Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 752/26843/17
провадження № 61-18323св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Технічне промислове постачання", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна, Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінформсервіс", Закрите акціонерне товариство "Київгума", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гоменюк Олена Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Олена Олександрівна, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, Прокуратура міста Києва,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічне промислове постачання", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни, Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінформсервіс", Закрите акціонерне товариство "Київгума", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гоменюк Олена Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Олена Олександрівна, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, Прокуратура міста Києва, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про право власності та витребування майна із чужого незаконного володіння
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Шахової О. В., Вербової І. М., Саліхова В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року позивачі звернулися до суду з позовом, у якому, збільшивши позовні вимоги, просили визнати недійсним договір купівлі-продажу дачного будинку від 04 лютого 2015 року № 224, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технічне промислове постачання" (далі - ТОВ "Технічне промислове постачання") і ОСОБА_2, щодо дачного будинку АДРЕСА_1, та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гоменюк О. М.;
визнати недійсним договір купівлі-продажу дачного будинку від 19 січня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, щодо дачного будинку АДРЕСА_1, та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. О.;
визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 34515709 від 29 березня 2017 рок, у стосовно реєстрації права власності ОСОБА_4 на дачний будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1210087480000, номер запису про право власності 19700774;
скасувати в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис № 19700774 про право власності на дачний будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1210087480000, та закрити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідний розділ;
витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, право власності на який зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1210087480000, номер запису про право власності 19700774.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилалися на те, що на підставі інвестиційного договору від 18 жовтня 2005 року № ІД-1-CD21/АТ, укладеного між ними і Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінформсервіс" (далі - ТОВ "Укрінформсервіс"), додаткової угоди від 11 грудня 2008 року № 1, додаткової угоди від 01 жовтня 2009 року № 2 та акта приймання-передачі об`єкта незавершеного будівництва від 12 грудня 2008 року вони є єдиними законними власниками об`єкта незавершеного будівництва - житлового корпусу АДРЕСА_3 .
Спірний об`єкт нерухомого майна був переданий Закритому акціонерному товариству "Київгума" (далі - ЗАТ "Київгума") як замовнику реконструкції комплексу та законному користувачу земельною ділянкою на підставі акта приймання-передачі об`єкта незавершеного будівництва від 03 грудня 2008 року.
У 2014 році належний їм на праві власності об`єкт нерухомого майна внаслідок протиправних дій арбітражного керуючого--ліквідатора ЗАТ "Київгума" був юридично трансформований в інший об`єкт нерухомого майна, що дозволило в подальшому на підставі укладених недійсних правочинів відчужувати цей об`єкт на користь інших осіб. Так, на підставі договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2014 року № 7 ЗАТ "Київгума" здійснило незаконне відчуження належного їм об`єкта нерухомого майна (під виглядом продажу бувших у використанні будівельних матеріалів) на користь ТОВ "Технічне промислове постачання", від імені якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю "Консультаційна фірма Welcom".
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року за ТОВ "Технічне промислове постачання" визнано право власності на об`єкти нерухомого майна, зокрема і на дачний будинок АДРЕСА_3 .
До набрання вказаним рішенням суду законної сили ТОВ "Технічне промислове постачання" незаконно зареєструвало право власності на об`єкт за собою, і на підставі договору купівлі-продажу від 04 лютого 2015 року здійснило незаконне відчуження цього об`єкта ОСОБА_2 .
Разом з цим Апеляційний суд міста Києва рішенням від 25 лютого 2015 року скасував рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року і відмовив ТОВ "Технічне промислове постачання" у задоволенні позову.
У свою чергу, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 2015 року відчужив спірний об`єкт нерухомого майна ОСОБА_3, який на підставі договору купівлі-продажу від 19 січня 2016 року продав це майно ОСОБА_4 .
Додатковим рішенням Апеляційного суду міста Києва від 18 листопада 2015 року скасовано державну реєстрацію права власності на дачні будинки, зокрема і на будинок АДРЕСА_4, який зареєстровано за ТОВ "Технічне промислове постачання" як об`єкт незавершеного будівництва. У березні 2016 року додаткове рішення апеляційного суду було виконано.
Своє право на спірне майно як об`єкт незавершеного будівництва вони зареєстрували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 серпня 2016 року, реєстраційний номер 1007654080000. Однак 29 березня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. без відповідної правової підстави, здійснила повторну державну реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_4 як на дачний будинок АДРЕСА_4 .
З огляду на те що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. протиправно здійснила відкриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно нових розділів та реєстрацію дачного будинку АДРЕСА_4 за ОСОБА_4 за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими за ними речовими правами, вважають, що зазначене рішення приватного нотаріуса є протиправним та підлягає скасуванню, а укладений 04 лютого 2015 року між ТОВ "Технічне промислове постачання" і ОСОБА_2 правочин, та всі подальші правочини щодо цього майна відповідно до закону мають бути визнані недійсними. Оскільки належне їм майно перебуває у чужому незаконному володінні ОСОБА_4, є законні підстави для витребування цього майна на їх користь. У зв`язку з викладеним просили позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Голосіївський районний суд міста Києва рішенням від 23 січня 2020 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, оскільки позивачі не надали доказів виконання ними зобов`язань за умовами інвестиційного договору, зокрема, після завершення добудови об`єкта до стану повної готовності та забезпечення прийняття об`єкта в експлуатацію. Крім того, позивачі не підтвердили належними доказами, що зареєстроване за ними 22 серпня 2016 року право власності на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, загальною площею 407,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_5, і предмет оспорюваних договорів - дачний будинок АДРЕСА_4 площею 392,2 кв. м є одним і тим самим об`єктом нерухомості.
Оскільки позивачі не довели факт трансформування об`єкта незавершеного будівництва, який їм належить, в об`єкт нерухомого майна як дачний будинок, що перебуває у власності останнього власника ОСОБА_4, а також своє право на оскарження спірних договорів про відчуження, їх вимоги про витребування майна суд вважав такими, що не підлягають задоволенню.
Також суд виходив з того, що на час розгляду справи чинним є рішення про проведення аукціону та протокол до нього щодо продажу ЗАТ "Київгума" об`єктів нерухомого майна на АДРЕСА_2, зокрема майна, яке позивачі вважають належним їм. На думку суду, з часу, коли ЗАТ "Київгума" (2009 рік) було оголошено банкрутом, позивачі не скористалися своїм правом та не вживали дієвих заходів щодо оскарження дій ЗАТ "Київгума" та пред`явлення вимог на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, загальною площею 407,6 кв. м.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Київський апеляційний суд постановою від 18 листопада 2020 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2020 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Визнав недійсним договір купівлі-продажу дачного будинку від 04 лютого 2015 року № 224, укладений між ТОВ "Технічне промислове постачання" і ОСОБА_2 щодо дачного будинку АДРЕСА_1, та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гоменюк О. М.
Визнав недійсним договір купівлі-продажу дачного будинку від 19 січня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, щодо дачного будинку АДРЕСА_1, та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. О.
Визнав протиправним та скасував рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29 березня 2017 року, 13:48:07, індексний номер 34515709, стосовно реєстрації прав власності ОСОБА_4 на дачний будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1210087480000; номер запису про право власності 19700774.
Скасував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 19700774 про право власності на дачний будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1210087480000, та закрив у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідний розділ.
Витребував з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1210087480000, номер запису про право власності 19700774.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними, оскільки 17 жовтня 2011 року між позивачами і ЗАТ "Київгума" був укладений договір про передання функцій замовника будівництва, за умовами якого з дати укладання такого договору функції замовника будівництва в частині об`єкта нерухомого майна в комплексі було передано від ЗАТ "Київгума" на користь позивачів. Тобто укладеними договорами чітко визначено, що право власності на об`єкт нерухомого майна в комплексі переходить від ЗАТ "Київгума" через ТОВ "Укрінформсервіс" на користь позивачів. А оскільки реконструкція комплексу на момент передання об`єкта незавершеного будівництва не була остаточно завершена і об`єкт нерухомого майна не був уведений до експлуатації, це майно станом на 2011 рік мало статус об`єкта незавершеного будівництва. Таким чином, доводи позивачів про те, що вони є власниками об`єкта нерухомого майна - житлового комплексу АДРЕСА_3 є такими, що підтверджені належними доказами. Також апеляційний суд встановив, що визначення зазначеного спірного об`єкта нерухомості як "дачний будинок" з`явилось саме в результаті незаконної реєстрації цього об`єкта на підставі рішення суду, яке в подальшому було визнано незаконним та скасовано. У зв`язку з цим апеляційний суд вважав, що доводи позивачів про те, що об`єкт нерухомого майна - житловий комплекс АДРЕСА_4, та дачний будинок АДРЕСА_4 загальною площею 392,2 кв. м за тією ж адресою є одним і тим самим об`єктом нерухомості, - знайшли своє підтвердження, і ці об`єкти дійсно фізично є тим самим об`єктом нерухомого майна, який належить їм і який в результаті його неодноразового незаконного відчуження перебуває у чужому незаконному володінні ОСОБА_4, а тому позовні вимоги про витребування належного позивачам об`єкта нерухомого майна підлягають задоволенню.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У грудні 2020 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2020 року залишити без змін.
Підставою касаційного оскарження вказує те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), зокрема, від 03 квітня 2019 року у справі № 712/15369/12, від 30 квітня 2020 року у справі № 908/61/13-г, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16, від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-37106/054, від 27 лютого 2019 року у справі № 2-856/12, від 23 червня 2020 року у справі № 906/516/19; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України); суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України); суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 2 частини третьої статті 411 ЦПК України); суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зробив протилежний висновку суду першої інстанції висновок про те, що право власності на об`єкт нерухомого майна в комплексі законно перейшло від ЗАТ "Київгума" через ТОВ "Укрінформсервіс" на користь позивачів на підставі статті 331 ЦК України. При цьому в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції задовольнив одночасно зобов`язальні вимоги - на підставі визнання недійсними угод (купівлі-продажу), укладених без волевиявлення позивачів з третіми особами, та вимоги віндикаційного (речово-правового) позову, що суперечить висновкам щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеним у постановах Верховного Суду, зокрема щодо того, що є неправомірним одночасне поєднання різних способів захисту, які по суті виключають один одного.
Суд апеляційної інстанції не правильно застосував статтю 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, через що дійшов висновків, які суперечать висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у його постановах. Разом з цим суд не врахував, що на час укладення позивачами інвестиційного договору правовідносини щодо залучення коштів фізичних осіб з метою фінансування будівництва, порядку управління цими коштами регулювалися законами України від 19 червня 2003 року № 978-IV "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" та від 18 вересня 1991 року № 1560-ХІІ "Про інвестиційну діяльність", якими визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об`єкт інвестування після прийняття такого об`єкта до експлуатації. Водночас пунктом 7.1 інвестиційного договору передбачено, що право одержання у власність виникає у інвесторів після виконання ними зобов`язань за цим договором та вводу об`єкта нерухомості в експлуатацію. Так само і в договорі про передання функцій замовника будівництва від 17 жовтня 2011 року, укладеного між ЗАТ "Київгума" і позивачами, не міститься жодної умови, за якої позивачі мали би право отримати у власність об`єкт незавершеного будівництва до його введення в експлуатацію. Тобто жодним правочином не передбачено права позивачів на отримання у власність об`єкта незавершеного будівництва. У спірному випадку, позивачі не набули у законний спосіб у власність ані матеріали та обладнання, ані нову річ, оскільки матеріали були відчужені з аукціону єдиним належним на той момент власником ЗАТ "Київгума" на користь ТОВ "Технічне промислове постачання". У свою чергу, позивачі не є особами, які виготовили б (створили) зі своїх матеріалів річ - об`єкт нерухомості, іншого вони не довели. Установивши, що предметом договорів є майнові права на нерухоме майно, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про визнання за позивачами права власності, оскільки за змістом укладених між сторонами договорів позивачі отримали лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.
Апеляційний суд задовольнив позовну вимогу про скасування запису державного реєстратора, що є неналежним способом захисту, адже не передбачений Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Суд апеляційної інстанції помилково обґрунтував свою постанову, зокрема, тим, що реєстрація за ТОВ "Технічне промислове постачання" права власності на дачний будинок АДРЕСА_4 відбулася на підставі рішення Печерського районного суду місті Києва від 03 листопада 2014 року у справі № 757/30321/14-ц про визнання за цим товариством права власності, яке не набрало чинності. Той факт, що після спливу строку на апеляційне оскарження воно було оскаржене та постановою суду апеляційної інстанції від 25 лютого 2015 року скасоване, не впливає на законність спірної реєстраційної дії на час її вчинення.
Також апеляційний суд безпідставно розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Водночас суд першої інстанції правильно виходив з відсутності доказів того, що позивачі дійсно придбали передбачені інвестиційним договором від 18 жовтня 2005 року № ІД-1-СО21/АТ облігації та сплатили їх вартість, а емітент здійснив достроковий викуп облігацій для оплати інвесторами об`єкта нерухомості, і що така оплата дійсно була здійснена у реконструкцію спірного майна.
У січні 2021 року позивачі подаливідзив на касаційну скаргу, в якому просили відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову - залишити без змін, оскільки це судове рішення є законним і обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав їм належну правову оцінку. Також позивачі просили передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки ця справа містить виключну правову проблему у контексті того, що внаслідок укладення низки незаконних правочинів, без визнання недійсними яких є неможливим витребування з незаконного володіння ОСОБА_4 спірного майна, яке вибуло з володіння позивачів поза їх волею, оскільки останній незаконний власник, який набув право власності на підставі договору купівлі-продажу, за правилом презумпції правомірності правочину вважатиме себе правомірним власником спірного майна.
У лютому 2021 року ЗАТ "Київгума" подало письмові пояснення, в яких просило касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
У березні 2021 року позивачі подали заперечення на письмові пояснення ЗАТ "Київгума" та просили зазначені пояснення не враховувати.
У лютому 2022 року ОСОБА_4 подала письмові пояснення.
У серпні 2022 року та січні 2023 року ОСОБА_4 також подала письмові пояснення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
25 січня 2021 року справа № 752/26843/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду касаційне провадження у цій справі було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 359/5719/17.
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року касаційне провадження поновлено.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 08 липня 2002 року № 1330 ЗАТ "Київгума" надано дозвіл на проєктування та реконструкцію дитячого оздоровчого комплексу за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі цього розпорядження Товариство з обмеженою відповідальністю "Печерська архітектурна майстерня" (далі - ТОВ "Печерська архітектурна майстерня") розробило проєкт реконструкції зазначеного дитячого дошкільного оздоровчого табору під дитячий оздоровчий комплекс сімейного типу.
Зазначена реконструкція корпусів табору № 7, 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43 відбувалась на земельній ділянці площею 9,42 га за адресою: АДРЕСА_2, переданій ЗАТ "Київгума" в оренду для експлуатації та обслуговування дитячого оздоровчого табору на підставі рішення Київської міської ради від 29 травня 2003 року № 487/647 "Про оформлення права користування земельними ділянками" та договору оренди земельної ділянки від 20 серпня 2003 року № 79-6-00140.
17 грудня 2004 року між ЗАТ "Київгума" і ТОВ "Укрінформсервіс" був укладений договір про пайову участь у реконструкції № 17-12/04, за умовами якого ЗАТ Київгума" виступило замовником реконструкції, а TOB "Укрінформсервіс" зобов`язалося здійснити випуск облігацій та фінансування реконструкції дитячого оздоровчого комплексу.
Згідно з пунктом 5.1.3 договору про пайову участь в реконструкції під майновими правами ТОВ "Укрінформсервіс" розуміється його право вимоги від ЗАТ "Київгума" до TOB "Укрінформсервіс" об`єктів нерухомості (будь-яких їх частин), які виникнуть у зв`язку зі здійсненням ТОВ "Укрінформсервіс" фінансування реконструкції та/або створення відповідних об`єктів нерухомості (або їх частин), а згідно з пунктом 5.2 цього договору кожна з сторін має право відчужувати, передавати в заставу чи іншим способом розпоряджатись своїм майновим правом без згоди іншої сторони.
Пунктом 1.3 договору про пайову участь в реконструкції передбачено, що ТОВ "Укрінформсервіс" бере пайову участь в реконструкції комплексу шляхом оплати будівельно-монтажних робіт та інших витрат, пов`язаних з реконструкцією, з метою отримання частини комплексу у власність.
Пунктом 6.9 цього договору визначено, що ТОВ "Укрінформсервіс" має право залучати кошти третіх осіб для оплати вартості будівельно-монтажних робіт та інших витрат, пов`язаних з реконструкцією житлових корпусів (нежитлових приміщень) комплексу, а також укладати договори з третіми особами про залучення грошових коштів, які передбачають наступну передачу таким особам у власність житлових корпусів або об`єктів незавершеного будівництва.
ТОВ "Укрінформсервіс" надається право у будь-який час до моменту введення до експлуатації житлових корпусів, які входять до складу комплексу, оформити право власності на будь-який з профінансованих об`єктів незавершеного будівництва на власну користь або на користь третіх осіб згідно з укладеними договорами (пункт 5.3 договору про пайову участь в реконструкції).
Згідно з пунктом 9.6 цього договору з метою захисту власних інтересів чи інтересів третіх осіб, що забезпечили фінансування реконструкції окремих житлових корпусів і споруд Комплексу, ТОВ "Укрінформсервіс" має право у будь-який час ініціювати введення окремих збудованих корпусів в експлуатацію або оформлення недобудованих корпусів і споруд як об`єктів незавершеного будівництва та передачу їх від ЗАТ "Київгума" на користь ТОВ "Укрінформсервіс" та/або указаних ним третіх осіб (у спірному випадку - позивачів).
18 жовтня 2005 року між ТОВ "Укрінформсервіс" як емітентом і ОСОБА_1, ОСОБА_1 як інвесторами був укладений інвестиційний договір № ІД-1-С021/АТ, за умовами якого інвестори забезпечують фінансування реконструкції об`єкта нерухомості (корпус типу "D" за № 21 загальною розрахунковою площею згідно з проєктною документацією 404,00 кв. м в оздоровчому комплексі сімейного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ) шляхом придбання у власність облігацій, випущених емітентом, і мають право одержати у спільну власність об`єкт нерухомості, розрахувавшись за нього з використанням облігацій, а емітент зобов`язаний здійснити достроковий викуп облігацій для оплати факторами об`єкта нерухомості на умовах, визначених цим договором.
Згідно з пунктом 6.2 інвестиційного договору позивачі стають власниками майнових прав на об`єкт нерухомого майна з моменту передання ТОВ "Укрінформсервіс" дострокового викупу 99,99 % облігацій, необхідних для виконання умов інвестиційного договору.
Позивачі свої зобов`язання виконали належним чином та стали власниками майнових прав на об`єкт нерухомого майна - житловий корпус (нежитлового приміщення) типу "D" в об`єкті реконструкції № 21, що підтверджується актом передавання-отримання цінних паперів від 17 жовтня 2006 року, за яким позивачі передали ТОВ "Укрінформсервіс" необхідну кількість облігацій, визначену умовами інвестиційного договору.
03 грудня 2008 року між ЗАТ "Київгума" і ТОВ "Укрінформсервіс" складено акт приймання-передачі об`єкта незавершеного будівництва до договору про пайову участь у реконструкції від 17 грудня 2004 року № 17-12/04, за умовами якого між сторонами було досягнуто згоди передати ТОВ "Укрінформсервіс" об`єкти незавершеного будівництва, зокрема житловий корпус № 21 типу D.
З додаткової угоди від 03 лютого 2009 року, укладеної між ЗАТ "Київгума" та ТОВ "Укрінформсервіс", встановлено, що сторони зазначили про належне виконання ТОВ "Укрінформсервіс" своїх зобов`язань за договором про пайову участь в реконструкції та дійшли, зокрема, згоди про передачу стороні TOB "Укрінформсервіс" права власності на частину об`єктів, які відповідають її пайовій частці згідно з пунктом 1.5 додаткової угоди, тобто на всі 44 житлові корпуси.
При цьому сторони домовилися, що підставою для отримання TOB "Укрінформсервіс" права власності на об`єкти незавершеного будівництва є належність їй майнових прав на ці об`єкти, переданих відповідно до пункту 5.1.3 договору, та зобов`язання сторони ЗАТ "Київгума", закріплені у пунктах 1.5, 1.6 договору, щодо передачі стороні ТОВ "Укрінформсервіс" документів, необхідних для оформлення у власність корпусів, належних товариству згідно з додатком 2 до договору, а також що кожен з об`єктів незавершеного будівництва, що був предметом цієї додаткової угоди, є відокремленою будівлею з інженерними мережами, що прилягають до неї, спорудження яких здійснювалось на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 30 листопада 2004 року № 1260-Гл/т.
11 грудня 2008 року та 01 жовтня 2009 року між ТОВ "Укрінформсервіс" і ОСОБА_1, ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди № 1 та № 2 до інвестиційного договору від 18 жовтня 2005 року, а 12 грудня 2008 року вони підписали акт приймання-передачі об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2, а саме "реконструкція дитячого дошкільного оздоровчого табору під дитячий комплекс сімейного типу", житловий корпус типу D за № 21, згідно з яким емітент передав, а інвестори прийняли об`єкт незавершеного будівництва житловий корпус типу D за № 21, загальною площею 407,6 кв. м.
17 жовтня 2011 року між ЗАТ "Київгума" і ОСОБА_1, ОСОБА_1 був укладений договір про передання функцій замовника будівництва, за умовами якого ЗАТ "Київгума" на умовах і в порядку, передбачених цим договором, передало ОСОБА_1 частину функцій замовника реконструкції корпусу в об`єкті реконструкції № 21 загальною площею 407,6 кв. м, який розташований на земельній ділянці площею 9,4204 га.
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2013 року ЗАТ "Київгума" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо боржника відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнанні його банкрутом" строком на 12 місяців.
Згідно з висновком комісійної судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи від 25 листопада 2013 року № СЕ-1-1-140/13 експерти, оглянувши корпуси № 20-21 за адресою: вул. Столичне шосе, 149 у місті Києві, встановили відсутність елементів, передбачених проєктом реконструкції дитячого дошкільного оздоровчого табору під дитячий оздоровчий комплекс сімейного типу 67/2-2002, розробленого ТОВ "Печерська архітектурна майстерня", та визначили, що вартість будівельних робіт із завершення будівництва житлових корпусів № 20-21 становить 2 496 860,00 грн. За результатами проведеної експертизи було визначено перелік робіт, які передбачені проєктом та необхідні для завершення будівництва, зокрема, житлових корпусів № 20-21.
22 жовтня 2014 року між ЗАТ "Київгума" і ТОВ "Консультаційна фірма Welcome" був укладений договір купівлі-продажу № 7, за умовами якого сторони договору згідно з проведеним 21 жовтня 2014 року аукціоном та підписаним протоколом проведення аукціону від 21 жовтня 2014 року № 7 прийняли на себе зобов`язання, а саме: продавець - передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу АДРЕСА_3 .
24 жовтня 2014 року між ЗАТ "Київгума" і ТОВ "Консультаційна фірма Welcome" був складений акт № 7 про передання права власності на куплене нерухоме майно, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв у власність в сукупному складі бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу АДРЕСА_3 . На замовлення ТОВ "Консультаційна фірма Welcome" було замовлено технічний паспорт на нежитловий будинок корпус АДРЕСА_4 за зазначеною адресою.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року у справі № 757/30321/14-ц за ТОВ "Технічне промислове постачання" як за комітентом визнане право власності, зокрема, на дачний будинок АДРЕСА_6 .
04 лютого 2015 року на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року за ТОВ "Технічне промислове постачання" було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - дачний будинок АДРЕСА_1 .
Цього ж дня між ТОВ "Технічне промислове постачання" та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу дачного будинку АДРЕСА_4 площею 392,2 кв. м, розташованого на земельній ділянці площею 9,4204 га, кадастровий номер 8000000000:90:415:003.
У подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 2015 року ОСОБА_2 відчужив майно ОСОБА_3 .
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року, рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року в частині визнання права власності за ТОВ "Технічне промислове постачання" скасовано і в цій частині ухвалено нове судове рішення про відмову товариству в задоволенні його вимог.
Додатковим рішенням Апеляційного суду міста Києва від 18 листопада 2015 року були скасовані записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ТОВ "Технічне промислове постачання" права власності, зокрема, на дачний будинок АДРЕСА_6, яке було зареєстроване за ТОВ "Технічне промислове постачання" на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року у справі № 757/30321/14-ц.
19 січня 2016 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу дачного будинку АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. О. та зареєстрований в реєстрі за номером 06.