ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 826/3838/18
касаційне провадження № К/9901/10073/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкепітал Ю Ей"
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року (головуючий суддя - Смолій І.В.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року (головуючий суддя - Костюк Л.О.; судді - Бужак Н.П., Собків Я.М.)
у справі № 826/3838/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкепітал Ю Ей"
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будкепітал Ю Ей" (далі - ТОВ "Будкепітал Ю Ей", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 листопада 2017 року № 0062001406 та № 0062011406.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що податковим органом при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не було враховано, що зобов`язання в іноземній валюті за зовнішньоекономічними експортними контрактами були припинені шляхом заліку зустрічних однорідних вимог між сторонами.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність доказів того, що зобов`язання за зовнішньоекономічними контрактами були припинені.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Будкепітал Ю Ей" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Мотивуючи касаційну скаргу, позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує, що зобов`язання між сторонами зовнішньоекономічних контрактів були припинені шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, що не суперечить чинному законодавству. Зазначає, що сам факт перебування операції на валютному контролі та бездіяльність банку щодо зняття операції з валютного контролю за наявності підстав, не може бути привідом для застосування санкцій, передбачених Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". На підтвердження доводів касаційної скарги платник посилається на правову позицію, викладену Верховним Судом в постанові від 31 січня 2020 року у справі № 1340/3649/18.
Ухвалою від 21 квітня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Будкепітал Ю Ей".
01 червня 2020 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Разом із відзивом на касаційну скаргу податковим органом заявлено клопотання про заміну відповідача - ГУ ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві, у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем в період з 25 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2017 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Будкепітал Ю Ей" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 15 червня 2016 року № 150616 з "BECKENZ-PALETTEN GMBH" (Федеративна Республіка Німеччина) та від 21 серпня 2015 року № 210815 з "Segrex LTD" (Об`єднані Арабські Емірати), за результатами якої складено акт від 07 листопада 2017 року № 1355/26-15-14-06-03/32961469.
Вказаним актом встановлено порушення платником:
статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валіті", а саме:
за контрактом від 15 червня 2016 року № 150616 несвоєчасне надходження валютної виручки в загальній сумі 3 565,00 євро (еквівалент - 98 889,11 грн) та ненадходження валютної виручки в загальному розмірі 3 501,00 євро (еквівалент - 100 478,70 грн) від нерезидента "BECKENZ-PALETTEN GMBH" (Федеративна Республіка Німеччина);
за контрактом від 21 серпня 2015 року № 210815 несвоєчасне надходження валютної виручки в сумі 2 440,00 євро (еквівалент - 71 858,00 грн) та ненадходження валютної виручки в розмірі 41 468,20 євро (еквівалент - 1 291 912,74 грн) від нерезидента Segrex LTD" (Об`єднані Арабські Емірати).
Пункту першого статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", а саме порушення строків декларування валютних цінностей та майна станом на 01 квітня 2016 року, станом на 01 липня 2016 року, станом на 01 квітня 2017 року, станом на 01 липня 2017 року.
На підставі висновків названого акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 29 листопада 2017 року:
№ 0062001406, яким до платника застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 1 226 121,45 грн;
№ 0062011406, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 680,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття податковим органом оскаржуваних актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
За приписами частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Отже, Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлює відповідальність за порушення строків розрахунку в іноземній валюті (надходження виручки) за наслідками виконання зовнішньо-економічних контрактів, і єдиною підставою до звільнення від такої відповідальності визнає наявність висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Водночас, надходження валютної виручки на рахунок можливе лише за дійсним зобов`язанням і не очікується за припиненим.
Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.