ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 160/14109/21
адміністративне провадження № К/990/21345/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Данилевич Н.А., Радишевської О.Р.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року (суддя-доповідач Головко О.В., судді Ясенова Т.І., Суховаров А.В.),
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дисциплінарної комісії приватних виконавців і Міністерства юстиції України, в якому просила:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом засідання від 17.08.2020 №37, щодо застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 4 (чотири) місяці;
2) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2021 №1502/7 про застосування до неї дисциплінарного стягнення, яким уведено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 17.08.2020, оформлене протоколом №37, про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , та про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на 4 (чотири) місяці;
3) зобов`язати Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного реєстру приватних виконавців України запис про притягнення її до дисциплінарної відповідальності на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 17.08.2020, оформленого протоколом №37, введеного в дію наказом Міністерства юстиції України від 12.05.2021 №1502/7.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року позов задоволено повністю.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року скасовано рішення суду першої інстанції та на підставі частини четвертої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) залишено позов без розгляду.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати прийняте ним рішення про залишення позову без розгляду та направити справу для продовження апеляційного розгляду.
За доводами позивачки, суд апеляційної інстанції при вирішенні питання щодо строку звернення до суду з цим позовом помилково застосував положення частини п`ятої статті 122 КАС України, адже діяльність приватних виконавців не є проходженням публічної служби, визначеної КАС України. У зв`язку з цим позивачка вважає, що для звернення до суду з цим позовом установлений загальний шестимісячний строк (частина друга статті 122 КАС України), який нею не пропущений.
У відзиві на касаційну скаргу представник Дисциплінарної комісії приватних виконавців і Міністерства юстиції України просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, погоджуючись із висновком суду апеляційної інстанції щодо місячного строку звернення до суду з цим позовом. Свою позицію представник відповідачів аргументує тим, що діяльність приватного виконавця з примусового виконання судового рішення включає елементи адміністративного примусу та передбачає прийняття управлінського рішення, що дозволяє прирівняти таку діяльність до публічної служби. Крім того, зазначає, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2021 №1502/7 вичерпав свою дію у вересні 2021 року, що свідчить про відсутність порушеного права позивачки на час звернення до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу частини п?ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).
Правовий статус приватного виконавця визначений у статті 16 Закону України від 02.06.2016 №1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», відповідно до якої приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не