Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 687/1104/21
провадження № 61-8578св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Закупненська селищна рада,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 24 травня 2022 року в складі судді: Борсука В. О., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, Закупненської селищної ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов мотивовано тим, що позивач є сином ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач мав намір оформити спадщину, однак у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки не володіє достатніми знаннями щодо порядку спадкування і тому помилково вважав, що майно набуто у власність в силу наявності між батьком та сином родинних відносин. Позивач на цей час не може отримати свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском шестимісячного строку. Крім того зазначав, що спадкова справа після смерті батька не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою із спадкового реєстру.
ОСОБА_1 просив:
визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 24 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 11 серпня 2022 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через необізнаність про наявність спадкового майна, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач є сином спадкодавця, про смерть свого батька він був обізнаний ще в 2008 році, міг самостійно звернутись до нотаріуса про прийняття спадщини, а тому можлива бездіяльність вищевказаних посадових осіб жодним чином не обмежувала права позивача на прийняття спадщини. Крім того спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась, в зв`язку чим у нотаріуса не було підстав повідомляти спадкоємців ОСОБА_3, до того ж відомості про яких в нього були відсутні. Суд першої інстанції, обґрунтовано вважав, що посилання позивача на ті обставини, що він не володів достатніми знаннями щодо порядку спадкування і тому помилково вважав, що майно набуто ним у власність в силу наявності між батьком та сином родинних відносин, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а оскільки причин, пов`язаних з наявністю об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини в установлений законом строк, позивач не навів, не довів наявність обставин, що перешкоджали звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову. При цьому колегія суддів апеляційного суду врахувала, що у цій справі шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 сплинув 03 листопада 2008 року, а до суду позивач звернулася у грудня 2021 року, тобто зі спливом 13 років.
Апеляційний суд зазначив, що не приймає посилання як на поважну причину пропуску строку для прийняття спадщини проходження позивачем військової служби та участі в бойових діях. Строк прийняття спадщини сплив 03 листопада 2008 року, задовго до початку бойових дій на сході України. При цьому позивачем не наведено даних, що він станом на травень-листопад 2008 року проходив військову службу, а сам факт проходження військової служби жодним чином в цей період чином не перешкоджав позивачу звернутись до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.
Аргументи учасників справи
У серпні 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 24 травня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 серпня 2022 року, в якій просив: оскаржені судові рішення скасувати; винести постанову, якою позов задовольнити
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано усіх обставин, які мають значення для розі ляду справи, в тому числі, які вплинули на юридичну обізнаність ОСОБА_1 на прийняття спадщини. Будь-якими посадовими особами органу місцевого самоврядування та/або нотаріусами не здійснювалося повідомлення про необхідність відкриття спадщини. Також. судом першої інстанції не отримано відомостей або доказів від Закупненської селищної ради, на території якої постійно проживав спадкодавець, про вчинення дій щодо прийняття спадщини за законом іншими спадкоємцями, в тому числі подання заяви про відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_3 .
Вказує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою із спадкового реєстру № 62660941 від 27 листопада 2020 року. Недобросовісна поведінка нотаріуса є підставою для поновлення строку, для продовження строку для прийняття спадщини (постанова Верховного Суду у справі № 130/2517/18 від 21 вересня 2020 року). Судами першої та апеляційної інстанції не враховано особливості несення військової служби в лавах Збройних Сил України, встановленні обмеження, які поширюються на військовослужбовців, а також інші обставини, що вилинули на час звернення ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини. У дружини ОСОБА_1 діагностовано онкологічне захворювання, що потребує постійного догляду та піклування, а відтак, ОСОБА_1 не міг вчасно звернутися із відповідною заявою щодо прийняття спадщини.
Зазначає, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У листопаді 2022 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, який підписаний представником ОСОБА_5, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 своєчасно не звернувся до нотаріальної контори про прийняття спадщини, а відтак у нього відсутнє право вимоги про визначення додаткового строку, для подання заяви про прийняття спадщини.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
20 січня 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року вказано, що підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, та у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), наведені в касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження у справі.
Фактичні обставини
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 .
Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 62660941 від 27 листопада 2020 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.
ОСОБА_1 на час смерті спадкодавця ОСОБА_3 з ним постійно не проживав та заяву про прийняття спадщини в шестимісячний строк нотаріусу не подав.
У 2021 році ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, однак приватним нотаріусом Пилявським О. В. йому було роз`яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину в силу неприйняття позивачем спадщини у шестимісячний строк з дня її відкриття.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 01 квітня 2015 року, яке видане управлінням особового складу штабу командування Повітряних Сил збройних Сил України ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Позиція Верховного Суду
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).