Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 530/1238/19
провадження № 61-2789св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Зіньківська міська рада Зіньківського району Полтавської області,
третя особа - Зіньківська державна нотаріальна контора Полтавської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Постернак Віктор Михайлович, на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2020 року у складі судді Должка С. Р. та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Дряниці Ю. В., Чумак О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Зіньківської міської ради Зіньківського району Полтавської області, третя особа - Зіньківська державна нотаріальна контора Полтавської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті залишилася спадщина на належне їй майно, зокрема житловий будинок АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 за життя заповіту не склала.
ОСОБА_1 зазначає, що він проживає у м. Львів, є інвалідом ІІ групи, тому за станом свого здоров`я не зміг особисто прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2, у зв`язку з чим 19 серпня 2009 року надав на ім`я ОСОБА_3 довіреність для представництва його інтересів у вирішенні питання щодо успадкування майна померлої ОСОБА_2 .
Однак ОСОБА_3,скориставшись зазначеною довіреністю, вчинила шахрайські дії та заволоділа майном, яке за законом має належати йому, що підтверджується судовими рішеннями у справі № 2-674/09. Про існування справи № 2-674/09 йому стало відомо лише у кінці 2017 року, а остаточне судове рішення в цій справі було ухвалено у лютому 2019 року.
Таким чином, у зв`язку із зазначеними подіями він не зміг вчасно подати заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2
07 травня 2019 року він звернувся до Зіньківської державної нотаріальної контори Полтавської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
11 червня 2019 року Зіньківська державна нотаріальна контора Полтавської області повідомила ОСОБА_1, що згідно з даними реєстрації вхідної кореспонденції заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини не зареєстровано, поштове відправлення з такою заявою до державної нотаріальної контори не надходило, отже ОСОБА_1 вважається таким, що спадщину не прийняв, тому видати свідоцтво про право на спадщину не можливо.
ОСОБА_1 вважає, що визначений законом строк для прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, тому такий підлягає поновленню.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1, посилаючись на статтю 1272 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просив суд визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та визначити йому додатковий строку для подання заяви до Зіньківської державної нотаріальної контори Полтавської області про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його тітки ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав суду безспірних, належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у визначений законом строк.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року апеляційну представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2020 року залишено без змін.
Твердження позивача про те, що він проживає у м. Львові та має ІІ групу інвалідності, у зв`язку з чим ним для прийняття спадщини було надано довіреність від 19 серпня 2009 року, а тому строк ним пропущено з поважних, незалежних від нього причин, колегія суддів апеляційного суду оцінила критично, так як наведені обставини не є непереборними, тобто такими, що з об`єктивних причин унеможливили виконання вимог закону щодо звернення до нотаріуса з відповідною заявою у визначений законом строк.
Доводи позивача про те, що саме шахрайські дії ОСОБА_3 стали причиною пропуску ним строку для подачі заяви про прийняття спадщини, суд апеляційної інстанції до уваги не прийняв, оскільки зазначена довіреність видана в серпні 2009 року, а строк для прийняття спадщини сплинув 26 липня 2009 року. Крім того, як зазначено самим позивачем, про вчинення ОСОБА_3 шахрайських дій, йому стало відомо в кінці 2017 року, проте із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса він звернувся лише 07 травня 2019 року, а з цим позовом до суду лише у вересні 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Постернак В. М., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просить скасувати рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2020 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а також вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази (пункти 3 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, щосуди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що ОСОБА_1 став жертвою шахрайських дій ОСОБА_3, тому він з поважних причин пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його тітки ОСОБА_2 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Постернак В. М., на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2021 року продовжено ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Постернак В. М., строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 04 березня 2021 року, до 05 липня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У червні 2021 року заявником у встановлений судом строк недолік касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2021 рокупоновлено ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Постернак В. М., строк на касаційне оскарження рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2020 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 30 січня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області (а. с. 9).
ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 27 лютого 1949 року, свідоцтвом (відновленим) про народження серії НОМЕР_3 від 28 лютого 1951 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 04 квітня 1951 року, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження від 21 серпня 2009 року № 00001149734 (а. с. 6, 7, 10).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається із: житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, наданої для обслуговування житлового будинку, розташованої на АДРЕСА_1 ; грошових вкладів з відповідними відсотками та усіма компенсаційними нарахуваннями, що знаходяться у відділеннях Ощадбанку м. Зіньків Полтавської області, що належали спадкодавцю та підставі ощадних книжок.
07 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Зіньківської державної нотаріальної контори Полтавської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (а. с. 13).
11 червня 2019 року Зіньківська державна нотаріальна контора Полтавської області повідомила ОСОБА_1, що заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини не зареєстровано, поштове відправлення з такою заявою до державної нотаріальної контори не надходило, отже ОСОБА_1 вважається таким, що спадщину не прийняв, тому видати свідоцтво про право на спадщину неможливо (а. с. 15).
З довіреності, виданої 19 серпня 2009 року на ім`я ОСОБА_3, посвідченої приватним нотаріусом Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області Глушенко В. В., вбачається, що ОСОБА_1 уповноважував ОСОБА_3 бути його представником у органах влади та місцевого самоуправління, будь-яких підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, судах з усіх питань, що стосуються отримання від його імені рішень, ухвал, документів, речей, дозволів, по успадкуванню ним майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому, в тому числі з правом пред`явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення (вироку) суду, подання виконавчого листа до стягнення, оскарження дій органів державної виконавчої служби та всіма іншими процесуальними правами, передбаченими законодавством України (а. с. 17).