ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 620/3172/19
адміністративне провадження № К/9901/10440/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
провівши у касаційному порядку попередній розгляд справи №620/3172/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (суддя Бородавкіна С.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року (головуючий суддя Оксененко О.М., судді: Лічевецький І.О., Мельничук В.П.),
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також - відповідач, Управління), в якому просила зобов`язати відповідача призначити та виплачувати їй пенсію за віком з 18.07.2018 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації та компенсацією втрати частини доходів.
Позов обґрунтовано протиправністю рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком, оскільки позивачка при віці 62 роки та наявності страхового стажу понад 21 рік досягла усіх необхідних умов для призначення пенсії у відповідності до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судами встановлено, що 26 березня1996 року ОСОБА_1 виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.
З метою призначення пенсії за віком позивачка через свого представника 18 липня 2018 року звернулася до Пенсійного фонду України з заявою, в якій просила останній визначити уповноважений територіальний орган, що має розглянути заяву по суті та направити її за належністю.
Листами від 13 серпня 2018 року № 19424/02, від 06 грудня 2018 року № 29092/02 територіальним органом Пенсійного фонду України відмовлено позивачці у прийнятті заяви про призначення пенсії за віком, оскільки нею не надано оригіналу паспорта або іншого документу, що засвідчує особу, місце її проживання (реєстрації) в Україні.
Не погоджуючись з вказаними діями пенсійного фонду, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним позовом.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі №620/487/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо нерозгляду заяв ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 липня 2018 року про призначення пенсії за віком.
08 серпня 2019 року представником позивача подано до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України вимогу про добровільне виконання вказаного судового рішення.
Рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області (правонаступник Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України) від 30 серпня 2019 року №1969/03-21 відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком у зв`язку з постійним місцем проживання в Державі Ізраїль (країна, з якою не укладено договору в галузі пенсійного забезпечення) та відсутністю необхідного страхового стажу не менше 15 років, (не підтверджений оригіналами документів, в тому числі трудовою книжкою, або належним чином засвідченими копіями).
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що оскільки позивачкою не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, а саме не надано до ГУПФУ в Чернігівській області необхідний пакет документів, що підтверджує її страховий стаж (оригінал або завірену уповноваженим органом копію трудової книжки), а відтак територіальний орган Пенсійного фонду України не мав підстав для призначення пенсії.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вважаючи їх такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивачка подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В касаційній скарзі наголошує на тому, що відповідачу надано усі необхідні та належні документи для призначення їй пенсії.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року.
Управління у відзиві на касаційну скаргу просить залишити останню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірні правовідносини урегульовані Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.
Відповідно до частини першої ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 44 Закону №1058-ІV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перера