ПОСТАНОВА
Іменем України
27 січня 2023 року
м. Київ
справа №826/3219/16
адміністративне провадження № К/9901/23464/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Пасічник С.С., суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А., розглянувши заяву Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глад" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Глад" (далі - Товариство, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 вересня 2015 року №0005832205 про збільшення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 2 741 078,00 грн., №0005842205 про збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 6 554 529,00 грн., №0005852205 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 249 629,00 грн.
Оскаржувані рішення Інспекція прийняла на підставі акту №740/26-54-22-05/32593341 від 12 серпня 2015 року документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Компанія "Аурумінвест", ТОВ "Вента плюс 2000", ТОВ "Колвест-плюс" за період з 01 січня 2013 року по 27 лютого 2015 року, яким встановлено порушення позивачем підпунктів 14.1.36, 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв`язку із чим занижено податок на прибуток у сумі 2 192 862,00 грн. та відсутнє право на включення до складу операційних витрат за результатами 2015 року витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Вента плюс 2000", ТОВ "Колвест-плюс", ТОВ "Компанія "Аурумінвест"; пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 5 243 623,00 грн.
При цьому, підставою для визначення позивачу зазначених податкових зобов`язань слугували висновки перевіряючих про нереальність господарських операцій з контрагентами ТОВ "Вента плюс 2000", ТОВ "Колвест-плюс", ТОВ "Компанія "Аурумінвест", на підставі яких позивачем формувались дані податкового обліку, а також про непідтвердження платником податку їх фактичного здійснення належними і допустимими доказами, оформленими у відповідності до вимог нормативних актів.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2016 року, яка залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року та Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2017 року, позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Інспекції від 23 вересня 2015 року №0005842205, №0005852205, №0005832205.
У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Інспекція просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неоднакове правозастосування Вищим адміністративним судом України положень пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, статей 1 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На обґрунтування заяви додано копії постанов Верховного Суду України від 22 листопада 2016 року у справі №826/11397/14 та від 14 червня 2016 року у справі №826/14268/14, а також ухвал Вищого адміністративного суду України від 26 жовтня 2016 року у справі №826/11720/13-а, від 06 квітня 2016 року у справі №826/83/13-а, від 13 листопада 2013 року у справі №2а/0470/6071/11 й постанови цього ж суду від 10 серпня 2016 року у справі №826/17175/14, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що регулюють відносини формування платником податку податкових вигод у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду України від 27 липня 2017 року відкрито провадження у справі.
Товариство в запереченнях на подану заяву з доводами та вимогами останньої не погодилось, просило залишити її без задоволення, а постановлені у даній справі судові рішення - без змін.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду України від 12 січня 2018 року №20/0/19-18 заява з матеріалами справи передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон №2147-VIII).
За змістом підпункту 1 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Суд, перевіривши матеріали справи, наведені у заяві доводи, дійшов висновку про таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України вказав, що положення податкового та пов`язаного з ним законодавства (зокрема, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту "а" пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статей 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та витрати у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарських операцій.
Оцінюючи податкові наслідки спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Вента плюс 2000", ТОВ "Колвест-плюс", ТОВ "Компанія "Аурумінвест", суд виходив з того, що останні в установленому порядку зареєстровані як юридичні особи та є належними суб`єктами господарювання; господарські відносини між позивачем та вищевказаними контрагентами в повній мірі відображені в податковому і бухгалтерському обліку; на момент проведення перевірки у Товариства були наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена законодавством, й аналіз останніх свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум витрат та податкового кредиту.