Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 2605/16037/12
провадження № 61-19558св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач),Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал",
боржник - ОСОБА_1,
приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кошарський Олександр Володимирович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року у складі судді: Диби О. В., та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Музичко С. Г., Олійника В. І.,
Історія справи
Короткий зміст скарги
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О. В., стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі - ТОВ "Вердикт Капітал").
Скарга мотивована тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2012 року із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 271,78 дол. США, що за курсом НБУ на дату звернення становило 153 981,52 грн, а також 1 539,81 грн судового збору. На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист.
ОСОБА_1 вказував, що 10 лютого 2021 року боржник отримав від приватного виконавця Кошарського О. В. постанови від 22 січня 2021 року: про відкриття виконавчого провадження ВП №64255320; про арешт коштів боржника; про арешт майна боржника; про стягнення з боржника основної винагороди; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Дії приватного виконавця є неправомірними, оскільки ОСОБА_1 не було відомо, що ТОВ "Вердикт Капітал" є стягувачем за його зобов`язанням. Крім того, виконавчий лист було пред`явлено стягувачем до виконання після закінчення строку пред`явлення його до виконання, а тому виконавче провадження відкрито неправомірно.
ОСОБА_1 зазначив, що виконавчий документ було видано в той час, коли приватних виконавців не існувало, тому відкриття виконавчого провадження саме приватним виконавцем є неправомірним. Також зазначив, що постанова про стягнення з боржника основної винагороди на користь приватного виконавця значно погіршила стан ОСОБА_1 та поставила його у скрутне матеріальне становище. Стосовно постанов про накладення арешту вказав, що приватним виконавцем не зазначено та не конкретизовано майно, на яке необхідно накласти арешт, що суттєво порушує права боржника. У свою чергу постанова про арешт коштів боржника винесена передчасно та створює перешкоди сплаті ОСОБА_1 аліментів на утримання його дитини.
Тому оскаржені постанови незаконні та прийняті з порушенням вимог статті 58 Конституції України, статті 3 ЦПК України та Закону України "Про виконавче провадження".
ОСОБА_1 просив:
скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О. В. про відкриття виконавчого провадження ВП №64255320 від 22 січня 2021 року, про арешт майна боржника від 22 січня 2021 року та про арешт коштів боржника від 22 січня 2021 року.
Окрім того, посилаючись на поважність причин пропуску строку на звернення до суду із скаргою, просив поновити строки на оскарження вказаних постанов приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О. В. від 22 січня 2021 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О. В., у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції в частині поновлення ОСОБА_1 строку на оскарження дій приватного виконавця мотивована тим, що боржник вказував, що він вже звертався зі скаргою на дії приватного виконавця з приводу оскаржуваних постанов, проте ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2021 року скаргу повернуто з підстав недотримання норм процесуального права. Таким чином, оскільки боржником пропущено строк звернення зі скаргою з поважних причин, пропущений строк у відповідності до вимог чинного законодавства підлягає поновленню.
Суд першої інстанції вказав, що однією з обов`язкових умов для задоволення скарги є доведеність факту порушення прав боржника внаслідок дій виконавця. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, то у суду немає правових підстав для задоволення скарги. В діях приватного виконавця відсутні порушення вимог чинного законодавства. Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кошарським О. В. здійснені всі визначені чинним законодавством дії, спрямовані на виконання рішення суду і будь-яких порушень у діях приватного виконавця щодо здійснення виконавчого провадження судом не виявлено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що обґрунтовуючи подану скаргу ОСОБА_1 зазначив, що строк пред`явлення виконавчих документів пропущено. На момент подання скарги не отримано постанови про передачу виконавчого документа приватному виконавцю. В автоматизованій системі виконавчого провадження наявна інформація про те, що Оболонським районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві завершено виконавче провадження, де боржником є ОСОБА_1 . Під час прийняття рішення щодо заборгованості ОСОБА_1 законодавством не передбачено приватних виконавців. Арешт накладено передчасно, без виявлення конкретних рахунків боржника.Розглядаючи скаргу, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що в діях приватного виконавця відсутні порушення вимог чинного законодавства.
Апеляційний суд вказав, що виконавчий лист № 2-6226 був повернутий стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", тобто відбулося переривання строку пред`явлення його до виконання, а тому стягувач правомірно звернувся до приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження. Постанови приватного виконавця про арешт коштів та майна боржника винесені у відповідності до вимог статті 56 Закону України "Про виконавче провадження".
Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, що під час прийняття рішення Оболонським районним судом про стягнення заборгованості законодавство не передбачало приватних виконавців, оскільки стягувач звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження у 2021 році, тобто після запровадження в державі інституту приватних виконавців.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що постанова про арешт коштів порушує права неповнолітньої дитини ОСОБА_1, на яку він сплачує аліменти, та порушує права боржника на отримання допомоги по безробіттю, колегія суддів відхилила, оскільки арешт накладено на грошові кошти боржника за виключенням коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту, на які заборонено законом.
Аргумент апеляційної скарги про те, що винесення приватним виконавцем постанови про стягнення основної винагороди з боржника та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження призводить до подвійного стягнення коштів, оскільки Оболонським районним відділом державної виконавчої служби було винесено постанову від 26 жовтня 2020 року про стягнення виконавчого збору та постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору, апеляційний суд також відхилив, оскільки оскарження постанов виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Аргументи учасників справи
03 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року, у якій просив: скасувати оскаржені судові рішення; ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
Оболонським районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про закриття виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору, яку винесено в окреме виконавче провадження і постановою відкрито виконавче провадження. Указані постанови були винесені у зв`язку із закінченням виконавчого провадження державною виконавчою службою;
приватний виконавець відкриває нове виконавче провадження без наявності постанови державного виконавця на передання йому виконавчого провадження та було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Відкриттям приватним виконавцем повторного виконавчого провадження, що призвело до подвійного нарахування коштів за роботу виконавців по одному виконавчому провадженні, порушило права ОСОБА_1 . Для законного відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем необхідно було з початку скасувати постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору у повній сумі його виконання, що рахується як повністю завершене провадження;
приватним виконавцем порушено права ОСОБА_1 внаслідок збільшення суми стягнення за виконавчим листом у розмірі 19 271,78 дол. США, яка не відповідає сумі стягнення по закритому виконавчому провадженню державним виконавцем у розмірі 153 981,52 грн;
судами не було ураховано, що на час прийняття рішення у справі, законодавством не було передбачено приватних виконавців, а ураховуючи положення статті 58 Конституції України, відкрите приватним виконавцем виконавче провадження не пом`якшує та не скасовує відповідальність ОСОБА_1, а тому виконавче провадження мало бути у державного виконавця, а не у приватного;
постанова про арешт коштів порушує права неповнолітньої дитини, якій ОСОБА_1 сплачує та повинен сплачувати аліменти, а для сплати аліментів у нього виникає необхідність користуватися універсальною карткою банку. Також, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів, постанова про арешт майна вже була винесена державним виконавцем, а приватний виконавець вже на раніше арештоване майно наклав свій арешт.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
20 січня 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 22 грудня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Фактичні обставини
Суди встановили, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 2203520797 від 21 січня 2008 року у розмірі 19 271,78 дол. США, що за курсом НБУ станом на 16 травня 2012 року становить 153 981,52 грн та 1 539,81 грн сплаченого судового збору.
01 квітня 2014 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-6226.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2014 року поновлено ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-6226/12.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року замінено стягувача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" його правонаступником ТОВ "Вердикт Капітал" у виконавчому листі у справі за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
26 жовтня 2020 року державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Духоборовою А. М. винесено постанову про повернення виконавчого листа № 2-6226, виданого 01 квітня 2014 року Оболонським районним судом м. Києва, стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
22 січня 2021 року ТОВ "Вердикт Капітал" подало до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О. В. заяву про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-6226, виданого 01 квітня 2014 року.
22 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кошарським О. В. відкрито виконавче провадження ВП № 64255320.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О. В. від 22 січня 2021 року стягнуто із ОСОБА_1 основну винагороду у розмірі 54 454,53 грн, що за курсом НБУ станом на 22 січня 2021 року еквівалентно 1 927,17 дол. США.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О. В. від 22 січня 2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 21 198,96 дол. США.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кошарського О. В. від 22 січня 2021 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 21 198,96 дол. США.
Апеляційний суд встановив, що арешт накладено на грошові кошти боржника за виключенням коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту, на які заборонено законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
У статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, згідно частини першої вказаної статті, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (пункт 5 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження").
Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина перша статті 12 Закону України "Про виконавче провадження").