ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа №1740/1900/18
адміністративне провадження № К/9901/15454/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року (головуючий суддя Обрізко І.М., судді: Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.) у справі №1740/1900/18 за позовом Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-Сервіс" до Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство - фірма «Торгбуд-Сервіс» звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 3 квітня 2018 року №627498/32785198 про відмову у реєстрації податкової накладної №173, складеної ПП «Торгбуд-Сервіс» 17 червня 2017 року та зобов`язання ГУ ДФС у Рівненській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 17 червня 2017 року №173.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2019 року позов задоволено.
До Восьмого апеляційного адміністративного суду від представника Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-Сервіс" - Гуль Н.В. надійшла заява про вирішення питання щодо розподілу судових витрат. Заяву мотивовано тим, що апелянт здійснив судові витрати пов`язані з розглядом справи (на правничу допомогу) в розмірі 2500,00 грн.
Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року заяву Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-Сервіс" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Рівненській області та Державної фіскальної служби України на користь Приватного підприємства - фірми "Торгбуд-Сервіс" солідарно витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наданими позивачем доказами підтверджено понесені витрати на правничу допомогу, а також підтверджено час, витрачений адвокатом для надання послуг, та заявлена сума 2500,00 грн для відшкодування витрат на правничу допомогу є співмірною, а тому підлягає задоволенню.
Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що витрати на правничу допомогу не підтверджені належними доказами, оскільки позивачем не надано докази фактичного надання послуг, зокрема, акту наданих послуг, які повинні містити детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом.
Верховний Суд ухвалою від 14 червня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Рівненській області.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Надаючи правову оцінку висновкам Восьмого апеляційного адміністративного суду, пов`язаним з вирішенням питання про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витраче