ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа №640/18107/20
адміністративне провадження № К/990/26817/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 листопада 2021 року (суддя Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2022 року (судді: Парінов А.Б. (головуючий), Беспалов О.О., Ключкович В.Ю.) у справі № 640/18107/20.
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (далі - позивач, ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів») звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 5 травня 2020 року № 0000064502.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів», починаючи з 3 кварталу 2017 року по 3 квартал 2019 року, своєчасно у порядку та у розмірах, визначених законодавством, здійснювало відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку в розмірі 40%, однак у зв`язку з із внесенням змін постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 17 грудня 2019 року, щодо відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку, ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» подало розрахунок чистого прибутку за 2019 рік 4 квартал 2019 року відповідно до вказаної постанови; при цьому, правовідносини щодо відрахування частини чистого прибутку за 1, 2 та 3 квартали 2019 року виникли та реалізовані до набрання чинності вказаною постановою, з урахуванням чого сплата частини чистого прибутку у розмірі 90% повинна здійснюватися лише за 4 квартал 2019 року, а не за весь 2019 рік. Крім того, позивач зазначає про відсутність у відповідача правових підстав для донарахування оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням частини чистого прибутку за 2019 рік, оскільки частина чистого прибутку не є податковим платежем у розумінні положень Податкового кодексу України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2022 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників ДПС від 5 травня 2020 року № 0000064502.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що з огляду на нормативні визначення понять грошове зобов`язання, податкове зобов`язання (в редакції Податкового кодексу України на час спірних відносин), частина чистого прибутку не є податковим платежем, у розумінні норм Податкового кодексу України. Цей платіж, хоча і є обов`язковим, але не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків. Крім того, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було надано суду доказів, які б підтверджували заниження позивачем основного зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) за 2019 рік, зокрема, матеріали справи не містять відповідних розрахунків частини чистого прибутку (доходу) за відповідний період, як і відсутні пояснення відповідача із посиланням на відповідні норми законодавства стосовно виникнення у позивача обов`язку перерахунку суми чистого прибутку, відображеної в розрахунках частини чистого прибутку, поданих за 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року, 3 квартали 2019 року із застосуванням нормативу відрахування частини чистого прибутку (доходу) 90% замість 40%.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2022 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питань правильності обчислення та повноти нарахування позивачем частини чистого прибутку за 2019 рік. За результатом перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 29 квітня 2020 року № 16730/10/28-10-45-02-08.
У вказаному акті перевірки контролюючим органом встановлено, що позивач при визначенні основного зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) за 2019 рік застосував норматив відрахування частини чистого прибутку (доходу) у розмірі 40%, тоді як підлягає застосуванню 90% від обсягу чистого прибутку (доходу) за 2019 рік.
Не погодившись з висновками акта перевірки, позивачем надано до Офісу великих платників податків ДПС заперечення на акт перевірки. За результатом розгляду заперечень контролюючий орган листом, повідомив позивачу про залишення висновків акту перевірки без змін.
На підставі висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 5 травня 2020 року № 0000064502 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України за порушення статті 11-1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Частина чистого прибутку (доходу) господарського організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань)» на 157 664 741,00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у поданих розрахунках частини чистого прибутку (доходу) за 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року та три квартали 2019 року позивач застосував норматив відрахування частини чистого прибутку (доходу) 40% з дотриманням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 року № 601 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями». На виконання постанови № 601 ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» за 9 місяців 2019 року нарахувало та перерахувало до державного бюджету частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 40% та спрямувало частину чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності у розмірі 35% на модернізацію та закупівлю обладнання, в тому числі для персоналізації паспортів громадян України для виїзду за кордом та паспортів громадян України у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій (розрахунок частини чистого прибутку за 9 місяців 2019 року подано 11 листопада 2019 року, реєстраційний № 9265074279). На підтвердження своєчасності сплати частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 40% за 1 квартал 2019 року, 2 квартал 2019 року та 3 квартал 2019 року позивачем було надано копії платіжних доручень та банківських виписок.
Крім того, в матеріалах справи міститься Акт Державної аудиторської служби України від 08.11.2019 №05-21/16, в якому підлягало перевірці відрахування позивачем частини чистого прибутку (доходу) за період з червня 2017 року по червень 2019 рік та ревізією встановлено правомірність відрахування позивачем частини чистого прибутку (доходу) за півріччя 2019 року в розмірі 40%.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень чинного законодавства, зокрема, що Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» були внесені зміни до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138), постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 року № 601 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями» з урахуванням яких, на позивача покладено обов`язок перерахування частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за 2019 рік у розмірі 90%, а також зазначає, що судами попередніх інстанцій не в повному обсязі досліджувалось обставини справи, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивачем надіслано відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Стаття 8.
8.1. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
8.2. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
8.3. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
10.2. Стаття 9.
9.1. До загальнодержавних податків належать: 9.1.1. податок на прибуток підприємств; 9.1.2. податок на доходи фізичних осіб; 9.1.3. податок на додану вартість; 9.1.4. акцизний податок; 9.1.5. екологічний податок; 9.1.6. рентна плата; 9.1.7. мито.
9.2. Відносини, пов`язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
9.3. Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
9.4. Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.
10.3. Стаття 10.
10.1. До місцевих податків належать: 10.1.1. податок на майно; 10.1.2. єдиний податок.
10.2. До місцевих зборів належать: 10.2.1. збір за місця для паркування транспортних засобів; 10.2.2. туристичний збір.
10.2-1. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі).
10.3. Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.
10.4. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.
10.5. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
10.4. Підпункти 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14.
грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
11. Закон України від 21.09.2006 № 185-V «Про управління об`єктами державної власності» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Стаття 1.
Управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
11.2. Частина перша статті 4.
1. Суб`єктами управління об`єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління); Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об`єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури), державне підприємство, установа, організація або господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі; Національна академія наук України, галузеві академії наук.
11.3. Пункт 22 частини першої статті 6.
Уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку відрахування до Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними підприємствами, господарськими структурами.
11.4. Частина перша статті 11-1.
Державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» належать до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності, а також державних підприємств «Міжнародний дитячий центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») та їх об`єднання зобов`язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»:
1. У Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. № 138 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 14, ст. 576; 2019 р., № 36, ст. 1283):
1) в абзаці першому пункту 1 слова і цифри "для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50000 тис. гривень, і 50 відсотків - інших підприємств" виключити;
2) пункт 2 доповнити абзацом та