ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 826/14635/17
адміністративне провадження № К/9901/55316/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 826/14635/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНАКО ГРУП» до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНАКО ГРУП» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2018 року (головуючий-суддя Собків Я.М., судді: Петрик І.Й., Сорочко Є.О.),
в с т а н о в и в :
У листопаді 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНАКО ГРУП» (далі - ТОВ «МОНАКО ГРУП»; Товариство) звернулося до суду з даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що Товариство здійснює господарську діяльність з надання послуг, як рекламне агентство, серед іншого, з розповсюдження на власних площинах рекламних засобів зовнішньої реклами.
04 квітня 2017 року уповноваженою особою Товариства було подано заяви до Центру надання адміністративних послуг, утвореного при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) (надалі - ЦНАП) про оформлення дозвільної документації на розміщення зовнішньої реклами за адресами згідно з переліком (далі - Перелік).
Позивач зазначає, що у встановлений термін виконання адміністративної послуги стосовно включення до проекту розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надання ТОВ «МОНАКО ГРУП» дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідачі не вчинили, чим порушили права Товариства та норми Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Закону України «Про рекламу» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами».
Листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13 травня 2017 року № 055-8344 ТОВ "МОНАКО ГРУП" повідомлено, що у зв`язку з порушенням вимог Порядку розміщення реклами у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року № 37/6253, а саме розділу II пункту 13.2 підпункту 13.2.1 (не дотримано необхідної відстані до РЗ (рекламного засобу), та пункту 13.1 (ДСТУ 3587-97), прийнято рішення про відмову у наданні пріоритету на заявлені місця (наказ від 04 травня 2017 року № 262).
Не погодившись з рішенням дозвільного органу, позивач просив суд визнати, що ТОВ "МОНАКО ГРУП" набуло права на провадження господарської діяльності, що пов`язана з розповсюдженням зовнішньої реклами, за принципом мовчазної згоди та має право встановлювати рекламні засоби згідно з Переліком, а спірний наказ винесено відповідачем в порушення вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) «Про відмову у встановленні строку дії пріоритетів» від 04 травня 2017 року № 262 в частині наступних пунктів:
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, виходячи з вимог ч. 1 ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", а також врахувавши положення п. 16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, вважав, що питання видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами вирішується відповідним органом Київської міської державної адміністрації, а саме Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом десяти робочих днів з дня звернення суб`єкта господарювання із відповідними заявами, в іншому випадку - бездіяльність зазначеного органу в частині прийняття рішення про видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами або про відмову у його видачі, є підставою для застосування принципу мовчазної згоди.
Встановивши, що 04 квітня 2017 року позивачем було подано до ЦНАП заяви про оформлення дозвільної документації на розміщення зовнішньої реклами за адресами згідно з Переліком, які були передані до дозвільного органу 05 квітня 2017 року, однак результат розгляду заяв надійшов до ЦНАП лише 17 травня 2017 року та особисто отриманий генеральним директором ТОВ "МОНАКО ГРУП" тільки 29 травня 2017 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач вправі провадити господарську діяльність, пов`язану з розповсюдженням зовнішньої реклами на власних площинах рекламних засобів, згідно з поданими ним заявами та отриманими описами справ за принципом мовчазної згоди та встановлювати рекламні засоби за вищевказаним Переліком.
Суд першої інстанції визнав таким, що винесений з порушенням законодавства наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 04 травня 2017 року № 262 в частині відмови у встановленні пріоритету за ТОВ "МОНАКО ГРУП" на місця розташування рекламних засобів згідно з Переліком.
Щодо вимог позивача визнати, що ТОВ «МОНАКО ГРУП» набуло права на провадження господарської діяльності, що пов`язана з розповсюдженням зовнішньої реклами на власних площинах рекламних засобів, згідно поданих заяв та отриманих описів справ за принципом мовчазної згоди та має право встановлювати рекламні засоби за переліком, суд зазначив, що така вимога не узгоджується з приписами ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, і за своєю суттю є встановленням певних фактів, що мають юридичне значення, відповідно виходить за межі повноважень адміністративного суду. Наслідком захисту порушеного права суд вважав достатнім визнання протиправним та скасування наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про відмову у встановленні строку дії пріоритету» від 04.05.2017 № 262 в частині перелічених пунктів щодо ТОВ «МОНАКО ГРУП».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2018 року виправлено допущену описку в резолютивній частині постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року, зазначивши пункт « 3» замість пункту « 4» в порядковій нумерації резолютивної частини.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2018 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову про відмову у задоволенні позову.
Апеляційний суд виходив з того, що відповідачами було вчинено дії (винесено спірний наказ), що в свою чергу виключає протиправну їх бездіяльність. При цьому апеляційний суд зазначив, що відповідачами дійсно було порушено строки розгляду заяв позивача та прийняття відповідних рішень. Проте, суд не знайшов обґрунтованим застосування до спірних правовідносин ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», а саме - принципу мовчазної згоди, з огляду на те, що адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Оскільки позивач під час розгляду справи не надав належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених ним вимог, апеляційний суд не вбачав підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, вважаючи її такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, ТОВ «МОНАКО ГРУП» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що апеляційним судом не в повному обсязі з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, неправильно та неповно дослідженні докази, що призвело до невідповідності висновків суду позовним вимогам, а також вважає викладені у оскаржуваній постанові висновки такими, що зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
У касаційній скарзі ТОВ «МОНАКО ГРУП» посилається на те, що юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди.
Крім того, ТОВ «МОНАКО ГРУП» стверджує, що в позовній заяві позивач не просив суд зобов`язати відповідачів видати дозволи на розміщення зовнішньої реклами за принципом мовчазної згоди, а лише оскаржив наказ 04 травня 2017 року № 262 у зв`язку з порушенням допустимих строків, передбачених чинним законодавством на розгляд заяв про видачу дозвільної документації. Також зазначає, що Товариство набуло права на провадження господарської діяльності, пов`язаної з розповсюдженням зовнішньої реклами на власних площинах рекламних засобів згідно з поданими заявами та отриманих описів справ за принципом мовчазної згоди без дозвільної документації відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2018 року відкрито провадження у даній справі.
У відзиві на касаційну скаргу Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказує на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції та просить залишити її без змін.
Суд заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов наступного висновку.
Регулювання правовідносин, пов`язаних з розміщенням зовнішньої реклами у місті Києві здійснюється відповідно до Закону України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР (далі - Закон № 270/96-ВР), Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06 вересня 2005 року №2806-IV (далі - Закон №2806-IV), Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №37/6253 (далі - Порядок №37/6253) (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом статті 1 Закону № 270/96-ВР зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 16 Закону № 270/96-ВР).
Частиною першою статті 10-1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» від 15 січня 1999 року № 401-XIV визначено, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка одночасно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.
Частиною 2 статті 16 Закону № 270/96-ВР визначено вимоги, яким повинна відповідати зовнішня реклама.
Вичерпний перелік обмежень та забо