ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/9483/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 (головуючий суддя Яковлєв М. Л., судді Тищенко А. І., Шаптала Є. Ю.)
у справі № 910/9483/21
за позовом Іванівської селищної ради
до Міністерства юстиції України
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області; Державного реєстратора Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєвої Анжели Валеріївни,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ; Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра 2017",
про визнання незаконним та скасування наказу,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2021 року Іванівська селищна рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст, Відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Мін`юсту від 14.04.2021 № 1364/5 "Про задоволення скарги" (далі - Наказ від 14.04.2021 № 1364/5).
2. Позов обґрунтовано тим, що оспорюваним наказом Мін`юсту скасовано рішення державного реєстратора, якими зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, передані на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 22.12.2020 № 52 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", що призвело до незаконного припинення права власності територіальної громади на вказані земельні ділянки. При цьому Наказ від 14.04.2021 № 1364/5 винесено з порушенням положень Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128), та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Херсонській області).
4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного реєстратора Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєву Анжелу Валеріївну (далі - державний реєстратор Анастасьєва А. В.); залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Терра 2017" (далі - СТОВ "Терра 2017").
5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
6. Рішення мотивовано тим, що скаргу до Мін`юсту подано ОСОБА_1, яка є орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами 6522986500:05:013:0001, 6522986500:05:011:0001, з яких утворено земельні ділянки, що були передані до комунальної власності територіальної громади Іванівської селищної ради на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 22.12.2020 № 52. За результатами розгляду вказаної скарги Мін`юстом встановлено, що державним реєстратором Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєвою А. В. проведено державну реєстрацію права комунальної власності за Іванівською селищною радою без реєстрації обмежень у вигляді іншого речового права скаржника та неналежним суб`єктом реєстрації, тобто, з порушенням вимог законодавства, а отже оскаржуваний наказ Мін`юсту прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Наказ Мін`юсту від 14.04.2021 № 1364/5 "Про задоволення скарги". Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову та апеляційної скарги покладено на Позивача.
8. Постанову мотивовано тим, що, розглядаючи скаргу ОСОБА_1, колегією Мін`юсту вірно встановлено, що приймаючи оскаржувані рішення та вчиняючи реєстраційні дії, за наслідком яких право на земельні ділянки зареєстровано за Іванівською селищною радою, державним реєстратором не було проведено реєстрації обтяжень у вигляді іншого речового права, зокрема, належного ОСОБА_1 права оренди, про що було зазначено у переліку, доданому до наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 22.12.2020 № 52. Проте, для відновлення порушених прав скаржника у межах наданих повноважень, Мін`юст мав би прийняти рішення відповідно до підпунктів "в" та/або "в-1" частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за наслідками виконання якого право скаржника було б відновлено у найбільш ефективний спосіб. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що реєстраційні дії вчинено належним суб`єктом реєстрації, який мав достатній обсяг повноважень для проведення вказаних реєстраційних дій, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання неправомірним та скасування оскаржуваного наказу Мін`юсту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача
9. Мін`юст подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 залишити в силі.
10. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо повноважень Мін`юсту та його територіальних органів при прийнятті рішення за результатами розгляду скарги на дії державного реєстратора, а саме, за яких порушень може прийматися рішення про виправлення помилки, допущеної державним реєстратором (підпункт "в" частини шостої вказаної статті) та про усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу (підпункт "в-1" частини шостої вказаної статті).
11. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що, в силу приписів статей 1, 26, 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", державний реєстратор є посадовою особою Іванівської селищної ради, тому, відповідно до імперативних приписів частини другої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєва А. В. не мала права здійснювати державну реєстрацію прав та їх обтяжень за цією радою.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
12. Іванівська селищна рада у направленому 23.12.2022 до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу, який подано з дотриманням строку, встановленого судом касаційної інстанції, з огляду на отримання ухвали суду від 28.11.2022 про відкриття касаційного провадження через електронний суд лише 19.12.2022, заперечила доводи скарги, вказавши на те, що помилка, допущена державним реєстратором щодо не внесення відомостей про інші речові права на земельні ділянки, які належать до комунальної власності, не може усуватися шляхом порушення прав особи (Позивача), за якою на відповідній правовій підставі зареєстровано речове право, про що зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 16.11.2022 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв`язку з чим оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права, а тому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
13. Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу Мін`юсту не надали, що у відповідності до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у даній справі у касаційному порядку.
Фактичні обставини справи встановлені судами
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 22.12.2020 № 52 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передано Іванівській селищній раді Іванівської територіальної громади Генічеського району (раніше - Іванівського району) Херсонської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 357,3053 га, згідно з переліком, у якому зазначені кадастрові номери земельних ділянок, їх місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельні ділянки, обмеження у їх використанні. У Додатку до цього Наказу вказана 161 земельна ділянка з присвоєними кадастровими номерами.
15. Всі земельні ділянки, за виключенням земельних ділянок з кадастровими номерами 6522982400:02:001:0107, 6522982400:02:001:0058, 6522986500:03:001:0262, 6522986500:03:001:0258, 6522987000:02:001:0863, 6522987000:02:001:0331, 6522982400:02:001:0119 та 6522982400:02:001:0077, обмежені орендною та суборендою відповідно до Договору оренди землі від 02.02.2006, зареєстрованого у Іванівському відділенні "Херсонського центру ДЗК", про що вчинено запис від 23.03.2006 № 040672300105, Додаткової угоди до Договору оренди землі від 23.01.2020, за якою орендарем є ОСОБА_1, та Договору суборенди від 18.02.2020, за яким суборендарем є СТОВ "Терра 2017".
16. 22.12.2020 між Іванівською селищною радою та територіальним органом Держгеокадастру у Херсонській області підписано акт приймання-передачі всіх земельних ділянок, у Додатку до якого визначено їх перелік та вказано про відповідні обмеження речового права, які виникли на підставі Договору оренди землі від 02.02.2006, укладеного між Іванівською районною адміністрацією Херсонської області та ОСОБА_2, після смерті якого (фізичної особи - орендаря) до його спадкоємиці ОСОБА_1 відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про оренду землі" перейшло право оренди по вказаному Договору оренди землі, що підтверджено судовими рішеннями у цивільній справі № 656/447/18, які у встановлено законом порядку набрали законної сили.
17. В подальшому, у період з 05.02.2021 по 16.02.2021 державним реєстратором Іванівської селищної ради Іванівського району Херсонської області Анастасьєвою А. В. вчинено реєстраційні дії, направлені на реєстрацію у комунальну власність земельних ділянок, переданих територіальним органом Держгеокадастру у Херсонській області. При вчиненні вказаних реєстраційних записів до Державного реєстру прав не було внесено відомості про обмеження земельних ділянок іншими речовими права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав.
18. Судами встановлено, що оскаржувані рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за Іванівською селищною радою на земельні ділянки проведено на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 22.12.2020 № 52, відомостей з Державного земельного кадастру № 32518192 від 20.01.2021 та акту прийому-передачі нерухомого майна від 22.12.2020. Проте державним реєстратором при реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки за Іванівською селищною радою не було перенесено до новостворених розділів відомостей про інше речове право на ці земельні ділянки, зокрема, наявне у скаржниці право оренди.
19. 02.03.2021 ОСОБА_1 звернулась до Мін`юсту зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (права комунальної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за Іванівською селищною радою), яку обґрунтувала тим, що вона є користувачем (орендарем) земельних ділянок із кадастровими номерами 6522986500:05:013:0001, площею 176,3972 га, та 6522986500:05:011:0001, площею 218,7022 га, що розташовані за межами населених пунктів на території Української сільської ради Іванівського району Херсонської області, на підставі Договору оренди землі від 02.02.2006, який викладено в новій редакції відповідно до Додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди землі, зареєстрованого в Іванівському відділені Херсонського центру ДЗК, про що вчинено запис від 23.03.2006 за № 040672300105; із змінами, внесеними Додатковою угодою, зареєстрованою в Іванівському відділені Херсонського центру ДЗК, про що вчинено запис від 02.06.2009 за № 04097230010511, та Додатковою угодою від 23.01.2020. Записи про реєстрацію речового права (оренди) на зазначені земельні ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 31726554 та № 31726223 від 23.05.2019. Строк користування зазначеними земельними ділянками становить до 23.01.2027.
20. За результатами розгляду зазначеної скарги, Мін`юстом прийнято Наказ від 14.04.2021 № 1364/5, яким скаргу ОСОБА_1 від 24.02.2021 задоволено у повному обсязі та скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за Іванівською селищною радою.
21. Вказаний Наказ від 14.04.2021 № 1364/5 видано на підставі висновку колегії Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 31.03.2021, у якому зазначено про порушення державним реєстратором Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєвою А. В. вимог законодавства, оскільки державну реєстрацію права комунальної власності за Іванівською селищною радою проведено без реєстрації обтяжень у вигляді іншого речового права - права оренди належного скаржникові, а також, з посиланням на пункт 9 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вказано про те, що підставою для відмови в державній реєстрації прав є, зокрема, випадок, коли документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав.
22. Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказав на те, що оскаржуваний Наказ від 14.04.2021 № 1364/5 прийнято Мін`юстом з порушенням положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку № 1128, інших норм законодавства України, в редакціях, які діяли на момент розгляду скарги, оскільки: Позивача не було належним чином повідомлено про розгляд скарги; державний реєстратор не перебував у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав (Іванівською селищною радою), а отже такий реєстратор був правомочним суб`єктом на вчинення оскаржуваних реєстраційних дій; на момент прийняття оскаржуваних рішень державний реєстратор не мав відомостей про наявність права оренди у скаржника.
22. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що скаржниця ОСОБА_1 є орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами 6522986500:05:013:0001, 6522986500:05:011:0001, з яких було утворено земельні ділянки, щодо яких прийнято оскаржувані рішення державним реєстратором Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєвою А. В. та проведено державну реєстрацію права комунальної власності за Іванівською селищною радою, проте відомості про інше речове право скаржниці (право оренди) на земельні ділянки не було перенесено до новостворених розділів, тобто, реєстрацію права здійснено без реєстрації обмежень у вигляді іншого речового права, належного скаржниці, та неналежним суб`єктом реєстрації, тобто, з порушенням вимог законодавства, а отже оскаржуваний наказ Мін`юсту прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні. До того ж, суд першої інстанції встановив, що Відповідач належним чином повідомив усіх осіб, визначених у пункті 10 Порядку № 1128, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту, та додатково телефонограмою і засобами електронної пошти, а тому доводи Позивача щодо неналежного його повідомлення про розгляд скарги відхилено як необґрунтовані.
23. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що Мін`юстом, у порушення вимог чинного законодавства, у висновку колегії не вказано з огляду на які саме приписи законодавства зроблено висновок про те, що державний реєстратор Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєва А. В. не мала достатнього обсягу повноважень для вчинення спірних реєстраційних дій.
24. При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що державний реєстратор Анастасьєва А. В. (призначена на вказану посаду розпорядженням голови Іванівської селищної ради Херсонської області від 02.06.2020 № 47-ос "Про призначення Афанасьєвої А. В.") є державним реєстратором відділу надання адміністративних послуг, який є виконавчими органом Іванівської селищної ради (пункт 1.1 Положення про Відділ надання адміністративних послуг Іванівської селищної ради, яке є Додатком до рішення ХХХІV сесії селищної ради VІІ скликання від 24.01.2020 № 1625), тобто, державний реєстратор Анастасьєва А. В. перебуває у трудових відносинах з виконавчим органом Іванівської селищної ради, а відтак, в силу імперативних приписів абзацу 2 частини другої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вказана особа мала повноваження щодо державної реєстрації прав на державне та/або комунальне майно, їх обтяжень, тобто, є належним суб`єктом реєстрації права комунальної власності за Іванівською селищною радою.
25. Водночас, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що вчинення спірних реєстраційних дій, за наслідком яких право на земельні ділянки було зареєстровано за Іванівською селищною радою, без реєстрації обмежень у вигляді іншого речового права - права оренди належного ОСОБА_1, є порушенням вимог чинного законодавства, втім вчинено особою, яка мала достатній обсяг повноважень для проведення вказаних реєстраційних дій.
26. Разом з тим, суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішення державного реєстратора вчинено на законних підставах та належним суб`єктом, дійшов висновку, що скасування оспорюваних рішень матиме наслідком повторну реєстрацію державним реєстратором права комунальної власності на такі земельні ділянки за Іванівською селищною радою; при цьому таке скасування оспорюваних рішень (вчинених реєстраційних дій) не призведе до відновлення порушених прав скаржниці ОСОБА_1 .
27. За таких обставин та враховуючи повноваження, які має Мін`юст при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, зокрема, визначені у пункті 2 частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу Мін`юсту), в якому зазначено, що за результатами розгляду скарги Мін`юст та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги, у тому числі, шляхом виправлення помилки, допущеної державним реєстратором (підпункт "в") та/або шляхом усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу (підпункт "в-1"), суд апеляційної інстанції вказав на те, що комісія Мін`юсту для відновлення порушених прав скаржника у межах наданих їй повноважень мала б прийняти мотивоване рішення, за наслідками виконання якого права скаржника були б відновлені у найбільш ефективний спосіб, а тому, з урахуванням принципу "належного урядування", сформованого у рішенні ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України", дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування наказу Мін`юст від 14.04.2021 № 1364/5 "Про задоволення скарги".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
28. В силу приписів частин першої - третьої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
29. Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржену постанову суду апеляційної інстанції, враховуючи встановлені ГПК України межі такого перегляду, виходить із такого.
30. Предметом спору у даній справі є оскарження Наказу Мін`юсту від 14.04.2021 № 1364/5 "Про задоволення скарги", яким задоволено скаргу ОСОБА_1 від 24.02.2021 на рішення державного реєстратора Іванівської селищної ради Іванівського району Анастасьєвої А. В., на підставі яких зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки за Іванівською селищною радою.
31. За доводами Позивача оспорюваний наказ Мін`юсту є незаконним та підлягає скасуванню як такий, що прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства та призвів до безпідставного позбавлення територіальної громади права комунальної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
32. Положеннями частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
33. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.