Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 754/3162/21
провадження № 61- 8164св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коліжук Олена Олександрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року у складі судді Бабко В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Гуля В. В., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коліжук О. О., про визнання заповіту недійсним.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 07 год. 40 хв. помер його син ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина на майно.
Позивач вказував, що дізнався про смерть свого сина випадково лише 20 жовтня 2020 року від своєї знайомої, в той час коли його рідна донька ОСОБА_3 приховувала від нього смерть брата.
В подальшому позивачу стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 05 год. 00 хв. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коліжук О. О. посвідчила заповіт, яким ОСОБА_4 все своє майно, яке буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось, і з чого б не складалось, а також все те, на що він за законом матиме право, заповідав ОСОБА_3 .
Позивач вважає, що заповіт від ІНФОРМАЦІЯ_1, складений на ім`я ОСОБА_3, є недійсним, оскільки правоздатність і дієздатність ОСОБА_4 припинилася з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 о 07 год. 40 хв., а реєстрація заповіту відбулася о 15 год. 11 хв. в цей день, вже після припинення цивільної правоздатності ОСОБА_4 .
З урахуванням викладеного, позивач просив суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_4, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 об 15 год. 11 хв. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коліжук О. О.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необґрунтованості.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
19 серпня 2022 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року.
З урахуванням уточненої касаційної скарги від 10 листопада 2022 року заявник просив суд оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
29 листопада 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4, а відповідач ОСОБА_3 - рідною сестрою ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1 о 05 год. 00 хв. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коліжук О. О. посвідчила заповіт, яким ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, що все його майно, яке буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось, і з чого б не складалось, а також все те, на що він за законом матиме право, заповідав ОСОБА_3 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за №№ 473, 474.
Із врахуванням прогресуючої онкологічної хвороби ОСОБА_4, нотаріусом складено та посвідчено заповіт ІНФОРМАЦІЯ_1 о 05 год. 00 хв. поза приміщенням нотаріальної контори, а саме за адресою реєстрації та проживання заповідача: АДРЕСА_1 . Під час складання заповіту нотаріусом було установлено, що ОСОБА_4 є дієздатною особою, волевиявлення ОСОБА_4 на складання заповіту на користь ОСОБА_3 було дійсним, вільним, оскільки він перебував при здоровому глузді, чітко усвідомлював суть своїх дій.
Оскільки під час посвідчення заповіту ОСОБА_4 мав тяжку хворобу, внаслідок якої не міг особисто прочитати уголос та підписати текст заповіту, за його дорученням нотаріусом текст заповіту до його підписання зачитаний уголос у присутності свідків ( ОСОБА_5, ОСОБА_6 ) та підписаний ОСОБА_7 .
Внесення запису про посвідчення заповіту ОСОБА_4 до реєстру нотаріальних дій здійснено ІНФОРМАЦІЯ_1 о 05 год. 00 хв. за №№ 473, 474.
ІНФОРМАЦІЯ_1 о 07 год. 40 хв. ОСОБА_4 помер, що підтверджується виданим КНП "ЦПМСД" № 3 Деснянського району м. Києва лікарським свідоцтвом про смерть № 229 від ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1201.
10 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коліжук О. О. заведено спадкову справу за № 3/2020, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коліжук О. О. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті сина ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1233 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.
Право на заповіт здійснюється особисто фізичною особою з повною цивільною дієздатністю. Заповіт є правочином і безпосередньо пов`язаний з особою заповідача, повинен бути здійснений ним особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Зміст заповіту складають розпорядження заповідача відносно його майна, майнових прав та обов`язків. Ці розпорядження можуть бути зроблені заповідачем у будь-який час.
Статтею 1247 ЦК України встановлено загальні вимоги до форми заповіту, за якими заповіт повинен складатися у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, має бути особисто підписаний заповідачем (якщо особа не може підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу). Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 207 ЦК України, якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
Статтею 1253 ЦК України передбачена можливість посвідчення заповіту при свідках, яке відбувається за бажанням заповідача. У випадках, встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 і статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов`язковою. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю і не можуть бути: нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт; спадкоємці за заповітом; члени сім`ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Свідки, при яких посвідчено заповіт зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.
Згідно з частиною другою статті 1248 ЦК України нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що оспорюваний заповіт є недійсним, оскільки правоздатність і дієздатність ОСОБА_4 припинилася ІНФОРМАЦІЯ_1 о 07 год. 40 хв. у зв`язку зі смертю останнього, а реєстрація заповіту відбулася о 15 год. 11 хв., тобто вже після припинення цивільної правоздатності ОСОБА_4 .