ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/1515/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представника:
боржника - адвоката Самохи М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В.
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду
від 23.09.2022
у справі № 916/1515/21
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ., введено процедуру реструктуризації боргів.
2. Постановою Господарського суду Одеської області від 16.09.2021 визнано банкрутом ОСОБА_1, введено процедуру погашення боргів, керуючим реалізацією майна призначено арбітражного керуючого Пояркова В.О.
3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.03.2022 затверджено звіт керуючого реалізацією про проведену роботу в процедурі погашення боргів ОСОБА_1, завершено процедуру погашення боргів ОСОБА_1, звільнено ОСОБА_1 від боргів, припинено повноваження керуючого реалізацією арбітражного керуючого Пояркова Володимира Олександровича, провадження у справі закрито.
4. Не погоджуючись із вказаною ухвалою Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
5. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.03.2022.
Рух касаційної скарги
6. 18.10.2022 Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2022 у справі № 916/1515/21, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В. у справі № 916/1515/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022.
8. Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2022 касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В. на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2022 у справі № 916/1515/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.
9. Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. усунено недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.
10. Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2022, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 916/1515/21 за касаційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2022 у справі № 916/1515/21 та призначено її розгляд на 17 січня 2023 року о 10:15.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
11. Не погоджуючись з ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у цій справі, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду від 23.09.2022 скасувати та направити справу до Південно-західного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
12. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.
12.1. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними з огляду на таке:
- всупереч ч. 4. ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КуЗПБ) суд першої інстанції, якому було відомо про виконавче провадження № 63524060, в ухвалі Господарського суду Одеської області від 24.03.2022 про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність не зазначив про те, що виконавчі документи за вимогами до боржника визнаються такими, що не підлягають виконанню;
- лише з моменту виправлення судом першої інстанції такого недоліку в ухвалі від 10.06.2022, шляхом роз`яснення ухвали від 24.03.2022, приватний виконавець мав можливість дізнатись про порушення його прав; зі змістом ухвали від 10.06.2022 ознайомився лише з відкриттям ЄДР судових рішень у режимі відкритого доступу (20.06.2022);
- у виконавця були відсутні підстави звертатися з апеляційною скаргою до отримання роз`яснення, оскільки підстави для закінчення виконавчого провадження були відсутні.
12.2. Формальне застосування до особи, яка не брала участі у розгляді справи, строків, передбачених п.2. ч.2 ст. 256 ГПК України є дискримінацією, оскільки така особа прирівнюється до учасників справи.
12.3. Суд апеляційної інстанції повинен був надати оцінку таким обставинам, зокрема, чи звернувся скаржник в розумний строк з апеляційною скаргою та чи строк, який минув з моменту його ознайомлення з оскаржуваною ухвалою та її роз`ясненням був надмірним.
12.4. На думку скаржника має місце порушення ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
13. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
14. У судовому засіданні 17.01.2022 представник боржника заперечив проти касаційної скарги
Позиція Верховного Суду
15. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
16. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
18. Об`єктом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
19. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
20. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).
21. У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).
22. Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз. 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).
23. Водночас відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
24. Тобто право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної скарги чи заяви, зокрема, стосовно строків їх подання. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.
25. Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України, відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
26. Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
27. Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
28. Статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.