Постанова
Іменем України
19 січня 2023 року
м. Київ
справа № 757/57789/20-ц
провадження № 61-7017св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк»,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Приходько Юрій Михайлович,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2022 року у складі судді Матійчук Г. О. та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Гуля В. В., Мельника Я. С.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Приходько Юрій Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у грудні 2020 року звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк»), в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинений 28 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 2690, виконавчий напис про звернення стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 28 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. вчинений виконавчий напис № 2690, яким запропоновано в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/0953/82/72019 від 08 серпня 2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та АТ «Райффайзен Банк» звернути стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк».
Будинок є предметом договору іпотеки від 20 серпня 2008 року і належить йому на праві власності.
На підставі виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області 15 жовтня 2020 року відкрито виконавче провадження № 63310195.
Вважає, що виконавчий напис вчинений з грубим порушенням норм чинного законодавства, нотаріус не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом та не перевірив наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, у провадженні Носівського районного суду Чернігівської області знаходиться цивільна справа № 741/1233/15 за позовом АТ «Райффайзен Банк» до нього, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, провадження в якій зупинено до розгляду цивільної справи № 741/1070/16 за позовом ОСОБА_2 до АТ «Райффайзен Банк» про визнання недійсним кредитного договору, яка перебуває в провадженні Печерського районного суду м. Києва.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Печерський районний суд міста Києва рішенням від 17 січня 2022 року позов задовольнив.
Визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 28 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. та зареєстрований у реєстрі за № 2690, про звернення стягнення на житловий будинок АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_1 на праві власності.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, оскільки сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості позивача.
Київський апеляційний суд постановою від 29 червня 2022 року апеляційну скаргу Пасенчик Ю. А., яка діє від імені та в інтересах АТ «Райффайзен Банк» залишив без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2022 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, правильно застосував норми матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
АТ «Райффайзен Банк» у липні 2022 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 13 грудня 2018 року у справі № 913/11/18, від 04 квітня 2018 року у справі № 755/30334/14-ц, від 25 квітня 2018 року у справі № 311/4189/15-ц, від 03 травня 2018 року у справі № 274/5179/14-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 0417/12368/2012, від 18 серпня 2021 року у справ № 201/15310/16.
На переконання заявника допущені судами попередніх інстанцій призвели до неповноти встановлення фактичних обставин справи та неповноти дослідження доказів, що мають значення для правильного вирішення спору.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від ОСОБА_1 у вересні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що відповідачем не доведено безспірності суми заборгованості позивача, оскільки на час звернення до суду з цим позовом у провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває позов про визнання недійсним кредитного договору.
Відповідачем на порушення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, (далі - Порядок)нотаріусу не було надано нотаріально посвідчений договір від 08 серпня 2008 року, оригінали документального підтвердження надсилання позивачу та позичальнику письмової вимоги про усунення порушень виконання зобов`язань та довідки фінансової установи про ненадходження платежу.
Судами попередніх інстанцій достовірно встановлено невідповідність заявлених позовних вимог 26 серпня 2015 року та виконавчого напису суми заборгованості, як передумов відсутності перебування її у статусі безспірної.
Касаційна скарга не містить належного обґрунтування та підстав порушення процесуальних прав відповідача.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 04 серпня 2022 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали із Печерського районного суду міста Києва.
Справа № 757/57789/20-ц надійшла до Верховного Суду 17 серпня 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. 28 вересня 2020 року вчинено виконавчий напис № 2690, яким запропоновано звернути стягнення на житловий будинок АДРЕСА_2 , на користь АТ «Райффайзен Банк».
Вказаний будинок є предметом договору іпотеки на підставі договору іпотеки від 20 серпня 2008 року і належить на праві власності ОСОБА_1
ОСОБА_1 є поручителем ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/0953/82/72019 від 08 серпня 2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та АТ «Райффайзен Банк».
На підставі виконавчого напису нотаріуса, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області 15 жовтня 2020 року відкрито виконавче провадження № 63310195 щодо звернення стягнення на будинок.
Судами також встановлено, що в провадженні Носівського районного суду Чернігівської області перебуває цивільна справа № 741/1233/15 за позовом АТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості.
Провадження зупинено до розгляду іншої цивільної справи № 741/1070/16 за позовом ОСОБА_2 до АТ «Райффайзен Банк» про визнання недійсним кредитного договору, яка перебуває в провадженні Печерського районного суду міста Києва і станом на день розгляду цієї справи не розглянута.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У