Постанова
Іменем України
11 січня 2023 року
м. Київ
справа № 573/614/21
провадження № 61-6677св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Коваль Наталія Миколаївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Сумського апеляційного суду від 07 липня 2022 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Криворотенка В. І., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Коваль Н. М., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 є його братом та він проживав з ним за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Відповідачка є дочкою померлого ОСОБА_4 . Вона приблизно 15 років тому виїхала на постійне місце проживання до Польщі.
За життя ОСОБА_4 неодноразово пропонував йому подарувати квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, але дана угода постійно відкладалася у зв`язку з його поганим здоров`ям, а тому за життя він не встиг її йому подарувати.
Вказував, що спадкова справа була заведена приватним нотаріусом Коваль Н. М.
Приблизно через 2 місяці після смерті ОСОБА_4 приїхала його дочка та повідомила, що вона написала заяву про прийняття спадщини.
Він заяви про прийняття спадщини не писав, оскільки є спадкоємцем другої черги за законом. Відповідачка запевнила, що вона оформить спадщину його брата, а після оформлення спадкових прав продасть квартиру та розділить кошти порівну між ними, але коли пройшло півроку після смерті брата, вона відмовилася від своїх обіцянок та взагалі перестала з ним спілкуватися.
10 березня 2020 року він прийшов до приватного нотаріуса Коваль Н. М. з приводу оформлення спадщини після його брата його дочкою. Нотаріус повідомила, що спадщина поки що не оформлена і що в реєстрі заповітів наявний заповіт його брата, згідно з яким він після своєї смерті заповідає йому квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Проте, як повідомила надалі нотаріус, вважаючи, що він не був зареєстрований зі спадкодавцем на день смерті і не написав заяви про вступ у спадкові права протягом шестимісячного терміну, який закінчився 02 березня 2021 року, він не може претендувати на спадкування, звернувшись 10 березня 2021 року.
Зазначав, що він пропустив незначний строк. Про наявність заповіту він не знав, дочка померлого після написання заяви у нотаріуса йому не повідомила про його наявність. До того ж і нотаріус не повідомила йому про наявність права на спадкування за заповітом.
Також вважав, що поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини є той факт, що після смерті брата, втрата якого для нього була психологічною травмою, померла і його дружина, після смерті якої він залишився єдиним чоловіком, який опікувався її сином ОСОБА_5, якому було 10 років і який не є його рідним сином. Після смерті дружини він займався питаннями оформлення опікунства. Крім того, в період шестимісячного терміну та до теперішнього часу в Україні діють карантинні обмеження, які також стосуються обмеженої праці нотаріусів.
Враховуючи вищевикладене просив суд визначити додатковий строк для подання заяви для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у два місяці після набрання рішенням суду законної сили.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 січня 2022 року у складі судді Катрич О. М. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення місцевого суду мотивовано тим, що наведені ОСОБА_1 причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 07 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - ОСОБА_6 задоволено частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 січня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тривалістю один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.
Скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позов частково, апеляційний суд виходив із того, судом першої інстанції не надано оцінки обставинам справі, а саме тому, що на час відкриття спадщини ОСОБА_1 було 71 рік, в період шестимісячного строку для прийняття спадщини у нього ІНФОРМАЦІЯ_2 померла дружина, після смерті якої він займався оформленням опікунства над її малолітньою дитиною.
Крім того, приватний нотаріус Коваль Н. М. після отримання копії заповіту не здійснила виклик позивача як спадкоємця за заповітом, що підтверджено нею у судовому засіданні, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про нотаріат".
Таким чином, враховуючи те, що пропуск строку на прийняття ОСОБА_1 спадщини є незначним, оскільки позивач звернувся до неї 05 квітня 2021 року, тобто у перший робочий день після закінчення строку на прийняття спадщини, що у сукупності з іншими обставинами свідчить про наявність поважних причин пропуску ним строку для прийняття спадщини, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2022 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення місцевого суду.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, у постановах Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 133/600/19, провадження № 61-18429св20, від 28 лютого 2020 року у справі № 297/1241/18, провадження № 61-14567св19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що ті обставини, що позивач є людиною похилого віку, опікувався хворою дружиною та оформлював опікунство не є такими, що унеможливлювали його можливість фізично відвідати нотаріуса та написати заяву про вступ в спадкові права протягом шестимісячного строку.
Крім того, відповідно до показів свідків та самого позивача, заповіт був у нього на руках з 10 жовтня 2019 року, а шестимісячний строк для написання заяв про вступ у спадщину рахується з 02 жовтня 2020 року по 02 квітня 2021 року. При цьому вказує, що згідно з довідкою Центральної міської клінічної лікарні дружина позивача знаходилась в лікарні з 03 грудня 2020 року по день її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2, а опікуном малолітнього ОСОБА_7 позивач став 29 січня 2021 року.
Таким чином, обставини, якими апеляційний суд обґрунтовував поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, відпали після 29 січня 2021 року, а до спливу шестимісячного строку залишилось більше ніж два місяці.
Також вказує на відсутність порушень у діях нотаріуса положень Закону України "Про нотаріат", оскільки нотаріус не могла повідомити про відкриття спадкової справи позивача у зв`язку із відсутністю його адреси, а повідомлення в пресі є не обов`язком, а правом нотаріуса та не гарантує повідомлення позивача про наявність відкритої спадкової справи.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, який з 11 жовтня 2019 року був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Вказана квартира належала йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 10 жовтня 2019 року.
Позивач ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 13 жовтня 2012 року уклав шлюб з ОСОБА_8, у якої була дитина - син ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 померла від тяжкої хвороби.
Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 29 січня 2021 року № 11 ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_4 і є його спадкоємицею першої черги за законом у відповідності до статті 1261 ЦК України.
За життя, а саме 10 жовтня 2019 року, ОСОБА_4 склав заповіт на користь брата ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Лермонтовою Н .М., за яким заповів належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_1 позивачу.
Як убачається із копії спадкової справи після померлого ОСОБА_4, до приватного нотаріуса Коваль Н. М. 26 листопада 2020 року із заявою про прийняття спадщини після померлого батька звернулася донька ОСОБА_2 .
Більше ніхто із спадкоємців із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця до нотаріуса не зверталися
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.