ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 676/6485/21
провадження № 51-2163км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 2 лютого 2022 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 26 травня 2022 року, касаційній скарги прокурора та потерпілого ОСОБА_7 на вказану ухвалу апеляційного суду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021242060000621, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком районного суду ОСОБА_8 засуджено на ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Згідно з вироком суду 5 жовтня 2021 року приблизно о 15:00 ОСОБА_8, перебуваючи неподалік Кам`янець-Подільської міської поліклініки (вул. Огієнко, 22 у м. Кам`янець-Подільський), діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин завдав ОСОБА_7 удару кулаком в область правої частини обличчя, в результаті чого заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я, у вигляді лінійного перелому вінцевого відростку нижньої щелепи справа. Також завдав дев`ять ударів кулаками в область лівої частини обличчя, правої та лівої частини голови, заподіявши потерпілому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (крововиливи верхньої губи, в ділянці нижньої губи, в лівій скроневій ділянці, рани слизової оболонки верхньої та нижньої губи, підвивих лівого скронево-нижньощелепного суглобу, тріщини коронкової частини 12, 13 зубів).
Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу захисника, вирок місцевого суду в частині призначеного покарання змінив. Визначив вважати ОСОБА_8 засудженим за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі статей 75, 76 КК звільнив ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та поклав на нього певні обов`язки. В решті вирок суду залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку засудженого вирок суду є незаконним, оскільки не відповідає вимогам ст. 370 КПК та ґрунтується припущеннях. Засуджений зазначає, що судом було встановлено лише факт наявності тілесних ушкоджень у потерпілого, проте жодним чином не обґрунтовано, що вони були спричинені саме від його дій. Вказані порушення залишились поза увагою апеляційного суду, тому його рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі винного через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку прокурора, судом апеляційної інстанції при звільненні засудженого від відбування покарання з випробуванням не надано належної оцінки даним про особу винного, котрий винуватість не визнав та у вчиненому не розкаявся, жодних заходів для примирення з потерпілим не вжив та не відшкодував завдану шкоду. Також судом взагалі не враховано позицію потерпілого, котрий наполягав на призначенні засудженому суворого покарання. Зазначає, що сторона захисту не просила пом`якшити покарання чи звільнити засудженого від його відбування, проте суд фактично вийшов за межі апеляційних вимог та безпідставно застосував до засудженого положення ст. 75 КК.
У касаційній скарзі потерпілий, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі винного через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує, що рішення апеляційного суду є незаконним, оскільки захисником засудженого не оскаржувався в вирок з підстав невідповідності призначеного покарання через суворість, але суд фактично вийшов за межі апеляційних вимог та безпідставно застосував положення ст. 75 КК. При цьому, судом не було встановлено жодної обставини, що пом`якшує покарання, а також не враховано те, що засуджений винуватість у вчиненому не визнав і не вжив жодних дій щодо відшкодування завданої йому шкоди.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений підтримав свою касаційну скаргу, просив її задовольнити та заперечував проти задоволення касаційних скарг прокурора і потерпілого. Прокурор підтримав касаційні скарги подані прокурором та потерпілим, і заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження або неповноту судового розгляду, чинним законом не передбачено.
З касаційної скарги вбачається, що засуджений, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
При розгляді касаційних скарг суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону в їх сукупності і правильно визнано судом достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_8 .
Всупереч твердженням засудженого, вирок суду відповідає вимогам ст. 370 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Зокрема, як убачається із вироку, винуватість ОСОБА_8 доводиться показаннями потерпілого ОСОБА_7, котрий у суді пояснив, що в день події, коли він йшов по тротуару, засуджений безпричинно сильно штовхнув його плечем, на що він зробив йому зауваження. Тоді засуджений, якого потерпілий знав візуально, запропонував пройти за кіоски, на що він відмовився. Після чого ОСОБА_8 завдав йому три удари в голову, від чого він втратив орієнтацію, та ще близько десяти ударів обома руками, намагався збити його з ніг роблячи підсічки. Свідок ОСОБА_9 кричала поліція, а він схопив засудженого за кофту намагаючись його утримати, але відчув, що у нього хитаються передні зуби та боячись удару в обличчя відпустив, і той зник з місця події. Також зазначив, що від отриманих ударів у нього було виявлено перелом щелепи, засуджений принизив його морально та вибачення за вчинене не просив. Потерпілий наполягав на призначенні останньому покарання в максимальному розмірі.
Показання потерпілого щодо обставин вчинення відносно нього кримінального правопорушення є послідовними та повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_9, котра у суді підтвердила, що бачила на відстані два-три метри від неї, як засуджений на тротуарі бив потерпілого кулаками в обличчя та голову. Вона кричала щоб ОСОБА_8 припинив бійку, оскільки викликала поліцію, і тоді, після цих слів, засуджений пішов. Зазначила, що обличчя потерпілого, якого вона знає як торгового агента, було в крові.
Допитаний у суді першої інстанції свідок ОСОБА_10 підтвердив, що в день події йому телефонував потерпілий та повідомив, що йому спричинили тілесні ушкодження і описав особу, котра їх завдала, у зв`язку з чим свідок дійшов висновку, що це міг бути ОСОБА_8 . Також потерпілий жалівся на головні болі та повідомив, що направляється робити знімок.
Також висновок суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення ґрунтується на даних, що містяться у протоколах слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_9, та відеозаписах вказаних слідчих дії, з яких убачається, що потерпілий і свідок показали та підтвердили обставини заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень засудженим.Відповідно до протоколу впізнання свідок ОСОБА_9, впізнала ОСОБА_8, як особу котра завдала тілесні ушкодження потерпілому в день події.