ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року
м. Київ
справа № 806/966/17
касаційне провадження № К/9901/41533/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Пасічник С.С.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.05.2017 (суддя Семенюк М.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2017 (головуючий суддя - Іваненко Т.В., судді - Л.В. Кузьменко К.С., Франовська К.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кундан" (далі - позивач, ТОВ "Кундан", Товариство) до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач, скаржник, Управління) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ТОВ "Кундан" звернулось до суду з позовом до Управління, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.03.2016 №0003831401, №0003841401 та №0003851401.
Позивач вважає необґрунтованими висновки акту перевірки №1/06-30-14-01/38499923 від 03.03.2017, складеного відповідачем за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Кундан" стосовно фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Симос", з огляду на що податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі вказаного акту перевірки, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 05.05.2017 адміністративний позов задовольнив повністю.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів, наявних у матеріалах справи та у матеріалах кримінального провадження, вилучених відповідно до протоколу обшуку від 17.05.2016 року, правомірно врахував у складі витрат суму в розмірі 1554823,00 грн. вартості товарів, придбаних у ПП "Симос", та використаних у господарській діяльності; а у складі податкового кредиту - податок на додану вартість, сплачений по фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП "Симос" на загальну суму ПДВ 310965 грн. (у тому числі: за вересень 2014 року - на суму 91407,00 грн., за жовтень 2014 року - на суму 92436,00 грн., за листопад 2014 року - на суму 121506,00 грн., за грудень 2014 року - на суму 5616,00 грн.), з огляду на позивачем не занижено грошові зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, не завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту.
Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.07.2017 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.05.2017 залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та вказав, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач не довів правомірності податкових повідомлень-рішень від 17.03.2017 року №0003831401, № 000384141 та № 0003851401.
Управління подало до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.05.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2017 і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Кундан" відмовити повністю.
В обгрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, оскільки під час розгляду справи було допущено невідповідність висновків суду обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу позивач не скористався.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25.07.2017 відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 23.01.2023 прийняв касаційну скаргу до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 24.01.2023.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що між ПП "Симос" (в особі директора Кобзара Олександра Олександровича) та ТОВ "Кундан" (в особі директора Костюченко Юрія Олексійовича) був укладений договір поставки №109 від 01.09.2014.На вказаному договорі містяться підписи: від ТОВ "Кундан"- директора Костюченка Ю.О., від ПП "Симос" - директора Кобзара О.О.
На виконання умов вищевказаного договору позивачем у період з 01.09.2014 до 28.11.2014 були отримані від ПП "Симос" товари згідно видаткових накладних у загальній кількості 35 штук (реквізити яких наведені на 9-10 аркушах акту перевірки) на загальну суму 1865787,60 грн, у тому числі ПДВ у сумі 310964,60 грн.
На видаткових накладних містяться підписи у графі постачальника та отримувача товару та печатки підприємств ТОВ "Кундан" та ПП "Симос", про що зазначено в акті перевірки.
У бухгалтерському обліку ТОВ "Кундан", а саме згідно даних оборотно-сальдової відомості по рах.631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за 2014 рік, відображено придбання товарів у ПП "Симос" на загальну суму 1865787,58 грн, у тому числі ПДВ 310964,60 грн, про що зазначено на сторінці 10 акту перевірки.
Відповідно до платіжних доручень, які перераховані на стор. 10 акту перевірки та містяться у вилучених матеріалах кримінального провадження, відповідно до протоколу обшуку від 17.05.2016 (а.с.150), проведено перерахування грошових коштів на виконання умов договору поставки №109 від 01.09.2014.
Станом на 31.10.2016 згідно даних оборотно-сальдової відомості по рах.631 заборгованість перед ПП "Симос" відсутня.
Операції, пов`язані з придбанням товару у ПП "Симос" у 2014 році, у бухгалтерському обліку відображено наступними проведеннями: Дт 281 "Товари на складі" Кт 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - оприбутковано товар на склад загальною вартістю 1554823,00 грн. Дт 644 "Податковий кредит" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - відображено суму податкового кредиту з ПДВ в сумі 310964,50 грн. Дт 902 "Собівартість реалізованих товарів" Кт 281 "Товари на складі" - списано на собівартість реалізованого товару у зв`язку з її списанням зі складу ТОВ "Кундан" загальною вартістю 1554823,00 грн.
ГУ ДФС у Житомирській області на підставі направлень та відповідно до ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 18.11.2016 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Кундан" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2013 до 31.10.2016, результати якої оформлені актом №1/06-30-14-01/38499923 від 03.03.2017, за висновками якого ТОВ "Кундан" були порушені вимоги: п.138.1, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у результаті чого Товариством занижено податок на прибуток за 2014 рік на загальну суму 279868,00 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.2, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 307910,00 грн. (в тому числі по періодам: за жовтень 2013 року - на суму 85,00 грн.; за січень 2014 року - на суму 134,00 грн.; за вересень 2014 року - на суму 91407,00 грн.; за жовтень 2014 року - на суму 92436,00 грн.; за грудень 2014 року - на суму 2342,00 грн.) та встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду, (р.19 декларації за грудень 2014 року) на загальну суму 3274,00 грн.
На підставі висновків вказаного акту контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення - рішення від 17.03.2017: № 0003831401, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 349835,00 грн., у тому числі: за податковим зобов`язанням 279868,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 69967,00 грн.; № 0003841401, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 384614,00 грн., у тому числі: податкове зобов`язання 307691,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 76923,00 грн.; № 0003851401, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (сума завищення від`ємного значення податку на додану вартість) за грудень 2014 року на 3274,00 грн.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
За приписами пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пунктом 138.4 статті 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Положеннями підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.