ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 400/3578/19
касаційне провадження № К/9901/21650/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року (головуючий суддя - Устинов І.А.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року (головуючий суддя - Турецька І.О.; судді - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.)
у справі № 400/3578/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрім-2000"
до Головного управління ДПС у Миколаївській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрім-2000" (далі - ТОВ "Електрім-2000", позивач, платник, підприємство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 липня 2019 року № 00057531407.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що фінансово-господарські взаємовідносини з його контрагентами мали реальний характер, товари, отримані за правовідносинами були використані ним у власній господарській діяльності, що підтверджується наданою первинною документацією, тому висновки акта перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами є безпідставними та необґрунтованими.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року, позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, що підтверджено оформленими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.
ГУ ДПС у Миколаївській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Приватним підприємством "ЛЮКСФОР" (далі - ПП "ЛЮКСФОР"), Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙН КОД" (далі - ТОВ "ЮКРЕЙН КОД") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕГА АЛЬЯНС ТРАНС" (далі - ТОВ "ВЕГА АЛЬЯНС ТРАНС).
Верховний Суд ухвалою від 30 жовтня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Миколаївській області.
26 листопада 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Електрім-2000" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ПП "ЛЮКСФОР" за жовтень 2018 року, ТОВ "ЮКРЕЙН КОД" за жовтень 2018 року, ТОВ "ВЕГА АЛЬЯНС ТРАНС" за листопад 2018 року, за результатами якої складено акт від 04 червня 2019 року № 823/14-29-14-07/30565129.
Перевіркою встановлено порушення платником пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з підстави неправомірного формування даних податкового обліку за наслідками придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП "ЛЮКСФОР", ТОВ "ЮКРЕЙН КОД" та ТОВ "ВЕГА АЛЬЯНС ТРАНС" з огляду на фіктивний характер проведених поставок.
Мотивуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на відсутність власних ресурсів, виробничих активів і матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва (придбання) товарно-матеріальних цінностей у контрагентів позивача, що підтверджується зібраною податковою інформацією, а також наявність кримінальних проваджень відносно щодо ТОВ "ЮКРЕЙН КОД".
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 05 липня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00057531407, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 055 437,00 грн за основним платежем та 527 718,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
За приписами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.