Постанова
Іменем України
12 січня 2023 року
м. Київ
справа № 824/83/22
провадження № 61-11512ав22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в складі:
Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
секретаря судового засідання - Шабаліної К. Г.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
стягувач - EVOR Consulting OU (Естонська республіка),
за участю представників:
заявника (боржника) - ОСОБА_2,
стягувача - ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дідика Ігоря Миколайовича на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення арбітражного суду ad hoc - одноособового арбітра Шевченка Едуарда Олександровича, призначеного наказом виконуючого обов`язки Голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Асоціація юридичних фірм України" від 24 травня 2022 року, яке було ухвалене 12 липня 2022 року у справі за позовом юридичної особи за законодавством Естонської Республіки EVOR Consulting OU до громадянки України ОСОБА_1 про стягнення неустойки,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування рішення арбітражного суду ad hoc - одноособового арбітра Шевченка Е. О., призначеного наказом в. о. Голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Асоціація юридичних фірм України" від 24 травня 2022 року, яке було ухвалене 12 липня 2022 року у справі за позовом юридичної особи за законодавством Естонської Республіки EVOR Consulting OU до громадянки України ОСОБА_1 про стягнення неустойки.
Заява обґрунтована тим, що спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, оскільки об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України.
При цьому звертає увагу суду на те, що аналіз положень Нью-Йоркської конвенції про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 року, дає змогу зробити висновок, що суб`єктний склад сторін арбітражної угоди не обмежується лише юридичними особами, а сторонами арбітражної угоди можуть бути й фізичні особи.
Однак фізична особа не може передбачати в арбітражній угоді розгляд будь-яких спорів у порядку міжнародного комерційного арбітражу. Такі спори повинні бути комерційними, тобто господарськими, основною ознакою яких є те, що вони виникають між суб`єктами господарської (підприємницької) діяльності і в межах такої діяльності.
Таким чином, на думку заявника під поняттям "фізична особа" в сфері міжнародного комерційного арбітражу розуміється фізична особа-підприємець та учасник господарського товариства як власник корпоративних прав.
Зазначає, що спори за участю фізичних осіб, які виникають між сторонами правочинів не в сфері господарської діяльності, не можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
З огляду на зазначене, заявник вважає, що спори, щодо вирішення яких укладена арбітражна угода та які випливають із діяльності фізичної особи-резидента України, можуть розглядатися та вирішуватися в порядку арбітражу, якщо на момент укладення арбітражної угоди така особа мала статус фізичної особи-підприємця і саме в такому статусі укладала відповідний договір (контракт), і він стосувався здійснюваної нею комерційної (господарської) діяльності.
Таким чином, заявник наголошує, що оскільки договір купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року укладено зі сторони покупця фізичною особою не в статусі підприємця, спір, який виник між сторонами, не може розглядатися та вирішуватися в порядку арбітражу.
Окрім вищевикладеного, зазначає, що з договору купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року вбачається, що в ньому відсутні будь-які вказівки на регламент, за яким має відбуватися арбітражний розгляд.
Заявник вважає, що самовільне обрання арбітром для таких цілей арбітражного регламенту Комісії Організації Об`єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) є неправомірним, оскільки згоди на його застосування відповідач не надавав і це суперечить його волі.
Також заявник вказує на те, що оскільки EVOR Consulting OU є юридичною особою за законодавством Естонської Республіки, тобто нерезидентом України, спір між сторонами договору купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року не може розглядатися також і третейським судом для вирішення конкретного спору (суду ad hoc), передбаченим статтями 7, 8 Закону України "Про третейські суди".
Враховуючи наведене ОСОБА_1 просила суд скасувати рішення арбітражного суду ad hoc - одноособового арбітра Шевченка Е. О., призначеного наказом в. о. Голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Асоціація юридичних фірм України" від 24 травня 2022 року, яке було ухвалене 12 липня 2022 року у справі за позовом юридичної особи за законодавством Естонської Республіки EVOR Consulting OU до громадянки України ОСОБА_1 про стягнення неустойки. Також ОСОБА_1 просила понесені заявником витрати на сплату судового збору та правову допомогу покласти на EVOR Consulting OU.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду, як суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду у складі судді Березовенка Р. В. від 31 жовтня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення арбітражного суду ad hoc - одноособового арбітра Шевченка Е. О., призначеного наказом в. о. Голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Асоціація юридичних фірм України" від 24 травня 2022 року, яке було ухвалене 12 липня 2022 року у справі за позовом юридичної особи за законодавством Естонської Республіки EVOR Consulting OU до громадянки України ОСОБА_1 про стягнення неустойки відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду як суду першої інстанції мотивовано тим, що обставини, на які посилається заявник як на підставу для скасування оскаржуваного рішення арбітражного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
При цьому судом зазначено, що можливість фізичної особи бути стороною арбітражної угоди не є забороненою, крім того, також не встановлено застережень щодо обов`язкового статусу фізичної особи як підприємця.
Судом вказано, що сторони у договорі на власний розсуд та з власної ініціативи вирішили питання щодо укладення арбітражної угоди у вигляді арбітражного застереження в договорі та визначили арбітраж (арбітражний суд ad hoc), який є чинним та не оскаржувався заявником.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись з цією ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду як суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про скасування рішення арбітражного суду ad hoc - одноособового арбітра Шевченка Е. О., призначеного наказом в. о. Голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Асоціація юридичних фірм України" від 24 травня 2022 року, яке було ухвалене 12 липня 2022 року у справі за позовом юридичної особи за законодавством Естонської Республіки EVOR Consulting OU до громадянки України ОСОБА_1 про стягнення неустойки.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2022 року відкрите апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду є помилковими, оскільки суперечать нормам міжнародного та національного законодавства.
Заявник вказує, що під поняттям "фізична особа" в сфері міжнародного комерційного арбітражу розуміється фізична особа-підприємець та/або учасник господарського товариства як власник корпоративних прав, тому спори за участю фізичних осіб, які виникають між сторонами правочинів не в сфері господарської діяльності, не можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
Зазначає, що спори, щодо вирішення яких укладено арбітражну угоду та які випливають із діяльності фізичної особи-резидента України, можуть розглядатися та вирішуватися в порядку арбітражу, якщо на момент укладення арбітражної угоди така особа мала статус фізичної особи-підприємця і саме в такому статусі уклала відповідний договір (контракт) і він стосувався здійснюваної нею комерційної (господарської) діяльності.
При цьому зі змісту договору купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року вбачається, що він не містить положень, які б вказували на те, що предмет купівлі-продажу (літак) купується для здійснення господарської діяльності.
Також вказує, що довіреність від 21 вересня 2018 року була складена від імені ОСОБА_1 як фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця.
Крім того, звертає увагу, що хоча ОСОБА_1 з 2002 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, однак жоден з видів її діяльності не пов`язаний з предметом купівлі-продажу за спірним Договором. Вона не мала та не має ліцензії на здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів або вантажів повітряним транспортом, не має статусу пілота та не має найманого авіаційного персоналу, вона в цілому не відповідає вимогам до суб`єктів господарювання, які провадять діяльність з перевезення пасажирів та вантажів повітряним транспортом, визначеним постановою Кабінету міністрів України від 10 березня 2017 року № 134.
Отже, вважає, що оскільки договір купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року укладено зі сторони покупця фізичною особою не в статусі підприємця та не в межах і не для здійснення господарської діяльності, спір, який виник між сторонами, не може розглядатися та вирішуватися в порядку арбітражу. Відповідно, відсутня компетенція у арбітражного суду ad hoc розглядати даний спір.
Крім того, як вбачається з тексту договору купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року, в ньому відсутні будь-які вказівки на регламент, за яким має відбуватись арбітражний розгляд, тому самовільне обрання арбітром для таких цілей арбітражного регламенту Комісії Організації Об`єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) є неправомірним, оскільки згоди на його застосування ОСОБА_1 не надавала і це суперечить її волі.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
У грудні 2022 року до суду надійшов відзив представника стягувача - адвоката Колесник О. І., в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 824/83/22 без змін.
Вказано, що під час розгляду справи арбітражем ad hoc заявник користувався правами учасника арбітражного розгляду, подавав документи, посилався в них на арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ, брав участь на всіх етапах арбітражного розгляду, зокрема брав участь в засіданні, яке відбулось 29 червня 2022 року.
Стягувач звертає увагу, що заявник просить скасувати оскаржувану ухвалу, проте апеляційна скарга не містить доводів, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість ухвали. Натомість він посилається на лист Міжнародного комерційного арбітражного суду про Торгово-промисловій палаті України № 1175/14-6 від 09 серпня 2022 року та працю к.ю.н., доцента кафедри міжнародного та європейського права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, які не є джерелом права в Україні, не носять загальнообов`язковий характер, стосуються зовсім інших правовідносин і, при цьому, жодним чином не суперечать висновкам, викладеним в оскаржуваній ухвалі.
Заявник не конкретизує, якій саме нормі права Естонії не відповідає Договір купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року та/або викладене в ньому арбітражне застереження. Апеляційна скарга обґрунтована припущеннями та власними, нічим не підтвердженими висновками заявника.
Позиція сторін під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції
У судовому засідання представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, підтримуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити і скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про скасування рішення арбітражного суду ad hoc, яке було ухвалене 12 липня 2022 року у справі за позовом юридичної особи за законодавством Естонської Республіки EVOR Consulting OU до громадянки України ОСОБА_1 про стягнення неустойки.
Пояснив, що договір купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року був укладений колишнім чоловіком ОСОБА_1 - ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності від її імені. Про існування цього договору боржник дізналася лише після розірвання шлюбу, коли між колишнім подружжям виник спір щодо поділу спільно нажитого майна. Разом з тим, ані довіреність, на підставі якої діяв колишній чоловік, ані сам договір купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року в судовому порядку недійсними не визнавалися.
Зі змісту довіреності та договору купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 діяла як фізична особа, а не фізична особа - підприємець, нею не переслідувалася якась комерційна мета, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, є негосподарськими та не мають ознак "комерційних". Таким чином, спір, з приводу якого було винесено рішення арбітражного суду ad hoc, не міг бути переданий на розгляд міжнародного комерційного арбітражного суду. Так само, враховуючи те, що Evor Consulting OU є нерезидентом, цей спір не міг вирішуватися третейським судом, а підлягав передачі на розгляді національного суду за встановленими правилами підсудності. У зв`язку з наведеним, рішення арбітражного суду ad hoc, яке було ухвалене 12 липня 2022 року у справі за позовом юридичної особи за законодавством Естонської Республіки EVOR Consulting OU до громадянки України ОСОБА_1, підлягає скасуванню, оскільки відповідно до підпункту а пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не міг бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
Крім того, як вбачається з тексту договору купівлі-продажу повітряного судна від 03 грудня 2018 року, в ньому відсутні будь-які вказівки на регламент, за яким мав відбуватись арбітражний розгляд, тому самовільне обрання арбітром для таких цілей арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ є неправомірним. З наведеного вбачається, що наявні також підстави для скасування вказаного рішення, передбачені в підпункті г пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України, у зв`язку з тим, що арбітражна процедура не відповідала угоді сторін.
Представник Evor Consulting OU - Колесник О. І. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін ухвалу Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 грудня 2018 року Evor Consulting OU, в особі Члена правління Gennadios Firiaridis, що діє на підставі статуту, з одного боку, та ОСОБА_1, від імені та на користь якої діє ОСОБА_5 на підставі довіреності від 21 вересня 2018 року, засвідченої приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лучківською Т. М., зареєстрованої в реєстрі за № 2640, уклали договір купівлі-продажу повітряного судна (далі - Договір) (т. 1, а. с. 58-66).
Відповідно до пункту 1.1 Договору позивач, як продавець, зобов`язався передати у власність відповідача, як покупця, повітряне судно Embraer 2019 Phenom 300, 2019-го року випуску, введений в експлуатацію 2020 року (далі - Майно).
Відповідно до пункту 2.1. Договору загальна вартість Майна становить 8 995 000 (вісім мільйонів дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч) Євро 00 центів.
Згідно пункту 2.2. Договору відповідач мала зробити передоплату за Майно у сумі 100 % (сто відсотків) від загальної вартості Майна не пізніше дати 01 січня 2022 року у безготівковому порядку шляхом перерахування грошей на банківський рахунок Позивача.
Передача Майна від позивача до відповідача згідно з пунктом 4.1. Договору повинна була відбутися не пізніше дати 01березня 2022 року, але у будь-якому випадку тільки після здійснення повної оплати відповідачем загальної вартості Майна, згідно з Актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими на те представниками сторін.
Пункт 6.2 Договору передбачав, що у разі порушення строків оплати Майна, зазначених у п. 2.2 цього Договору. Покупець на вимогу Продавця зобов`язується сплатити неустойку, у вигляді штрафу, у розмірі 5 000 000,00 (п`ять мільйонів Євро 00 центів), у безготівковому порядку шляхом перерахування грошей на банківський рахунок Продавця, зазначений у розділі 10 цього Договору.
Відповідач не здійснив перерахування коштів у сумі та порядку, передбаченому пунктом 2.2. Договору.
Відповідно до Розділу 8 Договору "Порядок розв`язання суперечок" усі суперечки, що виникають між Сторонами, вирішуються шляхом переговорів для досягнення взаємоприйнятного вирішення (п. 8.1).
Цей Договір регулюється матеріальним правом Естонської Республіки (п. 8.2).
Усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цього Договору або у зв`язку з ним, у тому числі щодо його укладення, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають передачі до ad hoc арбітражу. Арбітражний суд складається з одноосібного арбітра, який призначає Голова або виконуючий обов`язки Голови Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Асоціація юридичних фірм України" за заявою сторони, що ініціює спір. Будь-яке рішення, прийняте арбітражним судом, включаючи, але не обмежуючись цим, остаточне рішення, часткове рішення, проміжні рішення щодо застосування забезпечувальних заходів матимуть для сторін обов`язкову силу. Місцем арбітражу є місто Київ, Україна (п. 8.3).
Мовою арбітражного розгляду є російська мова. Одноосібний арбітр матиме право визначати іншу мову або мови для використання в арбітражному провадженні. Правом, що регулює арбітражну угоду, укладену у вигляді арбітражного застереження, що міститься в цьому пункті Договору, є право Естонської Республіки (п. 8.4).
У травні 2022 року компанія Evor Consulting OU розпочато арбітражний розгляд ad hoc шляхом направлення відповідачу позовної заяви.
23 травня 2022 року позивач звернувся до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Асоціація юридичних фірм України" з проханням про призначення Одноосібного арбітра для розгляду цієї суперечки.
24 травня 2022 року наказом виконувача обов`язків Голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Асоціація юридичних фірм України" було призначено Одноосібного арбітра для вирішення спору - Шевченка Е. О .
Рішенням арбітражного суду ad hoc - одноособового арбітра Шевченка Е. О., призначеного наказом в. о. Голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Асоціація юридичних фірм України" від 24 травня 2022 року, яке було ухвалене 12 липня 2022 року, стягнуто у примусовому порядку з відповідача, громадянки України ОСОБА_1 на користь позивача, юридичної особи, яка створена та діє за законодавством Естонської Республіки ЕВОР Консалтинг ОУ (Evor Consulting OU), кошти в сумі 5 000 000 (п`ять мільйонів) Євро 00 центів неустойки, у вигляді штрафу, за прострочення сплати передоплати за майно від 03 грудня 2018 року (т. 1, а. с.18-57).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо підстав для скасування рішення арбітражного суду
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 454 ЦПК України сторони мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.
Частиною першою статті 459 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".
Відповідно до частини другої статті 459 ЦПК України, яка узгоджується із частиною другою статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: 1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; 2) суд визначить, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.