ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 160/2959/20
касаційні провадження № К/9901/31073/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року (головуючий суддя - Дєєв М.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Щербак А.А., судді - Баранник Н.П., Малиш Н.І.)
у справі № 160/2959/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Криворізький суріковий завод"
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Криворізький суріковий завод" (далі - ПрАТ "Криворізький суріковий завод"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області; відповідач; контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2020 року № 0004760506.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 19 січня 2021 року адміністративний позов задовольнив.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 23 червня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року та направити справу на новий судовий розгляд.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що свідоцтва податкового резидента компанії "Denker Holdings Limited" від 11 лютого 2016 року та від 22 лютого 2017 року, видані Департаментом внутрішніх податків, Нокосія, Міністерства фінансів Республіки Кіпр, є підробленими. Також звертає увагу на те, що відповідно до даних офіційного сайту Департаменту реєстратора компаній та офіційного ліквідатора Міністерства торгівлі, промисловості та туризму Республіки Кіпр компанія "Denker Holdings Limited" з 09 жовтня 2019 року має статус анульованої.
Верховний Суд ухвалою від 22 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
09 грудня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ "Криворізький суріковий завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) при взаємовідносинах із компанією "Denker Holdings Limited", Республіка Кіпр, за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2019 року, за результатами якої складено акт від 31 січня 2020 року № 5346/04-36-05-06/00204607.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 103.4 статті 103, підпунктів 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України з огляду на заниження податку з доходів нерезидента з джерелом їх походження з України при оподаткуванні доходів у вигляді процентів, сплачених на користь нерезидента - компанії "Denker Holdings Limited", на загальну суму 2502482,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на те, що наведене порушення є наслідком того, що в охоплений перевіркою період платником на підставі кредитної угоди від 11 вересня 2009 року № 4, укладеної з компанією "Denker Holdings Limited", здійснено виплати на користь нерезидента доходів із джерелом походження з України у вигляді процентів за кредитом та безпідставно застосовано пільгову ставку податку (2 відсотки), передбачену Конвенцією між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08 листопада 2012 року, ратифікованою Законом України від 04 липня 2013 року № 412-VII, (далі - Конвенція).
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 25 лютого 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004760506, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 2502482,00 грн за основним платежем та 1720044,27 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДПС у Дніпропетровській області названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Згідно з підпунктом 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
Відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 11 Конвенції проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою-фактичним власником таких процентів. Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа-фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено в статті 103 ПК України.
Так, пунктом 103.2 статті 103 ПК України встановлено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.