експерта від 14 червня 2017 року № 1/8.6/1362 (надана на дослідження кристалічна речовина бежевого кольору масою 15,0950 г, містила в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну становила 7,9356 г), висновку експерта від 04 липня 2017 року № 1/8.6/1360 (надана на дослідження волога кристалічна речовина світло-сіро-коричного кольору масою 19,3089 г, містила в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну становила 9,5193 г), висновку експерта від 26 червня 2017 року № 1/8.6/1361 (на внутрішній поверхні наданих на дослідження електронних вагах з незначним нашаруванням кристалічної речовини білого кольору, виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін).
Уся сукупність зібраних у провадженні доказів була ретельно проаналізована судом, у тому числі й було проведено ретельний аналіз тверджень ОСОБА_6 про його непричетність до вчинення злочинних дій, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення.
Місцевий суд перевіряв доводи сторони захисту та засудженого ОСОБА_6 про те, що автомобіль Lexus GS300 був проданий і вилучена чорна сумка з цього автомобіля із вмістом психотропної речовини не належала ОСОБА_6 . Суд дійшов висновку, що пояснення ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_19 щодо продажу та передачі автомобіля Lexus GS300 у фактичне володіння ОСОБА_19 є надуманими та надані з метою створення штучних доказів невинуватості та уникнення кримінальної відповідальності. ОСОБА_6 не зміг чітко пояснити деталі продажу автомобіля, а свідок не пояснив своє відношення до власного майна, під час проведення слідчих дій, чому не захищав своє право власності на транспортний засіб, невідкладно не надав пояснень працівникам поліції щодо сумки нібито залишеної в автомобілі його знайомим ОСОБА_9 . При цьому місцевий суд врахував, що укладання договору щодо відчуження автомобіля здійснювалось за сприяння адвоката ОСОБА_20, який також захищав інтереси ОСОБА_6 в ході досудового та судового слідства. Враховуючи наведене у місцевого суду виникли сумніви щодо дійсності продажу транспортного засобу, а тому цей суд обґрунтовано не прийняв до уваги доводи сторони захисту щодо випадкового перебування ОСОБА_6 в автомобілі Lexus GS300 та знаходження вказаного транспортного засобу у фактичному користуванні свідка ОСОБА_19 . Крім того місцевий суд був позбавлений можливості перевірити факт належності сумки ОСОБА_9 у зв`язку зі смертю останнього.
Виходячи зі встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 307 КК України кваліфіковано правильно.
В матеріалах провадження відсутні будь-які дані, які б підтвердили посилання захисника щодо фальсифікації доказів у цьому кримінальному провадженні та фальсифікацію документів, які були отриманні під час досудового розслідування.
Доводи захисника про наявність в матеріалах провадження № 12017040030001170 двох витягів з ЄРДР від 04 травня 2017 року за двома різними статтями КК України, а саме за ч. 1 ст. 309 КК України та ч. 3 ст. 307 цього Кодексу не свідчить про порушення вимог ст. 214 КПК України.
При цьому колегія суддів касаційного суду звертає увагу на те, що згідно постанови про зміну кваліфікації від 04 травня 2017 року дії ОСОБА_6, які були спочатку кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України надалі перекваліфіковані на ч. 3 ст. 307 цього Кодексу.
Що стосується доводів касаційної скарги про недопустимість доказів обвинувачення, оскільки в матеріалах провадження міститься постанова про призначення групи прокурорів, яка не підписана, керівником Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 - ОСОБА_10, а підписана невідомою особою, то колегія суддів дійшла до такого.
Відповідно до висновку про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 лютого
2022 року в справі № 754/7061/15, за змістом статей 36, 37, 110 КПК України рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК України вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у том числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла.