ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа №810/2929/17
адміністративне провадження № К/9901/1434/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Чумаченко Т.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у справі №810/2929/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 87670-13 від 30 червня 2017 року, яким визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку у розмірі 25000 грн. за 2017 рік.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними, так як винесене в порушення вимог Податкового кодексу України, при здійсненні розрахунку суми транспортного податку відповідач не здійснив належний розрахунок із урахуванням всіх показників визначених податковим законодавством, не зробив належного розрахунку податкового зобов`язання, а тому таке рішення підлягає скасуванню як незаконне.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року позов задоволено: скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль позивача не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році у відповідності до положень статті 267 ПК України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою у позові відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції відзначив, що враховуючи розрахунок вартості, сформованого на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яким встановлено середньоринкову вартість транспортного засобу позивача, тому автомобіль позивача є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році у відповідності до положень статті 267 ПК України, у зв`язку з чим нарахування позивачу суми грошового зобов`язання здійснено за наявності відповідних підстав.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування ним норм матеріального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу зазначає, що розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу позивача самостійно здійснений відповідачем не може бути належним та достатнім доказом правомірності нарахування позивачу суми грошового зобов`язання зі сплати транспортного податку. Крім того скаржник в касаційній скарзі послався на постанову Верховного Суду від 5 листопада 2018 року у справі №822/2687/17, згідно позиції якої для визначення об`єкту оподаткування транспортним податком застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів не передбачено.
У свою чергу, відповідачем подано відзив на касаційну скаргу. Податковий орган вказує, що враховуючи розрахунок вартості автомобіля позивача його вартість перевищувала 750 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому вказаний автомобіль є об`єктом оподаткування транспортним податком. Відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судами встановлено, що позивач є власником транспортного засобу, з реєстраційним номером: НОМЕР_1, Марка: LAND ROVER; Модель: RANGE ROVER; Рік випуску: 2014; Об`єм циліндрів двигуна: 2 993 куб. см.
Право власності на вказаний транспортний засіб підтверджується договором купівлі - продажу від 8 грудня 2016 року № 8045/2016/232674 та відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу за № НОМЕР_2 .
Відповідачем на підставі 267.6.2. п. 267.6. ст. 267 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення №87670-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" в сумі 25 000,00 грн.
Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача №87670-13 від 30 червня 2017 року протиправним, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
1 січня 2017 року набрали чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII) та Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20 грудня 2016 року №1791-VIII (далі - Закон №1791-VIII), якими, зокрема, внесені зміни до статті 267 ПК України, яка визначає основні елементи транспортного податку, порядок його обчислення та строки сплати.
Відповідно до пункту 10.2 статті 10 ПК України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 ПК України.
Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Водночас пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1791-VIII установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону України №1791-VIII, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу.
Згідно підпункту 267.1.1. пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 ПК України).
За змістом положень абзацу 1 підпункту 267.2.1 пункту 267.2. статті 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Станом на 1 січня 2017 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 3200 грн (стаття 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік"), а тому 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2017 року складали 1200000 грн.
Таким чином, об`єктом оподаткування у 2017 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 грн та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального (абзац 2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального (абзац 3 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).