ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 200/9654/21
адміністративне провадження № К/990/14354/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Яковенка М.М., Шишова О.О.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Сіваченка І.В., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г. у справі № 200/9654/21 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У липні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - позивач, ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА") звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - орган Казначейства), Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - податковий орган, контролюючий орган), в якому просило стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року в розмірі 518107,00 грн та пеню, нараховану на суму такої заборгованості в розмірі 515004,04 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2021 адміністративний позов задоволено.
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не погодилось із рішенням суду першої інстанції та подало на нього апеляційну скаргу.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022 скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2021.
Позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з пропуcком строку звернення до адміністративного суду.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА", маючи статус платника податку на додану вартість, подало до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року від 21.02.2015 № 9020357269, у якій заявлено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 518107,00 грн.
У подальшому, контролюючим органом проведено камеральну перевірку задекларованих позивачем сум бюджетного відшкодування, за результатом якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 № 0000194200/2105/70/28-03-42, яким, зокрема, встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, заявленого у декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, у повному обсязі - 518107,00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА" оскаржило у судовому порядку.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2015 по справі № 805/1615/15-а, залишеною в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.08.2015 та постановою Верховного Суду від 30.08.2019, податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 № 0000194200/2105/70/28-03-42 визнано протиправним та скасовано.
Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції встановив, що заявлені позивачем суми відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року є узгодженими, а тому підлягають поверненню на розрахунковий рахунок позивача.
Разом з тим, сума бюджетного відшкодування на поточний рахунок ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА" не надходила, а тому, враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, суд першої інстанції визначив, що належним способом захисту порушеного права позивача є стягнення з Державного бюджету України через відповідний орган казначейства на користь платника податку суми відшкодування податку на додану вартість.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись, серед іншого, на пропуск позивачем строку встановленого звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції встановив, що позовна вимога про стягнення суми несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, тобто протягом 1095 днів.
На думку апеляційного суду, спірна сума бюджетного відшкодування набула статусу бюджетної заборгованості після набрання законної сили рішенням суду у справі № 805/1615/15-а і контролюючий орган у вересні 2015 року повинен був подати до відповідного органу казначейства висновок про повернення коштів, а орган Казначейства - того ж місяця здійснити бюджетне відшкодування, що протиправно не було здійснено відповідачами.
Апеляційний суд уважає, що позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав щодо неотримання суми бюджетного відшкодування в останній день строку, коли казначейський орган повинен був здійснити бюджетне відшкодування спірних коштів, тобто у вересні 2015 року.
Відтак, починаючи з вересня 2015 року, позивач мав звернутися до суду з цим позовом протягом 1095 днів, а саме до вересня 2018 року, тоді як звернувся у липні 2021 року, тобто із значним порушенням встановленого строку звернення, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та залишив позовну заяву без розгляду.
На підтвердження своїх висновків апеляційний суд посилається, зокрема, на постанову Верховного Суду у складі суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 14.03.2019 у справі № 822/553/17, у якій зроблено висновки щодо необхідності звернення до суду з вимогою про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань - 1095 днів.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА" звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що апеляційний суд безпідставно не врахував при вирішенні питання висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.08.2021 у справі № 640/25381/19 щодо тотожних правовідносин.
Позивач зауважує, що бездіяльність відповідачів щодо невиплати узгодженої суми бюджетного відшкодування є триваючою, оскільки податковий орган протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань, а тому звернення до суду з цим позовом не може обмежуватись будь-яким строком. Крім того, позивач зазначає, що не міг ефективно реалізувати своє право на захист з огляду на неодноразову зміну правового регулювання повернення сум бюджетного відшкодування, а також відсутність судової практики щодо вирішення спорів платників податку та контролюючого органу щодо виплати бюджетного відшкодування та пені.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовано норми матеріального права без порушень норм процесуального права, а також із урахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, неодноразово викладеного у постановах Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України; у редакції, чинній на час узгодження сум бюджетного відшкодування).
Відповідно до положень пунктів 200.1-200.4, 200.7, 200.10, 200.12-200.14 статті 200 ПК України, на час виникнення спірних правовідносин ПК України визначав: у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктом 200.7 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
При цьому якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.
Відповідно до пункту 200.15 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Судами встановлено, що сума бюджетного відшкодування ПДВ, заявлена позивачем у податковій декларації за січень 2015 року, набула статусу узгодженої після набрання законної сили рішенням суду у справі № 805/1615/15-а, а саме - 18.08.2015.
Відтак контролюючий орган був зобов`язаний протягом п`яти робочих днів подати до органу Казначейства висновок про бюджетне відшкодування позивачу відповідних сум ПДВ. Однак, зазначених дій податковим органом проведено не було, що ним у межах цієї справи не заперечується.
У подальшому, Законами України від 24.12.2015 № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" та від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.
Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (у новій редакції) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).
Законодавцем також передбачено у пункті 56 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, що до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.