ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2023 року
м. Київ
справа №640/17787/20
провадження № К/990/4425/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року (головуючий суддя Парінов А.Б., судді Беспалов О.О., Грибан І.О.)
у справі №640/17787/20
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 12 березня 2020 року №524/8694 "Про відмову у передачі громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ";
- зобов`язати Київську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії повторно розглянути питання про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 8000000000:62:514:0004) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до вимог частини 9 статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в результаті зобов`язання відповідача в судовому порядку розглянути питання про затвердження розробленого позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 позивач отримав безпідставну відмову у вигляді рішення Київської міської ради від 12 березня 2020 року №524/8694 з посиланням на частину 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року позов задоволено.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову.
5. Позивач із вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 21 серпня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Київського міського голови із заявою про надання у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
7. Київською міською радою 22 серпня 2010 року надано позивачу дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.
8. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зареєстровано в Державному земельному кадастрі 23 липня 2014 року, що підтверджується витягом №НВ-8000112422014.
9. Листом постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради від 13 січня 2015 року № 08/281-40 позивачу повідомлено, що комісією ухвалено відхилити проект рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 », оскільки зазначена земельна ділянка фактично є залісненою територією.
10. Позивач 09 грудня 2016 року звернувся до Департаменту земельних ресурсів КМДА із клопотанням про повторний розгляд на постійній комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування проекту землеустрою щодо відведення йому у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 , оскільки з листа Департаменту земельних ресурсів надав у своєму листі від 06 жовтня 2016 року за № 057023-097/Ц-2604-10692 йому стало відомо, що бажана ним земельна ділянка не входить до земель лісогосподарського призначення.
11. За зверненням позивача Департаментом земельних ресурсів КМДА розроблено проект рішення (ПР-12521) від 04 січня 2017 року до справи А-17318 «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 », однак зазначений проект рішення Київською міською радою не розглянуто.
12. Вважаючи бездіяльність Київської міської ради щодо не розгляду у встановлений законом строк питання про передачу у приватну власність земельної ділянки протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
13. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі №826/7730/17, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 17 квітня 2018 року, зобов`язано Київську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні проект землеустрою (справа №А-17318) щодо відведення громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 0.1000 га (кадастровий номер 8000000000:62:514:0004) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_2 та прийняти рішення відповідно до вимог частини 9 статті 118 ЗК України.
14. Рішенням Київської міської ради від 12 березня 2020 року №524/8694 відмовлено у передачі земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 .
Відмова мотивована невідповідністю проекту землеустрою положенням частини 3 статті 24 та пункту 6-1 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», через відсутність затвердженого детального плану та плану зонування території.
15. Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що термін для прийняття рішення відповідачем з питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність законом визначений у два тижні, відлік яких розпочинається з дати отримання саме погодженого проекту землеустрою. У зв`язку з цим рішення від 12 березня 2020 року №524/8694 про відмову у передачі земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 , прийняте Київською міською радою в порушення строку, передбаченого частиною 9 статті 122 ЗК України.
17. Окружний адміністративний суд відхилив посилання відповідача на обмеження, встановлені у частині 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки вони за своєю суттю, з урахуванням встановлених обставин справи, є формальною перешкодою, яка виникла внаслідок бездіяльності Київської міської ради та її виконавчих органів щодо розроблення та затвердження детального плану території або плану зонування території, на якій розташована вказана земельна ділянка, а, відтак, вказане унеможливлює реалізацію позивачем його прав на отримання у власність земельної ділянки відповідно до обраного виду та у межах норм безоплатної приватизації.
18. Також суд першої інстанції відзначив, що при зверненні до Київської міської ради з приводу затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачі у власність земельної ділянки, позивач мав правомірні очікування на реалізацію свого законного права на затвердження свого проекту землеустрою та отримання земельної ділянки у власність. Однак, Київська міська рада проігнорувала законні права та інтереси позивача, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
19. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і своє рішення про відмову у позові мотивував тим, що нормами чинного законодавства встановлена пряма заборона передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам при відсутності плану зонування або детального плану території. Натомість, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, вказаних у частині 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за яких допускається передача земельних ділянок у власність за відсутності плану зонування або детального плану території.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що момент виникнення порушеного права позивача і обов`язку відповідача склався ще у 2014 році, до вступу в дію положень частини 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
21. Позивач стверджує про відсутність правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України та рішенням суду, що набрало законної сили, яким зобов`язано Київську міську раду розглянути питання щодо відведення земельної ділянки та прийняти рішення у відповідності до вимог частини 9 статті 118 ЗК України, тобто, прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати її у власність ОСОБА_1
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
23. Порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність регламентований положеннями статтею 118 ЗК України.
24. Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
25. Відповідно до частин восьмої-дев`ятої статті 118 ЗК України (частину восьму статті 118 виключено на підставі Закону від 28 квітня 2021 року № 1423-IX, однак вказана норма була чинна на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в судах попередніх інстанцій) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
26. Згідно зі статтею 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
27. Статтею 30 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводитьс