ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 826/9155/17
касаційне провадження № К/9901/25144/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Вєкуа Н.Г.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року (головуючий суддя - Степанюк А.Г.; судді - Епель О.В., Кобаль М.І.)
у справі № 826/9155/17
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач, платник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 травня 2017 року № 0001891306, № 0001881306, № 0001871306, № 0001861306, № 0001851306, № 0001841306, № 000190130; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11 травня 2017 року № 0001831306; вимоги від 11 травня 2017 року № Ф-0001821306 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску; рішення про опис майна в податкову заставу від 21 червня 2017 року № 39903/17-11; податкової вимоги від 21 червня 2017 року № 39903-17.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2019 року позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2019 року змінено, зазначено, що підстави для задоволення позовних вимог викладені у мотивувальній частині даної постанови.
Не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2019 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що проведення перевірки на підставі ухвали слідчого судді повністю відповідає вимогам підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Верховний Суд ухвалою від 21 жовтня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.
Разом з касаційною скаргою податковим органом завлено клопотання про заміну відповідача у справі - ГУ ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві, у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
23 листопада 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у березні 2017 року посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 ПК України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання вимог законодавства з повноти та своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 24 березня 2017 року № 36/26-15-13-06-18-2023807658.
За наслідками перевірки податковим органом було виявлено порушення позивачем:
- пункту 176.1 статті 176, статті 177 ПК України, що спричинило заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2016 року, у зв`язку з чим, донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 396316,51 грн;
- пункту 187.1 статті 187, пункту 183.1, пункту 183.4 статті 183, пункту 198.6 статті 198 ПК України, а саме - непідтвердження сум податкового кредиту з податку на додану вартість податковими накладними, нереєстрація платником податку на додану вартість, у зв`язку з чим нараховано податок на додану вартість у сумі 440351,68 грн;
- пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме невикористання платником реєстратора розрахункових операцій при проведенні готівкових розрахунків на загальну суму 502184,00 грн;
- пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, а саме не оприбуткування у відповідній книзі обліку готівки, отриманої за надані послуги (реалізований товар) у 2016 році у розмірі 354184,00 грн;
- підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.2 пункту 164.1 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 171.1 статті 171, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 ПК України, внаслідок чого не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 1152,00 грн;
- пункту 171.2 статті 171, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, що мало наслідком несплату суми військового збору у розмірі 103,50 грн;
- пункту 49.2, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.2 статті 176 ПК України, підпункту 2.1 пункту 2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1020, а саме порушено строки подання такого розрахунку;
- пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, що виявилося у ненарахуванні та несплаті до бюджету військового збору за 2016 рік в сумі 33 26,38 грн;
- абзацу 1 пункту 2 частини першої статті 7, частини 11 статті 8, частини 2 статті 9, пункту 1 частини 2 статті 6, частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого не нараховано та не сплачено до бюджету єдиний соціальний внесок за 2016 рік в сумі 91 143,36 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято:
податкові повідомлення-рішення від 11 травня 2017 року:
- № 0001841306, яким до платника застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн;
- № 0001851306, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 4080,00 грн;
- № 0001861306 яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у розмірі 219,13 грн;