ПОСТАНОВА
Іменем України
27 січня 2023 року
м. Київ
справа №826/7524/16
адміністративне провадження № К/9901/20677/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Пасічник С.С., суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А., розглянувши заяву Головного управління ДФС у м.Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2017 року у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - Фірми "Вітал-ТЕР" до Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2016 року Підприємство з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - Фірма "Вітал-ТЕР" (далі - позивач, ПП Фірма "Вітал-ТЕР") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 10 березня 2016 року №0952615131, №0962615131, №0972615131, №0982615131, №0992615131.
Оскаржувані рішення ГУ ДФС прийняло на підставі акту від 18 лютого 2016 року №44/26-15-13-01-03/22911274 планової виїзної документальної перевірки ПП Фірми "Вітал-ТЕР" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, яким встановлено порушення позивачем пунктів 138.1, 138.2, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено суму податку на прибуток у розмірі 61 951,00 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік у сумі 2 127 575,00 грн.; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 166 423,00 грн., завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за вересень 2013 року, на 232 996,00 грн. та завищено залишок від`ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року, на 91 310,00 грн.
При цьому, підставою для визначення позивачу зазначених податкових зобов`язань слугували висновки перевіряючих про нереальність господарських операцій з контрагентом ТОВ "ЛТ-Ресурс", на підставі яких позивачем формувались дані податкового обліку, а також про непідтвердження платником податку їх фактичного здійснення належними і допустимими доказами, оформленими у відповідності до вимог нормативних актів.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2016 року, яка залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року та Вищого адміністративного суду України від 25 січня 2017 року, позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 10 березня 2016 року №0952615131, №0962615131, №0972615131, №0982615131, №0992615131.
У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ГУ ДФС просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неоднакове правозастосування Вищим адміністративним судом України положень статей 138, 139, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 265 ПК України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 06 жовтня 2015 року у справі №804/11569/13-а (провадження №К/800/41069/14), від 28 вересня 2015 року у справі №2а-4364/11/2670 (провадження №К/21693/12), від 06 жовтня 2016 року у справі №820/5334/15 (провадження №К/800/43721/15) та постанов цього ж суду від 24 лютого 2016 року у справі №2а-14406/12/2670 (провадження №К/800/25228/13), від 13 липня 2016 року у справі №820/4809/13-а (провадження №К/800/53218/13), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що регулюють відносини формування платником податку податкового кредиту з ПДВ та витрат у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду України від 30 травня 2017 року відкрито провадження у справі.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду України від 12 січня 2018 року №20/0/19-18 заява з матеріалами справи передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон №2147-VIII).
За змістом підпункту 1 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Суд, перевіривши матеріали справи, наведені у заяві доводи, дійшов висновку про таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України вказав, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. Разом з тим, дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматичної реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинна здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. Відтак, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в складених платником податків документах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
Формування ж суб`єктом господарювання податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, адже законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.