ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 140/2041/19
провадження № 51-2440км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
потерпілого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
представника
потерпілого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 1 грудня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020240000237, за обвинуваченням
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком районного суду ОСОБА_9 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього певні обов`язки.
Згідно з вироком суду 19 квітня 2019 року приблизно о 17:00 ОСОБА_9, перебуваючи на кухні житлового будинку за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), разом із ОСОБА_7 розпивали спиртні напої, та між ними виникла словесна суперечка, під час якої ОСОБА_9 завдав одного удару кулаком в область лівого ока ОСОБА_7, від чого останній впав на підлогу. Після чого ОСОБА_9 підійшов до потерпілого та утримуючи його лівою рукою за тулуб, кулаком правої руки завдав ще приблизно 5 ударів в область лівого та правого ока, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я (понад 21 день).
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисника, частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора. Вирок суду змінив доповнивши його резолютивну частину вказівкою про те, що початок іспитового строку ОСОБА_9 слід рахувати з моменту проголошення вироку, а також стягнув з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 понесені витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн. В решті вирок залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження. На думку захисника, вирок ґрунтується на припущеннях та недопустимих доказах. Зокрема, вказує на відсутність в матеріалах кримінального провадження добровільної згоди засудженого на проведення слідчого експерименту в його домоволодінні або ухвали слідчого судді, що є підставою для визнання протоколу слідчої дії, та похідних доказів, недопустимими. Зазначає, що за наявності у засудженого фізичних вад, останній в супереч вимог КПК не був забезпечений захисником під час досудового розслідування. Вказані порушення залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, тому його рішення не відповідає вимогам ст. 370 КПК і також підлягає скасуванню.
У запереченнях на касаційну скаргу захисника, потерпілий просить залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити. Прокурор, потерпілий та його представник заперечували проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження або неповноту судового розгляду, чинним законом не передбачено.
З касаційної скарги вбачається, що захисник, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
При розгляді касаційних скарг суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновок про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК, за наведених у вироку обставин, достатньо вмотивований і ґрунтується на доказах, отриманих в порядку, визначеному КПК, які були предметом безпосереднього дослідження суду першої інстанції.
Як убачається з вироку суду, ОСОБА_9 винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнав і зазначив, що в день події вони разом із ОСОБА_10 вживали алкогольні напої. Останній сп`янів, став падати і пошкодив йому окуляри. Поки він лагодив окуляри, ОСОБА_11 вийшов на вулицю і впав на подвір`ї. На наступний день він прийшов до потерпілого та приніс його мобільний телефон, у ОСОБА_12 було набрякле око, останній звинуватив його у побитті, хоча це не так.
Разом із цим, винуватість ОСОБА_9 у заподіянні ОСОБА_13 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження доводиться показаннями самого потерпілого, котрий у суді підтвердив, що в день події вони разом із засудженим розпили пів пляшки горілки, яку він приніс із собою, потім ОСОБА_9 поставив на стіл ще пляшку горілки, проте потерпілий відмовився продовжувати з ним пити. Тоді ОСОБА_9 розсердився та вдарив спочатку кулаком по столу, а потім йому в ліве око, від чого ОСОБА_11 впав, а засуджений продовжив його бити лежачого кулаками та ногами по різних частинах тіла. Потерпілий втратив свідомість, а коли прийшов до тями вже було темно. Почувши, що ОСОБА_9 спить, вийшов з будинку і пішов додому. Зазначив, що йшов повільно, не падав, п`яним не був. Вранці до нього прийшов ОСОБА_9, оскільки хотів ще випити, однак потерпілий його вигнав. На наступний день родичі відвезли його в лікарню, тому що були дуже запухлі очі та він погано бачив. Після побиття він втратив зір, внаслідок чого протягом двох місяців перебував на лікуванні. На даний час на ліве око не бачить взагалі. Коли повернувся додому дізнався від односельчан, що ОСОБА_9 вихвалявся, що побив його.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту із потерпілим, ОСОБА_7 показав де та за яких обставин ОСОБА_9 спричинив йому тілесні ушкодження.
Допитані у суді свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у суді підтвердили, що коли вони (на наступний день після події) прийшли до потерпілого, побачили що у нього все обличчя було у крові та розбите око. Від ОСОБА_12 свідки дізнались, що його побив ОСОБА_9 в себе вдома. Вони зателефонували до його сина, котрий приїхав із дружиною та забрав потерпілого до лікарні, де останній перебував більше місця, а потім ще лікувався в м. Одеса. Свідок ОСОБА_16, сусід потерпілого, у суді повідомив, що зустрів ОСОБА_12, котрий йшов до ОСОБА_9, а на наступний день бачив потерпілого побитого, обличчя у нього було в крові та око залите кров`ю. Свідки ОСОБА_17 і ОСОБА_18 у суді пояснили, що від потерпілого їм стало відомо, що його побив ОСОБА_9 . Сам ОСОБА_11 був весь побитий, обличчя було в крові, пошкоджене око. Вони відвезли потерпілого до лікарні. Зазначили, що ліве ока ОСОБА_12 врятувати не вдалось, а зір на правому оці після операцій частково відновили. Свідок ОСОБА_17 також пояснив, що коли запитав у ОСОБА_9 навіщо він побив його батька, той відповів, що нічого йому немає, хоча в селі засуджений вихвалявся, що сильно побив ОСОБА_7 .