ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 14/338
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Антимонопольного комітету України (далі - АМК, скаржник)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 (суддя - Картавцева Ю.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 (колегія суддів: Зубець Л.П. (головуючий), судді: Гаврилюк О.М., Алданова С.О.)
за заявою АМК
про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу
у справі №14/338
за позовом АМК
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні Технології Освіти" (далі - ТОВ "Сучасні Технології Освіти")
про стягнення 2 000 грн.
ВСТУП
Причиною звернення до Верховного Суду стало питання щодо наявності/відсутності підстав для видачі дубліката наказу.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст заявлених вимог, рішення суду першої інстанції та заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу
1.1. АМК у липні 2009 року звернулося до суду з позовом до ТОВ "Сучасні Технології Освіти" про стягнення 1 000, 00 грн штрафу та 1 000, 00 грн пені.
1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 у справі №14/338 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України (на рахунок Управління Державного Казначейства у Солом`янському районі міста Києва, код 26077951, МФО 820019, р/р 31118106700010, код платежу 21081100, символ звітності 106) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1 000, 00 грн штрафу, 1 000, 00 грн пені, 102, 00 грн державного мита, а також 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
1.3. АМК 01.07.2022 звернулось до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу.
1.3.1. Заява мотивована тим, що на виконання рішення судом видано наказ від 09.11.2009 №14/338, який судом направлено на виконання до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі - ДПІ у Печерському районі міста Києва), та який у подальшому перенаправлено за належністю до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС Печерського районного управління юстиції у місті Києві), однак до нині рішення суду не виконане, кошти з боржника не стягнуті. Комітет відзначає, що неодноразово звертався до ВДВС з листами, в яких просив повідомити про надходження на адресу ВДВС наказу суду, а також повідомити про хід виконавчого провадження, проте жодних відповідей, а також постанов прийнятих в ході виконавчого провадження, щодо виконання наказу суду, АМК не було отримано.
2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №14/338 у задоволенні заяви АМК про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дубліката наказу у справі №14/338 відмовлено.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 апеляційну скаргу АМК залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №14/338 - без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду АМК просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі №14/338, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву АМК про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу від 09.11.2009 №14/338.
3.2. Так, в обґрунтування своєї правової позиції АМК вказує, що підставою касаційного оскарження судових рішень зі справи є неправильне застосування та тлумачення підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ ГПК України, порушення частини першої статті 329 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та неправильне застосування Закону України "Про виконавче провадження" під час оцінки підстав для поновлення строку пред`явлення наказу суду до виконання з посиланням на статті 5, 11, 12, 14, 15 19, 28 цього Закону.
3.2.1. Скаржник наголошує, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається, зокрема і у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю виконати судове рішення. У такому випадку строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Відтак, на думку заявника, оскільки АМК не отримувало, як стягувач, постанов, зокрема і постанови про повернення виконавчого документа разом з оригіналом наказу стягувачу, прийнятих у ході виконавчого провадження, строк на пред`явлення наказу не переривався. Крім того, АМК наголошує, що оригінал наказу помилково був направлений судом першої інстанції до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва.
3.2.2. АМК зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно витлумачили підпункт 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, оскільки ГПК України не надає права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу.
3.2.3. Також скаржник вказує, що бездіяльність ВДВС призвела до порушення інтересів держави та уникнення боржником відповідальності.
4. Позиція інших учасників справи, викладена у відзиві на касаційну скаргу.
4.1. Відзиву на касаційну скаргу на адресу Верховного Суду не надходило.
5. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду заяви
5.1. На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 у справі №14/338 видано наказ від 09.11.2009 №14/338 (далі - наказ), який пред`явлено до виконання до ДПІ у Печерському районі міста Києва.
5.2. ДПІ у Печерському районі міста Києва листом від 05.03.2010 №11115/10/10-209 (далі - Лист від 05.03.2010) повідомила, що наказ направлено за належністю до ВДВС Печерського районного управління юстиції у місті Києві.
5.2.1. Відповідно до вказаного Листа від 05.03.2010 ДПІ у Печерському районі міста Києва також повідомила, що 13.01.2010 до ДПІ надійшли від ВДВС Печерського районного управління юстиції у місті Києві постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.12.2010 про стягнення з ТОВ "Сучасні технології освіти" штрафу та пені у розмірі 2 000,00 грн. Станом на 03.03.2010 до ДПІ у Печерському районі міста Києва іншої інформації щодо примусового виконання рішень Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 у справах №14/337 та №14/338 не надходило.
5.3. Станом на день розгляду заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дубліката наказу у суді відсутня належним чином засвідчена копія наказу Господарського суду міста Києва у справі №14/338.
5.4. Крім того, позивачем заявлялось клопотання у суді апеляційної інстанції про поновлення строку для надання доказів у справі №14/338, а саме:
- копії листа АМК від 12.04.2010 №21-19/02-3056 разом з копією повідомлення про вручення поштового відправлення №3151661;
- копії листа Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 17.02.2012 №1521/0/11-12;
- копії листа АМК від 04.11.2013 №300-29/03-10670 разом з повідомленням про вручення поштового відправлення №0303507141458;
- копій листів АМК від 02.02.2016 №300-29/02-931 та №300-29/02-933 разом з повідомленням про вручення поштового відправлення №0303504398962;
- копії листа АМК від 05.05.2021 №300-29/02-6962 разом з повідомленням про вручення поштового відправлення №0303505609916;
- копії листа АМК від 06.09.2021 №300-29/02-13022 разом з повідомленням про вручення поштового відправлення №0303506647005.
5.4.1. Водночас вищенаведені документи судом до розгляду не прийнялись, оскільки заявник всупереч вимогам частини третьої статті 269 ГПК України не надав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
5.5. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, господарські суди виходили з такого:
? заявником не надано суду доказів того, що ним пропущено строк на пред`явлення наказу до виконання;
? заявник не навів достатніх обґрунтувань та не надав доказів на підтвердження того, що строк пред`явлення наказу господарського суду до виконання пропущено ним з поважних причин, відтак це є підставою для відмови у задоволенні заяви позивача в частині відновлення строку для пред`явлення до виконання наказу;
? оскільки у задоволенні заяви про відновлення строку для пред`явлення до виконання відмовлено, заява про видачу дубліката наказу у справі №14/338 не узгоджується з положеннями пункту 19.4 "Перехідних положень" Розділу XI ГПК України, а тому не підлягає задоволенню.
? при цьому судами враховано, що матеріали справи №14/338 за позовом АМК до ТОВ "Сучасні Технології Освіти" про стягнення 1 000,00 грн штрафу та 1000,00 грн пені (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) знищені, у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, а заявником не надано належним чином засвідчену копію наказу Господарського суду міста Києва у справі №14/338.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2022 у справі №14/338 у відкритті касаційного провадження в частині оскарження відмови у поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено, оскільки ухвала суду першої інстанції в цій частині, після її перегляду в апеляційному порядку, не підлягає перегляду в касаційному порядку; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АМК в частині оскарження відмови у видачі дубліката на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.
6.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередніх інстанцій
7.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі №14/338 в частині відмови у видачі дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 09.11.2009 № 14/338 за заявою АМК.
7.2. Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень в частині відмови у видачі дубліката наказу, Верховний Суд зазначає таке.
7.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 у справі №14/338 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 1 000, 00 грн штрафу, 1 000, 00 грн пені, 102, 00 грн державного мита, а також 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
7.5. АМК 01.07.2022 звернулось до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дубліката наказу у справі №14/338
7.6. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
7.7. Відповідно до статті 116 ГПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається
стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення державного мита надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.
7.8. Відповідно до статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і надалі - чинного станом на час виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.
7.9. Згідно зі статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У виконавчих провадженнях про стягнення сум у доход Державного бюджету України стягувачем є орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган, який відповідно до закону прийняв таке рішення. У виконавчих провадженнях про стягнення у доход Державного бюджету України судового збору (державного мита) стягувачем є орган державної податкової служби.
7.10. Відповідно до приписів статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:
- виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років;
- посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців;
- постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
- інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.
7.11. Даним нормам Закону України "Про виконавче провадження" кореспондують пункти 1.1., 2.1.3, 3.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція).
7.12. Як вбачається з резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 до стягнення підлягало:
- 1 000, 00 грн штрафу та 1 000, 00 грн пені,
- 102, 00 грн державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
7.13.Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
7.14. Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
7.15. Відтак, доводи скаржника про те, що судом невірно визначено стягувача у справі та помилково направлено виконавчі документи на адресу Державної податкової інспекції, мають досліджуватись через призму статті 116 ГПК України, статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 2.1.3 Інструкції в контексті визначення наявності права у особи звертатись з такою заявою .