ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року
м. Київ
справа № 580/3948/19
адміністративне провадження № К/9901/22165/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І, Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 (колегія суддів: Черпіцька Л.Т., Глущенко Я.Б., Собків Я.М.) у справі №580/3948/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу від 12.11.2019 за № ЧК-567/364/АВ-ФС-236.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2020 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 скасовано
Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу від 12.11.2019 № ЧК-567/364/АВ-ФС-236.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що при прийнятті постанови не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Вказує, що при проведенні інспекційного відвідування встановлено, що характер відносин між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вказує на те, що вони містять ознаки трудового договору, а не цивільно-правового, оскільки предметом є постійна праця вказаних осіб, а не результат за наслідками діяльності. Таким чином, позивачем здійснено фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), у зв`язку з чим на нього покладено відповідальність за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у вигляді стягнення штрафу у розмірі 500760 грн. гривень. Отже при проведенні перевірки та накладенні штрафу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Посилається, що при розгляді справи суди застосували нерелевантну судову практику та ухвалив рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №127/21595/16-ц, від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 29.08.2017 у справі №587/1714/17, від 26.09.2018 у справі №822/723/17, від 13.06.2019 у справі №1840/2507/18, від 08.10.2018 у справі №553/954/17, від 24.10.2019 у справі №804/6962/17.
Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2020 відкрито касаційне провадження на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, зокрема, від 08.05.2018 у справі №127/21595/16-ц, від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 29.08.2017 у справі №587/1714/17, від 26.09.2018 у справі №822/723/17, від 13.06.2019 у справі №1840/2507/18, від 08.10.2018 у справі №553/954/17, від 24.10.2019 у справі №804/6962/17.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Судами встановлено, що у період з 25.10.2019 по 28.10.2019 уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, за результатами якого складено акт № ЧК-567/365/АВ від 28.10.2019.
Підставою проведення вказаного інспекційного відвідування слугувало звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин від 14.10.2019. Згідно з наявної в матеріалах справи реєстраційної картки звернення реєстраційний № ДО-9785937 від 14.10.2019 ОСОБА_5 звернулась до Управління Держпраці у Черкаській області, повідомивши, що з вересня 2016 по травень 2019 року працювала поваром в їдальні приватної школи " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Заявниця вказала, що не була офіційно працевлаштованою, проте орендодавець даної їдальні ФОП ОСОБА_1 обіцяла заявниці її офіційно працевлаштувати, а потім відмовилась. Також заявниця проінформувала, що умови праці були поганими.
Актом № ЧК-567/365/АВ від 28.10.2019 у ході вказаного інспекційного відвідування встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме трудові відносини між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не оформлені належним чином у відповідності до вимог трудового законодавства; ФОП ОСОБА_1 допущені до роботи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без укладення трудових договорів, оформлених наказами.
12.11.2019 на підставі акта інспекційного відвідування № ЧК-567/365/АВ від 28.10.2019 заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області винесено постанову №ЧК-567/365/АВ-ФС-236, відповідно до якої за порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, постанови КМУ "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" № 413 від 17.06.2015 та керуючись ст. 259 КЗпП України на позивача накладено штраф у сумі 500 760 грн 00 коп.
Вважаючи постанову протиправною, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України). Отже при проведенні перевірки та накладенні штрафу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до наявних у матеріалах справи копій цивільно-правових договорів укладених між фізичними особами та ФОП ОСОБА_1 , обсяг виконуваних цими особами обов`язків збігаються з колом обов`язків та професією "мийник посуду" та "прибиральник виробничих приміщень".
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що надані позивачем цивільно-правові договори не спростовують факту наявності трудових відносин з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , однак скасував постанову про накладення штрафу, оскільки встановив, що позивач сплачувала податок на доходи фізичних осіб та військовий збір виходячи з кількості працюючих за цивільно-правовим договором (3 особи), а тому штрафна санкція не є домірною.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 04.09.2019 у справі №480/4515/18 та від 26.09.2019 у справі № 0440/5828/18.
<