ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 420/10570/20
адміністративне провадження № К/990/11011/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2021 року (прийняте судом у складі судді Смолія І.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів: Мельничука В.П., Оксененка О.М.) у справі за позовом Держгеонадр до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року Держгеонадра звернулася до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Одеська залізниця» (далі - ДП «Одеська залізниця», правонаступником якого є АТ «Українська залізниця») про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 30 квітня 2009 року № 4975, наданого відповідачу.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на порушення вимог статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадових осіб департаменту державного геологічного контролю не було допущено до проведення планової перевірки. При цьому, ДП «Одеська залізниця» (правонаступником якого є АТ «Одеська залізниця») не виконано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 16 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 січня 2022 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що акт про недопущення до перевірки фіксує саме факт недопуску посадових осіб контролюючого органу до здійснення заходу контролю. При цьому, суд звернув увагу на те, що частиною першою статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що встановлення порушення вимог законодавства суб`єктом господарювання можливе виключно у разі допуску останнім посадових осіб контролюючого органу до здійснення заходу контролю, у зв`язку із чим припис від 21.10.2019 № 322-14/01 складено відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства.
Враховуючи, що судом встановлена протиправність припису відповідача від 21.10.2019 № 322-14/01, а інших підстав для припинення права ДП «Одеська залізниця» спеціального дозволу на користування надрами від 30.04.2009 № 4975 відповідачем не надано, суд зазначає про необґрунтованість позовних вимог.
Крім того, суд зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 у справі № 815/3878/17, у задоволені позовних вимог Держгеонадр до Приватного акціонерного товариства «Українська залізниця» про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4975 від 30.04.2009, виданого ДП «Одеська залізниця» - відмовлено.
Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25.06.2014 № 200 вирішено утворити публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.
Запис про державну реєстрацію АТ «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815) внесено до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.10.2015.
Одночасно до реєстру внесено відомості про відокремлені підрозділи відповідача, що не є юридичними особами, в тому числі регіональну філію: «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» (Код ЄДРПОУ ВП: 40081200. Місцезнаходження ВП: 65012, Одеська обл., місто Одеса, Приморський район, вулиця Пантелеймонівська, будинок 19).
Таким чином, АТ «Українська залізниця» розпочато фінансово-господарську діяльність з 01.12.2015, а ДП «Одеська залізниця», відповідно, припинено фінансово-господарську діяльність як юридичної особи внаслідок реорганізації шляхом злиття. Тоді як дана позовна заява повторно подана до ДП «Одеська залізниця» та порушено аналогічні питання тим вимогам, що викладені у судових рішеннях по справі №815/3878/17. Інших вимог позивачем не викладено та не зазначено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
05 травня 2022 року Держгеонадра звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняти нове - про задоволення позову.
У скарзі, зокрема, зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 240/5395/18, від 03.05.2018 у справі № 812/1074/17, від 25.05.2021 у справі № 822/2402/17, від 18.10.2018 у справі № 812/1735/17, від 22.01.2019 у справі № 810/3865/17, від 12.08.2020 у справі № 813/2441/16.
Посилається на те, що відповідачем було порушено вимоги статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пункту 5 частини другої статті 24 Кодексу України про надра.
Вважає, що, оскільки відповідачем порушено вимоги статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині недопуску представників Держгеонадр до здійснення планової перевірки надрокористувача, у Держгеонадр існують всі підстави для припинення права надрокористування відповідачем на підставі статті 26 Кодексу України про надра.
Йдеть у скарзі й про те, що суд помилково розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 травня 2022 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В.. судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г., касаційну скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 25 травня 2022 року відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
На підставі наказу Мінприроди від 26.12.2008 №673, протоколу від 19.12.2008 №15 надрокористувачу - ДП «Одеська залізниця» надано спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний номер 4975 від 30.04.2009. Вид користування надрами - видобування на ділянці Херсонська-2 Херсонського родовища. Також укладено Угоду до спеціального дозволу на користування надрами про умови користування надрами від 30.04.2009 №4975, яка є його невід`ємною частиною.
На підставі затвердженого наказом №450 від 28.11.2018 річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік, наказом №278 від 15.08.2019 Департаменту державного геологічного контролю було доручено провести планові перевірки надрокористувачів у жовтні 2019 року, в частині відповідача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин. Про що було повідомлено відповідача шляхом направлення повідомлення про проведення планової перевірки від 19.08.2019 №17094/01/14-19 та отримання останнім 27.08.2019.
При проведенні заходів на виконання вище зазначених наказів відповідач не допустив посадових осіб Департаменту державного геологічного контролю до проведення планової перевірки, за результатом чого було складено акт про недопущення до перевірки від 21.10.2019 №51/4975-Х. На підставі акта складено припис від 21.10.2019 №322-14/01, яким відповідачу надано строк для усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування шляхом надання до Держгеонадр документів та матеріалів згідно з переліком зазначеним у приписі, які підтверджують дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері надрокористування.
Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом, стверджує, що недопускаючи посадових осіб Департаменту до проведення планової перевірки, незважаючи на законні підстави її проведення та дотримання посадовими особами Держгеонадр порядку здійснення державного нагляду (контролю), допустив порушення статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пункту 5 частини другої статті 24 Кодексу України про надра.
Оскільки, надрокористувачем не було надано інформації та матеріалів, які підтверджують факт усунення виявлених порушень, Азово-Чорноморським міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 05.11.2019 внесено подання №346-14/01 про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4975, на підставі якого винесено наказ №85 від 10.03.2020, яким зупинено дію Дозволу №4975 та надано відповідачу 30 днів на усунення порушень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Кодексу України про надра установлено, що надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин.
Відповідно до статті 15 Кодексу України про надра надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
Частиною першою статті 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Частиною другою статті 24 Кодексу України про надра на користувачів надр покладено обов`язок:
Користувачі надр зобов`язані:
1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Згідно зі статтею 25 Кодексу України про надра права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі:
1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;
2) закінчення встановленого строку користування надрами;
3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;
4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;
5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, поруше