ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа №240/3379/19
адміністративне провадження № К/9901/32441/19, № К/9901/33041/19, № К/9901/34492/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Габро Ресурс»,
Державної служби геології та надр України,
Державної комісії України по запасах корисних копалин,
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Матохнюк Д.Б., судді: Боровицький О.А., Шидловський В.Б.) у справі № 240/3379/19 за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Габро Ресурс», Державна служба геології та надр України про визнання протиправними та скасування протоколу від 25 жовтня 2018 року № 4557, рішення від 18 грудня 2018 року № 1349,
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
14 березня 2019 року Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі також відповідач-1 або ДКЗ), Житомирської обласної ради (далі також відповідач-2 або Житомирська ОР), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарбо Ресурс» (далі також ТОВ «Габро Ресурс»), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати протокол № 4557 від 25 жовтня 2018 року засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;
визнати протиправним та скасувати рішення двадцятої сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання № 1349 від 18 грудня 2018 року «Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 11 грудня 2018 року № 24937/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Габро Ресурс»».
15 травня 2019 року в судовому засіданні у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, залучено Державну службу геології та надр України (далі також Держгеонадра).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року в задоволенні позову Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Габро Ресурс», Державна служба геології та надр України відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави задоволено.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року скасовано.
Прийнято нову постанову.
Позов заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Габро Ресурс», Державна служба геології та надр України про визнання протиправними та скасування протоколу № 4557 від 25 жовтня 2018 року, рішення № 1349 від 18 грудня 2018 року задоволено.
Визнано протиправним та скасовано протокол № 4557 від 25 жовтня 2018 року засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин.
Визнано протиправним та скасовано рішення двадцятої сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання № 1349 від 18 грудня 2018 року «Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 11 грудня 2018 року № 24937/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Габро Ресурс»».
21 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Габро Ресурс», у якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року.
28 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної комісії України по запасах корисних копалин, у якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року.
11 грудня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної служби геології та надр України, у якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «Габро Ресурс».
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Державної комісії України по запасах корисних копалин.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України.
09 січня 2020 року на адресу Верховного Суду від Заступника прокурора Житомирської області надійшов відзив на касаційні скарги ТОВ «Габро Ресурс» та Державної комісії України по запасах корисних копалин.
27 січня 2020 року на адресу Верховного Суду від Заступника прокурора Житомирської області надійшов відзив на касаційну скаргу Державної служби геології та надр України.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що отримання ТОВ «Габро Ресурс» спеціального дозволу на користування надрами можливе лише за умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин в порядку та за умовами, що визначені Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим Постановою КМ України від 22 грудня 1994 року № 865 (далі також Положення № 865). ТОВ «Габро Ресурс» не є надрокористувачем в розумінні вимог Закону. Державною комісією України по запасах корисних копалин незаконно розглянуто матеріали геолого-економічної оцінки доцільності розподілу Сліпчицького родовища габроноритів, як окремого об`єкту надрокористування, і протиправно складено протокол від 25 жовтня 2018 року № 4557, яким апробовано балансові запаси основної і спільно залягаючої корисних копалин вказаного родовища. Житомирською обласною радою незаконно, на підставі протиправного протоколу від 25 жовтня 2018 року № 4557, погоджено надання на поза конкурсних умовах спеціального дозволу на користування надрами суб`єкту господарювання не надрокористувачу - ТОВ «Габро Ресурс», з метою видобування габроноритів Східної ділянки Сліпчицького родовища площею 8,29 га.
Житомирська обласна рада у відзиві на позов просила відмовити в його задоволенні, оскільки обласній раді надано повний пакет документів, що передбачений Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою КМ України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок № 615), за результатами його розгляду у строки, встановлені чинним законодавством України, обласною радою прийнято рішення від 18 грудня 2018 року № 1349 «Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 11 грудня 2018 року № 24937/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Габро Ресурс»». Порядком не передбачено жодних додаткових дій, які мають вчинятися обласними радами, як органом, що здійснює погодження, окрім строку розгляду документів і виду документу, яким надається погодження.
Державна комісія України по запасах корисних копалин у відзиві на позов просила відмовити в його задоволенні, зазначивши, що виконавцями робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН) вважаються користувачі надр, визначені статтею 13 Кодексу України про надра, тобто для здійснення робіт і досліджень з геологічного вивчення, що визначені відповідною державною реєстрацією ТОВ "Габро Ресурс" прирівнюється/є користувачем надр, оскільки воно є виконавцем РДГВН. ДКЗ не має підстав для відмови в прийнятті матеріалів ГЕО за відсутності у суб`єкта господарювання спеціального дозволу на користування надрами при наявності реєстрації робіт відповідно до Порядку реєстрації РДГВН.
На вказані відзиви прокурором були подані відповіді, в яких зазначено, що статус користувача надр юридична особа або фізична особа отримує лише з моменту надання їй спеціального дозволу на користування надрами і до моменту закінчення терміну дії або припинення такого дозволу. Подати на розгляд ДКЗ матеріали геологічно-економічних оцінок мають право лише користувачі надр, які мають відповідний спеціальний дозвіл, водночас ні Порядок № 865, ні Порядок державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 червня 2013 року № 263 (далі також Порядок № 263) не містить положень про безумовний обов`язок ДКЗ приймати на розгляд матеріали ГЕО, з огляду лише на одну форму 3-гр. Рішення ДКЗ оформлюється у формі протоколу та є результатом здійснення відповідачем публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, а тому може бути предметом оскарження у суді. Житомирською обласною радою не перевірено чи було додержано порядок надання надр у користування ДКЗ та протиправно прийнято рішення про погодження надання надр у користування суб`єкту господарювання, який не мав права замовляти державну експертизу в ДКЗ та відповідно отримати право на одержання спеціального дозволу на поза конкурсних умовах, чим визначено дії, які порушують право власності Українського народу на надра.
Державна служба геології та надр України подала пояснення на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно з наказом Держгеонадр від 27 грудня 2018 року № 521, на підставі підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615 у зв`язку з наявністю підстав для надання спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції комісії з питань надрокористування ТОВ "Габро Ресурс" надано спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування габроноритів Східної ділянки Сліпчицького родовища у Житомирській області. Враховуючи державну реєстрацію в Держгеонадрах робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою № 3-гр для ТОВ "Габро Ресурс" на підставі висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, ТОВ "Габро Ресурс" мала підстави для проведення геолого-економічної переоцінки запасів габро, як виду РДГВН, та подальшого звернення до ДКЗ України для державної експертизи матеріалів ГЕО; одним із видів наукової (науково-технічної) експертизи є державна експертиза оцінки запасів корисних копалин, що проводиться ДКЗ. Також у поясненнях зазначено, що протокол - не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, а тому сам по собі не може бути предметом спору.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно протоколу № 4557 від 25 жовтня 2018 року на засіданні комісії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України було розглянуто матеріали геолого-економічної оцінки доцільності розподілу Сліпчицького родовища габроноритів і лабрадоритів в Черняхівському районі Житомирської області і виділення його в межах Східної ділянки Сліпчицького родовища габроноритів як окремого об`єкта надрокористування, поданих на розгляд ТОВ "Габро Ресурс".
У подальшому, ТОВ "Габро Ресурс" звернулось до Державної служби геології та надр України із заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, в якій просило надати спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування габроноритів Східної ділянки Сліпчицького родовища у Черняхівському районі Житомирської області на термін 20 років, з підстав здійснення за власні кошти геологічного вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ (протокол від 25 жовтня 2018 року № 4557), до якої додало документи, зазначені у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року.
У грудні 2018 року Держгеонадра України звернулися до Житомирської обласної ради з листом № 6/5051 щодо погодження видачі спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування габроноритів Східної ділянки Сліпчицького родовища площею 8,29 га, яка знаходиться у Черняхівському районі Житомирської області, ТОВ "Габро Ресурс".
Так, рішенням двадцятої сесії Житомирської обласної ради VІІ скликання від 18 грудня 2018 року № 1349 "Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 11 грудня 2018 року № 24937/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Габро Ресурс" вирішено погодити надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Габро Ресурс" з метою видобування габроноритів Східної ділянки Сліпчицького родовища площею 8,29 га, яка знаходиться у Черняхівському районі Житомирської області.
Вважаючи такі рішення протиправними та такими, що порушують права, інтереси держави, заступник прокурора Житомирської області звернувся до суду з даним позовом.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що реєстрація РДГВН проводиться не виключно на основі діючого спеціального дозволу на користування надрами, а і висновку щодо доцільності розподілу запасів.
За позицією суду першої інстанції, для здійснення робіт і досліджень з геологічного вивчення, що визначені відповідною державною реєстрацією, ТОВ "Габро Ресурс" є користувачем надр згідно із статтею 13 Кодексу України про надра, оскільки є виконавцем РДГВН.
Суд першої інстанції вважає, що ТОВ "Габро Ресурс" мав право подати, а ДКЗ не мала підстав відмовити в прийнятті матеріалів геолого-економічної оцінки запасів за відсутності у третьої особи спеціального дозволу для геологічного вивчення надр.
Суд першої інстанції відхилив доводи прокурора щодо неможливості проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин і погодження надання спеціального дозволу на користування надрами без чинного спеціального дозволу на користування надрами.
Водночас судом зауважено, що на момент прийняття рішення від 18 грудня 2018 року № 1349 спірний протокол ДКЗ, на час розгляду справи не був визнаний протиправним.
З огляду на зазначене, суд першої інстанцій дійшов висновку, що протокол від 25 жовтня 2018 року № 4557 та рішення від 18 грудня 2018 року № 1349 прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позов прокурора є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Кодексом України про надра та Порядком № 263 визначено чіткий перелік обов`язкових документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація РДГВН, серед яких - діючий спеціальний дозвіл на користування надрами.
Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими твердження відповідачів про те, що ТОВ "Габро Ресурс" в даному випадку є надрокористувачем.
За позицією суду апеляційної інстанції, в порушення вимог природоохоронного законодавства, Кодексу України про надра, Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, Державна служба геології та надр України прийшла до передчасного висновку про прийняття на розгляд для проведення державної реєстрації РДГВН від ТОВ "Габро Ресурс" документів без спеціального дозволу на користування надрами, оскільки товариство, станом на час подання таких матеріалів, не володіло чинним спеціальним дозволом на користування надрами.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що протокол № 4557 від 25 жовтня 2018 року засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Враховуючи встановлену протиправність протоколу № 4557 від 25 жовтня 2018 року засідання колегії ДКЗ України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що рішення Житомирської обласної ради № 1349 від 18 грудня 2018 року також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
В касаційній скарзі ТОВ «Габро Ресурс» зазначає, що геолого - економічна оцінка є видом робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр та підлягає державній реєстрації перед поданням її до ДКЗ України для проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.
За позицією скаржника, оскільки ТОВ «Габро Ресурс» є виконавцем РДГНВ, то вважається користувачем надр у розумінні статті 13 Кодексу України про надра.
Вважає, що ДКЗ України не мало підстав для відмови у прийнятті у ТОВ «Габро Ресурс» матеріалів геолого-економічної оцінки для проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин за відсутності у ТОВ «Габро Ресурс» спеціального дозволу на користування надрами.
Стверджує, що проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин передує наданню спеціального дозволу на користування надрами та є одним із етапів отримання в майбутньому спеціального дозволу на користування надрами, що спростовує висновок про те, що на момент проведення державної експертизи у заявника повинен бути спеціальний дозвіл на користування надрами.
З покликанням на позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року № 826/7627/18, зазначає, що геологічне вивчення, як вид надрокористування на підставі спеціального дозволу на користування надрами, слід відрізняти від робіт та досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр (РДВГН).
Також стверджує, що апеляційний суд у своєму рішенні розглянув правомірність порядку державної реєстрації РДВГН, що не було предметом спору. Водночас вважає, що реєстрація РДВГН проводиться на підставі одного з документів, зазначених в пункті 1.4. Порядку № 263.
В цьому випадку ТОВ «Габро Ресурс» зареєструвало геолого-економічну оцінку на підставі висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування.
Вважає, що у Житомирської обласної ради не було законних підстав не приймати до розгляду документи та відмовити у погодженні надання ТОВ «Габро Ресурс» спеціального дозволу на користування надрами. Отже, дії Житомирської обласної ради під час винесення рішення від 18 грудня 2018 року № 1349 про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Габро Ресурс» не суперечать нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення.
Наполягає на відсутності у прокурора адміністративної процесуальної дієздатності для звернення до суду.
Водночас наполягає на пропуску тримісячного строку для звернення із позовом до адміністративного суду.
В касаційній скарзі ДКЗ зазначає, що державна реєстрація робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр здійснюється відповідно до Порядку № 263. Наполягає на тому, що реєстрація РДГВН проводиться на підставі одного із документів, передбачених пунктом 1.4 Порядку № 263. Роботи та дослідження на Південно-східній ділянці Сліпчицького родовища габронориту зареєстровані Держгеонадра за № У-18-302/1( форма 3-гр).
Вважає, що для здійснення робіт і досліджень з геологічного вивчення, що визначені відповідною державною реєстрацією ТОВ «Габро Ресурс» є користувачем надр (згідно статті 13 Кодексу України про надра), оскільки воно є виконавцем РДГВН.
Акцентує увагу на тому, що з 01 січня 2019 року вступили в дію зміни до підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615, які свідчать про те, що до 01 січня 2019 року відсутня вимога наявності спеціального дозволу при здійсненні апробації стосовно всіх корисних копалин. Вимога наявності спеціального дозволу з геологічного вивчення при здійсненні апробації висувається лише з 01 січня 2019 року для заявників стосовно нафти та газу.
Водночас зазначає, що заступник прокурора в порушення КАС України, Закону України «Про прокуратуру» не надав доказів та не обґрунтував підстав самостійного здійснення представництва інтересів держави в суді. Скаржник не погоджується з доводами прокурора про те що у системі органів державної влади відсутній орган до компетенції якого віднесено нагляд за додержанням законності під час розгляду ДКЗ матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовищ.
З покликанням на положення про Державну службу геології та надр України зазначає, що прокурором не надано доказів звернення до Держгеонадра з метою реагування щодо можливих порушень в діяльності ДКЗ при прийнятті рішень, що сформовані у протоколі засідання колегії ДКЗ.
Наголосив, що на підставі Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, Кодексу України про надра, Положення про Державну службу геології та надр України, Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Міністерство екології та природних ресурсів України та Міністр екології здійснює державний контроль за використанням і охороною надр.
Наполягає на відсутності повноважень Заступника прокурора Житомирської області звертатися з відповідним позовом.
Звертає увагу на тому, що у аналогічній справі постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 0640/4292/18 позов заступника прокурора залишено без розгляду.
В касаційній скарзі Держгеонадра зазначають, що зі змісту підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615 вбачається, що без проведення аукціону дозвіл може надаватися у таких двох самостійних випадках:
1) у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів;
2) у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.
Водночас надання спеціального дозволу обумовлено апробацією запасів в ДКЗ України з подальшим зобов`язанням надрокористувача здійснити детальну геолого-економічну оцінку запасів лабрадориту та затвердити її в ДКЗ України. Зазначена апробація запасів корисних копалин на підставі протоколу № 4557 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 25 жовтня 2018 року стала результатом державної експертизи матеріалів геолого-економічної переоцінки запасів.
Звертає увагу, що перевірка повноти та достовірності матеріалів ГЕО входить до компетенції саме ДКЗ України, яка в разі відсутності усіх необхідних документів у складі матеріалів ГЕО, має право повернути їх заявнику. Тобто питання перевірки повноти та достовірності матеріалів ГЕО входить до сфери повноважень ДКЗ України.
Водночас законодавство про надрокористування не наділяє Держгеонадра повноваженнями щодо перевірки складу матеріалів ГЕО на відповідність вимогам пункту 9 Порядку № 865, оскільки на розгляд в Держгеонадра потрапляє саме протокол про апробацію запасів корисних копалин.
Також вважає, що протокол засідання колегії ДКЗ не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України.
У відзиві на касаційні скарги заступник прокурора Житомирської області з покликанням на наказ ДКЗ від 21 липня 2015 року № 293, яким затверджено «Методичні рекомендації щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копали» вважає, що подати на розгляд ДКЗ матеріали геолого-економічних оцінок мають право лише користувачі надр, які мають відповідний дозвіл.
Акцентує увагу на тому, що станом на момент подання та розгляду матеріалів ГЕО ТОВ «Габро Ресурс» не володіло спеціальним дозволом на користування надрами, а отже не є недрокористувачем в розумінні вимог Закону.
Вважає, що у цьому випадку, склад і зміст поданих ТОВ «Габро Ресурс» матеріалів не відповідав вимогам вищезазначених нормативно-правових актів, а тому на виконання пункту 24 Порядку № 865 ДКЗ зобов`язана була утриматись від оцінки запасів корисних копалин і всі подані матеріали повернути замовнику експертизи.
Вважає необґрунтованими доводи скаржників про те, що прокурор не мав права на звернення до суду з даним позовом у якості позивача.
Наполягає на тому, що жодними нормативно-правовими актами, що стосуються діяльності зазначених суб`єктів владних повноважень не передбачено права на звернення цих органів до суду з позовами про визнання протиправними та скасування протоколів ДКЗ, рішень органів місцевого самоврядування та спеціальних дозволів на користування надрами.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Також стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 5 Закону України від 04 листопада 1999 року "Про державну геологічну службу України" (далі Закон № 1216-XIV) державну геологічну службу України складають: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; державні підприємства, установи та організації, які входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Державна служба геології та надр України (Держгеонадра).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 затверджено Положення Державну службу геології та надр України (далі Положення № 1174).
Пунктом Положення № 1174 передбачено, що Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Згідно із пунктом 3 Положення № 1174 основними завданнями Держгеонадр є:
1) реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;
2) внесення на розгляд Міністра екології та природних ресурсів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Відповідно до пункту 4 Положення № 1174 на Держгеонадра у тому числі (…) покладені завдання щодо ведення
державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин;
державного балансу запасів корисних копалин.
В контексті предмету спору, на підставі підпунктів 9, 12, 20, 21, 24 пункту 4 Положення №1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань:
видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами;
здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, зокрема за:
веденням обліку видобування нафти, газу та супутніх компонентів;
виконанням рішень Державної комісії по запасах корисних копалин надрокористувачами;
організовує проведення державної експертизи звітів з геологічного вивчення надр;
організовує проведення державної експертизи та оцінки запасів і ресурсів корисних копалин, а також інших геологічних матеріалів;
затверджує в установленому порядку геолого-економічну оцінку запасів нафти і газу та супутніх компонентів.
Своєю чергою, із посиланням на статтю 7 Закону України від 4 листопада 1999 року № 1216-XIV «Про державну геологічну службу України» Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2000 року № 1689 затверджено Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин (далі Положення № 1689).
Згідно із пунктом 1 цього Положення Державна комісія України по запасах корисних копалин є установою, що діє при Держгеонадрах і провадить науково-технічну діяльність, пов`язану з проведенням на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державної експертизи геологічних матеріалів з вивчення і використання надр та оцінки запасів корисних копалин.
За приписами пункту 4 Положення № 1689 ДКЗ проводить експертизу геологічної інформації з обчислення запасів корисних копалин і затверджує їх обсяги, визначаючи відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр їх кількість, якість, рівень промислового значення, ступінь геологічного та техніко-економічного вивчення і підготовленість до промислового освоєння.
Відповідно до пункту 8 Положення № 1689 для погодженого вирішення питань, пов`язаних з проведенням державної експертизи геологічної інформації розвіданих родовищ, оцінки кількості та якості корисних копалин, стану підготовки їх д промислового освоєння, у ДКЗ утворюється колегія у складі голови ДКЗ (голова колегії) та керівників структурних підрозділів Комісії.
Згідно із пунктом 10 цього Положення ДКЗ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Отже, Положення № 1689 та Положення 1174 визначають повноваження відповідача Державної комісії України по запасах корисних копалин та третьої особи Державної служби геології та надр України щодо першого пункту позовних вимог, вирішення якого, у тому числі, має суттєве значення для оцінки рішення другого відповідача Житомирської обласної ради.
З огляду на підстави оскарження рішення судів попередніх інстанцій та склад учасників, Суд вважає, що насамперед потребує вирі