ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/2363/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Малашенкової Т.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінбізнесгруп" (далі - Товариство)
на ухвалу господарського суду Одеської області від 21.09.2022 (суддя Желєзна С.П.)
та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 (головуючий суддя - Богацька Н.С., Діброва Г.І. і Принцевська Н.М.)
зі справи № 916/2363/22
за заявою публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (далі - Банк)
про забезпечення позову
за позовом Банку
до Товариства
про стягнення 16 184 000 грн.,
ВСТАНОВИВ:
1. Банк звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви до Товариства шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належать останньому на праві власності, в межах ціни боргу у розмірі 16 184 000 грн. та передання його на відповідальне зберігання Банку.
2. Заяву обґрунтовано наявністю підстав для задоволення згаданої заяви.
3. Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2022, залишеною без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022: відповідну заяву Банку задоволено; накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству на праві власності, в межах ціни позову в розмірі 16 184 000 грн. з передачею майна на відповідальне зберігання Банку; зобов`язано Банк надати суду докази на підтвердження пред`явлення позову протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали; стягувачем за цією ухвалою визначено Банк, а боржником - Товариство; визначено, що дана ухвала набрала законної сили 21.09.2022 та підлягає негайному виконанню і дійсна для пред`явлення у строк, передбачений статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції згідно із Законом України від 02.06.2016 N 1404-VІІІ).
4. Ухвалу та постанову мотивовано необхідністю та правомірністю задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
5. У касаційній скарзі Товариство просить: скасувати оскаржувані ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи; відмовити Банку у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви та повернути заяву позивачу; стягнути з Банку на користь Товариства судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги.
6. У скарзі на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій частини першої та одинадцятої статті 137 ГПК України та не врахування судами висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.11.2021 у справі №911/1141/21.
7. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
8. У розгляді відповідної заяви Банку судами попередніх інстанцій з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
8.1. Банком і ТОВ «М-буд груп» укладено кредитний договір від 12.03.2021 № К08027/2021 (далі - Кредитний договір), за умовами якого Банк зобов`язується надати ТОВ «М-буд груп» грошові кошти у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 16 000 000 грн., а назване Товариство зобов`язується прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути Банку кредит, сплатити за його користування 18% річних, комісії, пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього договору.
8.2. Цього ж дня, 12.03.2021, Банком і Товариством укладено:
- договір поруки №К08027/2021S-1, за умовами якого Товариство поручилося перед Банком за виконання ТОВ «М-буд груп» зобов`язань за Кредитним договором зі всіма додатковими угодами до нього;
- договір застави транспортних засобів (далі - Договір застави), за умовами якого Товариство надало Банку в заставу належне йому на праві власності майно, а саме -15 транспортних засобів загальною вартістю 29 043 000 грн., і в якому зазначено, що вказані транспортні засоби фактично знаходяться за адресою: м. Одеса, 21-й км Старокиївського шосе, буд. 30-А.
8.3. 05.08.2022 за результатами перевірки наявності майна, переданого в заставу, представниками Банку складено акт, з якого вбачається, що транспортні засоби у кількості 15 штук за вказаною адресою відсутні.
8.4. Також Банком надано суду постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 16.08.2022, винесені у межах виконавчих проваджень №№69554414, 69563919 щодо примусового виконання виконавчих написів стосовно іншого боржника, з яких вбачається, що за результатами проведення опису майна по вул. 21-й км Старокиївського шосе, буд. 30-А, майно, передане в заставу за Договором застави від 12.03.2021 у кількості 15 одиниць, виявлено не було.
8.5. Факт відсутності переданого в заставу майна саме по вул. 21-й км. Старокиївського шосе, буд. 30-А не заперечується Товариством як заставодавцем, а, навпаки, останнім зазначається, що це майно наразі зберігається за іншою адресою: м. Одеса, пров. Локомотивний, 21, де знаходиться належний Товариству цілісний майновий комплекс, який був придбаний ним у Банку на підставі договору купівлі-продажу від 13.12.2020. Проте доводи Товариства стосовно того, що майно зберігається за іншою адресою, не підтверджені жодними доказами.
8.6. Крім того, умовами пункту 3.2 Договору застави передбачено, що заставодавець (Товариство) має право змінювати місцезнаходження предмета застави виключно за попередньою письмовою згодою заставодержателя - Банку. Відповідна письмова згода Банку Товариством надана не була і в матеріалах оскарження ухвали відсутня.
8.7. Відсутність переданого в заставу майна за місцезнаходженням, зазначеним у Договорі застави, відсутність попередньої письмової згоди Банку як заставодержателя на зміну такого місцезнаходження підтверджують обґрунтованість доводів Банку щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення вимог до Товариства та свідчить про те, що невжиття зазначених Банком заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника (Банку).
8.8. Посилання Товариства на те, що вартість заставленого майна вдвічі перевищує суму заборгованості не взято судом до уваги, оскільки предметом заяви про забезпечення позову є накладення арешту на майно Товариства саме в межах ціни боргу - 16 184 000 грн.
8.9. Товариство посилалось також на те, що згідно з Указом Президента України від 21.04.2021 № 169/2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» застосовано щодо Товариства на три роки санкції. Однак, за висновками суду, названий Указ не впливає на правовідносини Банку і Товариства і не позбавляє Банк як кредитора та заставодержателя можливості реалізації процесуальних прав шляхом звернення до суду із заявою про забезпечення позову.
8.10. Доводи Товариства про те, що Банк на порушення приписів пунктів 6 частини першої статті 139 ГПК України не подав пропозицій щодо зустрічного забезпечення -спростовуються змістом самої заяви Банку, в якій зазначено про відсутність необхідності у зустрічному забезпеченні.
8.11. Судом апеляційної інстанції не прийня