Постанова
Іменем України
20 січня 2023 року
м. Київ
справа № 465/6147/18
провадження № 61-8101св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Блонського Михайла Андрійовича на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01 грудня 2021 року у складі судді Ванівського Ю. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 05 липня 2022 рокуу складі колегії суддів: Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, про знесення самочинної будови.
Позовна заява мотивована тим, що відповідачі з червня 2015 року на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, самовільно розпочали будівництво нового житлового будинку без отримання на проведення таких робіт дозвільних документів та з істотним порушенням державних будівельних норм (далі - ДБН). Відсутність відповідних дозволів установлено Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (далі - ДАБІ у Львівській області) та Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові. Зазначене також підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження
від 07 грудня 2015 року № 17/15, складеного судовим експертом Курильовим І. І.
Незважаючи на приписи ДАБІ у Львівській області про зупинення будівельних робіт та усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідачами здійснюються будівельні роботи. Внаслідок проведення самочинного та незаконного будівництва порушено її права, оскільки самочинна будівля знаходиться у безпосередній близькості з її будинком, що істотно обмежує доступ світла до житлових приміщень, затінює подвір`я та призводить до попадання на нього снігу з даху самовільної будови, а також призводить до порушення приватного життя її сім`ї, оскільки вікна самочинної будови знаходяться у безпосередній близькості до вікон її квартири та порушує правила протипожежної безпеки.
З огляду на вказане просила зобов`язати відповідачів знести самочинно збудований будинок по АДРЕСА_1 .
У вересні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат
Блонський М. А. подав клопотання про зупинення провадження у справі до вступу до участі в справі правонаступників ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У грудні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Михалевський Ю. Р. подав клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до ОСОБА_3, оскільки правовідносини в частині вимог до ОСОБА_3 не передбачають правонаступництва.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 01 грудня
2021 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 05 липня 2022 року, у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Блонського М.А. про зупинення провадження у справі № 465/6147/18 до вступу у справу правонаступників
ОСОБА_3 відмовлено.
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката
Михалевського Ю. Р. про закриття провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, а саме про зобов`язання ОСОБА_3 знести самочинно збудований будинок по
АДРЕСА_1 задоволено.
Провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до
ОСОБА_3 про знесення самочинної забудови закрито.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивована тим, що відповідач ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент смерті не була власником земельної ділянки, на якій збудований об`єкт самочинного будівництва та лише діяла від імені сина ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого доручення на право володіння, користування і розпорядження майном свого сина, у зв`язку із чим правовідносини, що випливають з позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, не передбачають правонаступництва, що є підставою для закриття в цій частині провадження у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У серпні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Блонського М. А. на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 01 грудня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 05 липня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат
Блонський М. А., посилаючись на порушення норм процесуального права, не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішення в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог до
ОСОБА_3, просить скасувати судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 січня 2019 року у справі № 2-327/2008, провадження № 61-9462св18, від 23 жовтня
2019 року у справі № 2/1522/10820/11, провадження № 61-33281св18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суди розглянули клопотання за відсутності учасника справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що фактично спірний будинок не є самочинним будівництвом, оскільки відповідач отримав всі дозвільні документи та має право власності на земельну ділянку, на якій він збудований. Факти наявності порушення ДБН та самочинності будівництва, а саме складання штрафів інспекцією архбудконтролю, мали місце виключно щодо померлої ОСОБА_3, яку позивач визначив відповідачем та зазначив, що вона здійснювала таке самочинне будівництво.
Разом з тим, рішення судів попередніх інстанцій не містять жодного обґрунтування, чому спірні правовідносини не допускають правонаступництво та в них неможливе сингулярне правонаступництво.
Також зазначав, що апеляційним судом розглянуто апеляційну скаргу без участі відповідача, він не отримував ухвали про відкриття провадження по справі та повістки з викликом на судове засідання, що є порушенням його права на справедливий суд.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, про знесення самочинної будови за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що будівництво відповідачем житлового будинку здійснюється із значним порушенням будівельних норм, протипожежних, санітарно-технічних вимог та побутових розривів, що призводить до істотного порушення її прав, як власника квартири АДРЕСА_2, що розташований на суміжній земельній ділянці.
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 1546.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30 листопада 2021 року, земельна ділянка (кадастровий номер:4610136900:05:003:0168) за адресою: АДРЕСА_1, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30 листопада 2021 року, земельна ділянка (кадастровий номер:4610136900:05:003:0169) на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30 листопада 2021 року, земельна ділянка (кадастровий номер:4610136900:05:003:0170) на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_5, ОСОБА_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених, зокрема пунктом 1 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника (пункт 1 частини першої статті 253 ЦПК України).
Аналіз вказаних вимог закону свідчить про те, що суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.
Разом з тим, згідно з пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.