ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2023 року
м. Київ
справа № 380/25365/21
провадження № К/990/28376/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стрелець Т.Г., Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним і скасування наказу, за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Гавдик З.В. від 20 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Онишкевича Т.В., Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М. від 13 вересня 2022 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним і скасування наказу, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 09 грудня 2021 року у частині пункту 3, яким йому тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року, позовні вимоги приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 09 грудня 2021 року "Про задоволення скарги" в частині пункту 3, яким тимчасово блоковано доступ приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що при оцінці обґрунтованості оспорюваного рішення слід виходити із загальних вимог, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, а саме його обґрунтованості та вмотивованості, та з урахуванням покладеного на суб`єкта владних повноважень приписами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку доказування правомірності свого рішення.
4. На переконання судів попередніх інстанцій у пункті 3 наказу Міністерства юстиції України від 09 грудня 2021 року № 4411 "Про задоволення скарги", що оспорюється позивачем, не зазначено підстав та мотивів, за яких до позивача застосовано саме такий вид стягнення, як тимчасове блокування доступу до Реєстру, а також строк його застосування у 3 місяці.
5. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що оспорюваний наказ в оскаржуваній позивачем частині не відповідає приписам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство юстиції України звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що 09 грудня 2021 року Міністерством юстиції України прийнято наказ № 4411 "Про задоволення скарги", яким:
1. Задоволено частково скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" вiд 16 вересня 2021 року № 80896.
2. Скасовано рішення вiд 12 серпня 2021 року № 59801789, прийняте приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1
3.Тимчасово блоковано доступ приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) мiсяцi.
Пiдстава: висновок Центрально-Західної регіональної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції вiд 29 листопада 2021 року за результатами розгляду скарги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" вiд 16 вересня 2021 року № 80896, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2021 року за № СК-1922-21".
8. Уважаючи пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 09 грудня 2021 року № 4411 "Про задоволення скарги" протиправним, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 29 серпня 2022 року у справі № 160/4731/20, відповідно до якої законодавством не передбачено вимоги щодо зазначення мотивів у рішенні уповноваженого органу про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні, а тільки його форму - наказ.
10. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не надали оцінку допущених позивачем порушень, встановлених Міністерством юстиції України, в результаті розгляду скарги, що стали підставою для застосування санкції у вигляді тимчасового блокування доступу до Реєстру.
11. Також судом апеляційної інстанції помилково застосовано положення статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, яка не діяла на момент прийняття рішення відповідачем.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права
12. Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також постановою Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25 грудня 2015 року № 1128.
13. Відповідно до частини першої та другої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
14. Згідно з частиною шостою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
15. Процедура розгляду скарги по суті визначена статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок № 1128).
16. Відповідно до пункту 13 Порядку № 1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:
1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;
2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
17. Згідно із пунктом 14 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
18. Пунктом 9 Порядку № 1128 передбачено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:
1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;
2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;
3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
19. Отже, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України.
20. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги чи задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення, зокрема про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
21. При прийнятті висновку Комісія повинна перевірити всі обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі, обґрунтованість заперечень. За результатом перевірки приймається мотивоване рішення.
22. Законодавством не передбачено вимоги щодо зазначення мотивів у рішенні уповноваженого органу про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні, а тільки його форму - наказ (частина шоста статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Однак висновок комісії з розгляду скарг, на підставі якого приймається рішення, має бути вмотивованим та містити мотиви його прийняття, оскільки тільки такий висновок дає змогу прийняти належне та обґрунтоване рішення уповноваженому органу.