П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2023 року
м. Київ
Справа № 990/141/22
Провадження № 11-128заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Етичної ради на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року (судді Блажівська Н. Є., Білоус О. В., Желтобрюх І. Л., Шишов О. О., Яковенко М. М.) у справі № 990/141/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 як заступника голови Етичної ради та Етичної ради, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до заступника голови Етичної ради ОСОБА_5 та Етичної ради, у якому просив визнати протиправною бездіяльність, яка полягала в нереагуванні на його заяву, та зобов`язати Етичну раду зняти зі співбесіди кандидатуру ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП).
2. Позов мотивовано тим, що 20 вересня 2022 року ОСОБА_1 направив ОСОБА_5 як заступнику голови Етичної ради заяву про зняття зі співбесіди кандидата на посаду члена ВРП ОСОБА_3, яка, на думку позивача, містить докази вчинення цим кандидатом порушень прав людини. Проте Етична рада провела співбесіду з указаним кандидатом.
3. На переконання позивача, відповідач протиправно проігнорував його заяву щодо зняття з розгляду Етичною радою ОСОБА_3 як кандидата на посаду члена ВРП.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 передав за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки встановив, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
5. Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 заявив позов до ОСОБА_5 як заступника голови Етичної ради, Етичної ради, тобто до суб`єктів оскарження, яких немає в переліку, визначеному статтею 22 КАС України, а також щодо правовідносин, які не визначені пунктом 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя" (далі - Закон № 1635-IX) та частиною третьою розділу VII "Перехідні положення" КАС України.
6. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач при зверненні із цим позовом до суду порушив правила інстанційної підсудності, а тому позовну заяву слід передати за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача, а саме до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
7. Не погодившись із указаною ухвалою суду першої інстанції, Етична рада подала апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що вважає її необґрунтованою й такою, що порушує норми процесуального права.
8. Скаржник вважає, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення помилково не врахував вимог пункту 3 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, не надав правової оцінки повноваженням Етичної ради та її ролі в процедурі обрання (призначення) відповідними органами членів ВРП, меті Закону № 1635-IX та положенням Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIIІ "Про Вищу раду правосуддя".
9. На думку відповідача, суд першої інстанції сформулював помилковий висновок про віднесення до інстанційної юрисдикції місцевих адміністративних судів справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності Етичної ради.
10. У зв`язку з викладеним Етична рада просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, а справу передати до Верховного Суду як суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позиція інших учасників справи
11. 08 листопада 2022 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу (у формі відзиву на апеляційну скаргу) на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року, яку ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2022 рокузалишено без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
12. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року у справі № 990/141/22 повернула скаржнику.
Рух апеляційної скарги
13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15 листопада 2022 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою Етичної ради, а ухвалою від 07 грудня 2022 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 КАС України, оскільки Велика Палата Верховного Суду в межах поданої апеляційної скарги лише перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права і не з`ясовує та не оцінює фактичних обставин справи з огляду на практику Європейського суду з прав людини про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
14. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
15. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
16. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
17. Відповідно до положень пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у звʼязку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
18. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.