Постанова
Іменем України
18 січня 2023 року
м. Київ
справа № 357/13254/18
провадження № 61-2712св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1,
третя особа - Приватне орендне підприємство "Агрофірма Узинська",
особа, яка подала апеляційну скаргу - заступник прокурора Київської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2020 року у складі колегії суддів: Лівінського С. В., Березовенко Р. В., Суханової Є.М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури звернувся в інтересах держави до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області), ОСОБА_1, третя особа - Приватне орендне підприємство "Агрофірма Узинська" (далі - ПОП "Агрофірма Узинська"), про визнання недійсним та скасування наказів, договорів оренди земельних ділянок і скасування рішень про державну реєстрацію прав.
Позовну заяву мотивовано тим, що у межах досудового розслідування кримінального провадження від 06 червня 2018 року № 42018111030000182 встановлено порушення вимог земельного законодавства під час відведення ОСОБА_1 земельних ділянок для ведення фермерського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Тарасівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (далі - Тарасівська сільська рада).
Прокурор посилався на те, що 13 березня 2014 року на підставі наказів Головного управління Держземагенства у Київській області (далі - ГУ Держземагенства у Київській області) про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, між управлінням та
ОСОБА_1 укладено договори щодо оренди земельних ділянок загальною площею 60,8072 га, 27,7669 га, 7,8592 га та 80,2563 га для ведення фермерського господарства строком на 21 рік, які розташовані на території Тарасівської сільської ради. Ці договори посвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області та зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексними номерами 11607474, 11607240, 11606854, 11606097.
Надалі (на наступний день після отримання земельних ділянок в оренду) ОСОБА_1 уклав з ПОП "Агрофірма Узинська" договори суборенди, які
30 квітня 2014 року, 28 травня 2014 року, 29 травня 2014 року зареєстровані державними реєстраторами реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області за індексними номерами 13426940, 12798211, 13380547, 13409516.
Прокурор вказував, що всупереч нормам Закону України "Про фермерське господарство" ГУ Держземагенства у Київській області надало ОСОБА_1
в оренду земельні ділянки, які розташовані не єдиним масивом, та знаходяться на значній відстані одна від одної, що, у свою чергу, унеможливлює їх раціональне використання.
Крім того, орендарем земельних ділянок є фізична особа ОСОБА_1, який не мав наміру займатись фермерським господарством, оскільки у нього відсутня сільськогосподарська техніка та інші засоби для обробітку землі.
ОСОБА_1 є заступником директора ПОП "Агрофірма Узинська", а отримання в оренду спірних земельних ділянок спрямоване на розширення площ земельних ділянок, які використовуються ПОП "Агрофірма Узинська".
Також прокурор наголошував, що ОСОБА_1 всупереч статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" не звертався до Білоцерківської районної державної адміністрації з заявою для отримання в оренду земельних ділянок державної власності з метою ведення фермерського господарства. Це підтверджується листом Білоцерківської районної державної адміністрації від 25 червня 2018 року № 06-23/1212.
На час отримання спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 був засновником СФГ "Горизонт", яке створене 01 лютого 2002 року. Тому відповідач у разі здійснення реєстрації свого фермерського господарства відповідно до статті 8 Закону України "Про фермерське господарство", після укладення договору оренди первісної земельної ділянки, всі інші земельні ділянки повинен був отримувати у користування відповідно до норм 124, 134 ЗК України, статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", тобто лише на конкурсних засадах за результатами аукціону.
Незаконне надання в оренду ОСОБА_1 спірних земельних ділянок порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів, суперечить державній політиці у сфері земельних відносин, не сприяє досягненню цілей, передбачених Законом України "Про фермерське господарство" щодо створення умов для реалізації ініціативи громадян у сфері виробництва товарної сільськогосподарської продукції, забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств.
Позовна заява про визнання недійсними вказаних договорів становить суспільний інтерес, оскільки у зв`язку з їх укладенням держава позбавлена можливості визначити орендаря, який запропонував би найкращі, у порівнянні з іншими учасниками, пропозиції, в тому числі щодо розміру орендної плати та інших зобов`язань, зокрема інвестиційного характеру, які покладаються на переможця конкурсу.
Таким чином, оскаржені накази ГУ Держземагенства у Київській області про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду прийняті з порушенням норм земельного законодавства. Разом з цим, договори оренди земельних ділянок укладені всупереч законодавчо визначеній процедурі набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства. У разі визнання недійсними договорів оренди спірних земельних ділянок, відповідно до статті 8 Закону України "Про оренду землі" договори суборенди, укладені 14 березня 2014 року між ОСОБА_1 і ПОП "Агрофірма Узинська", будуть припинені.
Прокурор наголошував, що про наявність спірних наказів ГУ Держземагенства у Київській області йому стало відомо у червні 2018 року під час розслідування кримінального провадження від 06 червня 2018 року № 42018111030000182. Тому перебіг позовної давності почався саме з червня 2018 року.
Заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури просив:
визнати недійсними та скасувати накази ГУ Держземагенства у Київській області № КИ/3220486900:02:009/00014563, № КИ/3220486900:01:010/00014564, № КИ/3220486900:01:014/00014565, № КИ/3220486900:01:013/00014566 від
26 лютого 2014 року "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки", якими надано ОСОБА_1 в оренду земельні ділянки загальною площею 60,8072 га, 27,7669 га, 7,8592 га та 80,2563 га для ведення фермерського господарства строком на 21 рік, розташовані на території Тарасівської сільської ради;
визнати недійсними та скасувати договори оренди земельних ділянок, укладені 13 березня 2014 року між ГУ Держземагенства у Київській області та ОСОБА_1, права оренди за якими зареєстровані приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К. А. за ОСОБА_1, та скасувати рішення приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К. А. від 13 березня 2014 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами 11607474, 11607240, 11606854, 11606097.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
від 16 липня 2019 року в задоволені позовних вимог заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 діяв з метою отримання земельних ділянок в обхід обов`язкової процедури - земельних торгів не для ведення фермерського господарства, а для передачі у суборенду ПОП "Агрофірма Узинська", що порушує законну мету їх отримання в оренду, призводить до втрат коштів державного бюджету від проведення земельного аукціону, який є обов`язковим для загального порядку отримання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. Суд першої інстанції також вважав, що земельні ділянки передані ОСОБА_1
з порушенням норм статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України, статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство".
Разом з цим, оскаржувані накази ГУ Держземагенства у Київській області прийнято 26 лютого 2014 року, договори оренди укладені в той же час і зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно
13 березня 2014 року. 30 грудня 2014 року на виконання запиту
на адресу прокуратури Білоцерківського району управлінням Держземагенства у Білоцерківському районі Київської області надсилались спірні накази, проте до суду прокурор звернувся з позовом лише 08 листопада 2018 року. Доказів на підтвердження того, що про можливе порушення прав держави прокурор дізнався лише у червні 2018 року до суду не надано. Тому суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 січня 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області
від 16 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави задоволено.
Визнано недійсними та скасовано накази ГУ Держземагенства у Київській області № КИ/3220486900:02:009/00014563, № КИ/3220486900:01:010/00014564, № КИ/3220486900:01:014/00014565, № КИ/3220486900:01:013/00014566 від
26 лютого 2014 року "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки", яким надано ОСОБА_1 в оренду земельні ділянки загальною площею 60,8072 га, 27,7669 га, 7,8592 га та 80,2563 га, кадастрові номери: 3220486900:01:009:0036, 3220486900:01:010:0025, 3220486900:01:014:0029, 3220486900:01:013:0003 для ведення фермерського господарства строком на 21 рік, розташовані на території Тарасівської сільської ради.
Визнано недійсними та скасовано договори оренди земельних ділянок
з кадастровими номерами: 3220486900:01:009:0036, 3220486900:01:010:0025, 3220486900:01:014:0029, 3220486900:01:013:0003, укладені між ГУ Держземагенства у Київській області та ОСОБА_1, права оренди за якими зареєстровані приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К. А. за ОСОБА_1, та скасовано рішення приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами 11607474, 11607240, 11606854, 11606097 від 13 березня 2014 року.
Апеляційний суд дійшов висновку, що прокурор виконав вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури, звертаючись з позовом до суду, належним чином обґрунтував у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, підстави для звернення прокурора до суду, а також зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Тому участь прокурора судом першої інстанції правильно визнана доцільною і обґрунтованою, оскільки обумовлена необхідністю дотримання встановленого законом порядку набуття прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності держави.
Суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції також дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 діяв з метою отримати земельних ділянок в обхід обов`язкової процедури - земельних торгів не для ведення фермерського господарства, а для їх передачі в суборенду ПОП "Агрофірма Узинська".
Разом з тим, апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з підстав спливу позовної давності, оскільки 06 червня 2018 року за фактом зловживання службовим становищем службовими особам ГУ Держземагенства у Київській області та
ГУ Держгеокадастру у Київській області під час передачі протягом 2014 -
2016 років в оренду фізичним особам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, які розташовані на території Білоцерківського району Київської області, що завдало істотної шкоди державним інтересам відкрито кримінальне провадження № 42018111030000182.
У межах вказаного кримінального провадження відповідно до статті 93 КПК України Білоцерківською місцевою прокуратурою було направлено запити:
16 червня 2018 року до Білоцерківської районної державної адміністрації стосовно того, чи зверталися із заявами про надання громадянам земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства особи за списком
(у якому, крім інших, зазначений ОСОБА_1 ). Відповідь на вказаний запит датується 25 червня 2018 року;
18 червня 2018 року до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області щодо надання інформації стосовно сільськогосподарської техніки, яка зареєстрована за громадянами за списком (у якому, крім інших, зазначений ОСОБА_1 ). Відповідь на цей на запит датована 27 червня
2018 року;
07 вересня 2018 року до Головного управління ДФС у Київській області про надання інформації за 2016 - 2017 роки щодо того, в якому розмірі та хто
є платником орендної плати за земельні ділянки з кадастровими номерами згідно зі списком (у якому, крім інших, вказаний ОСОБА_1 ). Відповідь на зазначений запит датована 20 вересня 2018 року.
З огляду на викладене, апеляційний суд зробив висновок, що прокурор довідався або мав об`єктивну можливість довідатися про порушення інтересів держави і про особу, яка їх порушила, з отриманням відповідей на вказані запити в межах кримінального провадження, а саме 20 вересня 2018 року.
Аргументи учасників справи
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга, з урахуванням уточнення касаційної скарги від 02 березня 2020 року, мотивована тим, що:
суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини і правовідносини, що склалися між сторонами, проте помилково вважав безпідставним застосування судом першої інстанції наслідків спливу позовної давності;
прокурор мав усі можливості та повноваження для отримання повної та достовірної інформації щодо оскаржених наказів та правочинів у межах визначеної законом позовної давності від дати їх прийняття та вчинення;
здійснюючи своєчасний прокурорський нагляд за прийнятими рішеннями місцевих органів виконавчої влади, відповідно до: (1) Порядку взаємодії Державного комітету України із земельних ресурсів і його територіальних органів та органів прокуратури з питань захисту інтересів держави у сфері регулювання земельних відносин, затвердженого спільним наказом Державного комітету України із земельних ресурсів та Генеральної прокуратури України від 10 березня 2010 року № 225/15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 травня 2010 року за № 346/17641 (був чинним до 23 жовтня 2015 року); (2) наказу Генеральної прокуратури України від 07 листопада
2012 року № 3гн "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів" (був чинним до 31 грудня 2014 року); (3) Положення про Головне управління Держземагенства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 травня
2012 року № 258, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2012 року за № 852/21164 (був чинним до 30 квітня 2015 року), прокурор не міг бути необізнаним про спірні накази ГУ Держземагенства у Київській області у строк до 31 березня 2014 року;
висновок суду апеляційної інстанції про те, що витребування прокурором
в управління Держземагенства у Білоцерківському районі сканованих копій технічної документації із землеустрою та правовстановлюючих документів на земельні ділянки (у тому числі і на земельні ділянки, якими користується ОСОБА_1 ), не впливає на перебіг позовної давності, є помилковим. Прокурор, який достеменно знав про існування спірних наказів та правочинів станом на 25 грудня 2014 року (дата реєстрації прокурорського запиту), був зобов`язаний здійснити перевірку їх законності. Натомість він направив відповідні запити до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, Білоцерківської районної державної адміністрації та Головного управління ДФС у Київській області лише у 2018 році, тобто майже через чотири роки;
відповідно до норм Закону України "Про Державний земельний кадастр", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про спірні накази та договори не пізніше 25 листопада
2014 року набули ознак публічної та загальнодоступної інформації. Тому позивач міг дізнатися про державну реєстрацію прав оренди за спірними договорами оренди землі, які укладені на підставі спірних наказів, у строк до жовтня