ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 905/947/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченко В.М.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 - не з`явилися,
Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" - Чайкіна К.О. (адвокат)
Компанії "Barlenco LTD" - не з`явилися,
Компанії "Metinvest B.V." - не з`явилися,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" - не з`явилися,
Компанії "Metinvest International S.A." - не з`явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 (колегія суддя: Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1) Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - ПрАТ "Азовсталь"),
2) Компанії "Barlenco LTD",
3) Компанії "Metinvest B.V.",
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" (далі - ТОВ "Метінвест"),
5) Компанії "Metinvest International S.A."
про визнання правочину недійсним та стягнення збитків.
Суть спору
1. При розгляді цієї касаційної скарги перед Верховним Судом постали питання щодо застосування Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (далі - Конвенція) при повідомленні відповідачів - іноземних юридичних осіб про відкриття апеляційного провадження, зокрема:
- право якої держави і які міжнародні договори підлягають застосуванню до правовідносин щодо вручення судових документів відповідачам у справі - іноземним юридичним особам (далі - нерезидентам);
- про які саме судові рішення та / або процесуальні дії суд повинен повідомлети відповідачів - нерезидентів через Центральний орган;
- чи передбачає Конвенція повідомлення нерезидентів за допомогою електронної пошти та інших технічних засобів зв`язку;
- що таке "вручення" документів у значенні Конвенції;
- на які судові документи поширюється Конвенція;
- чи правильно суд апеляційної інстанції обрав канал (спосіб) вручення документів нерезидентам;
- за яких умов відсутня необхідність направлення процесуальних документів за кордон;
- чи може вважатися представництвом нерезидента наявність на території України юридичної особи, яка знаходиться під домінуючим контролем цього нерезидента;
- які саме документи мають направлятися нерезиденту, якщо вручення відбувається поштою відповідно до ст.10(а) Конвенції;
- чи можуть вважатись відповідачі-нерезиденти належним чином повідомленими у разі направлення їм судових документів позивачем, а не судом;
- якими є межі судівського розсуду при вирішенні питання щодо застосування Конвенції (у співвідношенні з правом на розумні строки розгляду справи судом);
- чи підлягають перекладу документи, які направляються нерезиденту відповідно до ст.10(а) Конвенції;
- на кого покладаються витрати щодо здійснення перекладу документів, які направляються нерезиденту;
- чи є повідомлення відповідачів-нерезидентів поштовими каналами відповідно до ст.10(а) Конвенції підставою для зупинення провадження у справі.
2. Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
3. ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Донецької області з позовом до ПрАТ "Азовсталь", компаній "Barlenco LTD", " ОСОБА_3 " та "Metinvest International S.A.", ТОВ "Метінвест" про:
- визнання недійсним правочину щодо застосування до ОСОБА_1, ОСОБА_2 процедури примусового викупу належних їм на праві власності акцій ПрАТ "Азовсталь" у відповідності до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Азовсталь" від 19.03.2018;
- стягнення солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 суми збитків у розмірі 4 017 754,56 грн;
- стягнення солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_2 суми збитків у розмірі 643 728,40 грн.
4. В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що процедура примусового викупу акцій на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Азовсталь" вих. №02 від 19.03.2018 проведена з порушенням діючих норм законодавства та за ціною, яка є заниженою та несправедливою, внаслідок чого їм завдано збитки.
5. Господарський суд Донецької області ухвалою від 27.09.2021 роз`єднав позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділив в окреме самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_2, відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору та продовжив йому строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 54 550,60 грн протягом п`яти днів з дня вручення відповідної ухвали.
6. У зв`язку з невиконанням вимог суду Господарський суд Донецької області ухвалою від 20.10.2021 повернув ОСОБА_1 позовну заяву.
7. Не погодившись із вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.10.2021, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Короткий зміст оскаржуваного рішення:
8. Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 15.11.2021 постановив:
- відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.10.2021 у справі №905/947/21 та здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи;
- апелянту в строк до 15.12.2021 надати до Східного апеляційного господарського суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на французьку мову (прошитий, пронумерований та скріплений мокрою печаткою) наступних документів (у двох примірниках): апеляційної скарги; ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 у справі №905/947/21; прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів; підтвердження про вручення судових документів; короткий виклад документа, що підлягає врученню;
- після отримання вказаних документів від апелянта, звернутися до Федерального офісу юстиції (Office federal de la Justice (OFJ) - Bundesrain 20 3003 BERNE Suisse) з проханням про вручення судових документів Компанії "Metinvest International S.A." (2 Rue Vallin, Geneva 1201, Switzerland);
- встановити відповідачам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів, з урахуванням поштового перебігу, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;
- провадження у справі №905/947/21 зупинити до виконання судового доручення про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення компанії "Metinvest International S.A.", а також отримання відомостей про отримання або не отримання копії ухвали у даній справі компанією "Barlenko LTD" та компанією "Metinvest B.V.".
9. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована таким :
- відповідачами у справі є, зокрема, іноземні суб`єкти господарювання - нерезиденти України: компанія "Barlenco LTD", що знаходиться за адресою: 1066, Nicosia, Cyprus, Themistokli Dervi, 3 Julia House; компанія "Metinvest B.V.", що знаходиться за адресою: Koninkrijk der Nederlanden, Amsterdam, Gustav Mahlerplein 74 B, 1032 MA; компанія "Metinvest International S.A.", що знаходиться за адресою 2 Rue Vallin, Geneva 1201, Switzerland;
- відсутні відомості щодо зареєстрованих на території України представництв компанії "Metinvest International S.A." та компанії "Barlenco LTD", яка листом від 01.06.2021 вих.№BRL947/21 повідомила, що з 14.04.2021 припинила приймання пошти в Україні та просила направляти всі процесуальні документи на адресу: Themistokli Dervi, 3, Julia House, 1066, Lefkosia, Cyprus;
- нотою від 05.01.1984 Уряд Республіки Кіпр зазначив, що не заперечує проти способів передачі документів, передбачених у ст.10 Конвенції;
- з відомостей, які містяться на офіційному сайті Конвенції з міжнародного права слідує, що Республіка Кіпр та Королівство Нідерландів не заперечують проти вручення документів через поштові канали безпосередньо адресату на їхній території;
- копію цієї ухвали про відкриття апеляційного провадження необхідно направити компаніям "Barlenco LTD", "Metinvest B.V." рекомендованим листом з повідомленням безпосередньо на адресу їх місцезнаходження та на електронну адресу, зазначену в апеляційній скарзі;
- Швейцарська Конфедерація заперечує проти застосування ст.10 Конвенції; Швейцарська Конфедерація визначила Федеральний офіс юстиції (Office federal de la Justice (OFJ) - Bundesrain 20 3003 BERNE Suisse) центральним органом, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів;
- судові документи і матеріали у справі компанії "Metinvest International S.A." варто вручати в нотаріально засвідченому перекладі на французьку мову відповідно до вимог Конвенції;
- Баскаков В.Є. є ініціатором цього апеляційного провадження, тому на нього варто покласти витрати щодо перекладу документів французькою мовою, які в подальшому будуть розподілені судом у порядку гл.8 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК);
- Баскакову В.Є. необхідно здійснити дії, необхідні для звернення судом із дорученням про надання правової допомоги про вручення документів до компетентної установи юстиції, а саме, надати Східному апеляційному господарському суду в строк до 15.12.2021 офіційний (нотаріально посвідчений) переклад на французьку мову (прошитий, пронумерований та скріплений мокрою печаткою) таких документів (у двох примірниках): апеляційної скарги; ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 у справі №905/947/21; прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів; підтвердження про вручення судових документів; короткий виклад документа, що підлягає врученню.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
10. 11.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2021, в якій просить її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
11. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на п.3 ч.1 ст.287 та абз.6 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає таке:
- ухвала Господарського суду Донецької області про повернення позовної заяви була прийнята лише 20.10.2021, тобто через 4 місяці з моменту надіслання клопотання про відстрочення сплати судового збору, що порушує ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод та ст.174 ГПК;
- обов`язки надсилання процесуальних судових документів особі, яка зареєстрована на території іншої держави, покладені саме на господарський суд, а не на сторону судового процесу в силу положень ст.365 ГПК;
- норми розділу ІХ ГПК не встановлюють обов`язок для учасників справи здійснювати переклад процесуальних документів за власний рахунок на стадії надіслання судом доручень; питання компенсації судових витрат, здійснених, у тому числі, і в зв`язку перекладом, вирішується в порядку, передбаченому ст.129 ГПК на стадії закінчення розгляду справи;
- підписанти Конвенції, до яких відноситься Королівство Нідерланди, Республіка Кіпр, Швейцарська Конфедерація, погодили можливість надсилання судових документів безпосередньо поштою особам, які перебувають на їх території, що і зробив позивач;
- суд апеляційної інстанції порушив принцип рівності всіх учасників судового процесу, застосовуючи до ОСОБА_1 вимоги у вигляді понесення додаткових витрат на переклади документів та звернення до Федерального офісу юстиції (неправильно визначено орган, до якого потрібно звертатися); ці обов`язки покладено на суд;
- представники компаній "Barlenco LTD" та "Metinvest B.V." брали участь у судових засіданнях у приміщенні Східного апеляційного господарського суду (зокрема, у справі №905/2291/19), а наявність або відсутність залучення таких представників в окремих справах є фактично зловживанням відповідачами своїми процесуальними правами в розумінні ст.43 ГПК (посилається на справи №905/2291/19, №908/998/21, №905/1926/18, №905/828/21, №905/1925/18, №905/671/19, №905/823/21, №905/697/21, №905/720/21, №905/1203/21, №905/1086/21, №905/776/21, №910/8714/18, №910/5257/21, 910/8714/18);
- суд апеляційної інстанції помилково визнав компанії "Barlenco LTD", "Metinvest B.V" та "Metinvest International S.A" іноземними юридичними особами, оскільки вказані юридичні особи входять до групи компаній "Метінвест" українського походження (щодо зловживання правом посилається на постанову Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), рішення Конституційного Суду України від 28.04.2021 №2-р(ІІ)/2021);
- суд апеляційної інстанції порушив принципи пропорційності та розумності, оскільки затягування розгляду цієї справи може мати наслідком порушення права власності міноритарного акціонера на належні йому акції, що підлягають відчуженню відповідачами (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №908/137/18, постанову Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №521/17654/15-ц, параграфи 66-69 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Смірнова проти України").
12. 08.02.2022 від ПрАТ "Азовсталь" до Верховного Суду надійшов відзив, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оспорювану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін. Відзив мотивований таким:
- компанії "Barlenco LTD", "Metinvest B.V" та "Metinvest International S.A" є іноземними юридичними особами, оскільки вони створені за законодавством іншим, ніж законодавство України, і знаходяться поза межами України (зокрема, скаржник у процесуальних документах сам зазначає місце знаходження вказаних компаній закордоном без вказівки про наявність їх філій та представництв на території України);
- відповідачі як іноземні юридичні особи мають право знати про дату, час та місце судового розгляду нарівні з іншими учасниками відповідно до ч.1 ст.9 ГПК та ч.2 ст.7 Закону "Про судоустрій і статус суддів"; для повідомлення іноземних юридичних осіб (компаній-нерезидентів), які є відповідачами у справі, застосовуються правила ст.15 Конвенції (посилається на постанову Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №910/8543/17);
- документи, які підлягають врученню нерезидентам, підлягають врученню однією з офіційних мов країни отримувача або офіційною мовою Конвенції (англійська або французька), обов`язок з перекладу документів покладається на заінтересовану особу, якою є позивач у цій справі (посилається на ухвалу Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №910/20412/25, постанову Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №910/16503/18);
- оскільки позивач не надав доказів належного повідомлення відповідачів про розгляду справи, таке повідомлення має бути забезпечене, а провадження у справі зупинене відповідно до статей 228 та 229 ГПК (посилається також на ухвалу Верховного Суду від 15.09.2021 у справі №905/1060/21, де, на думку ПрАТ "Азовсталь" була аналогічна касаційна скарга та аналогічні обставини);
- Конвенція передбачає вручення документів юридичній особі, а не її представнику; також той факт, що певні особи є представниками компаній у іншій справі - №908/998/21, яка розглядається Господарським судом Запорізької області, не означає, що вони наділені повноваженнями представників у цій справі;
- доводи ОСОБА_1 про те, що здійснення перекладу та відправки документів відповідачам є надмірним фінансовим тягарем не відповідають дійсності, оскільки відповідно до відкритих джерел (електронна декларація суб`єкта владних повноважень) він є власником трьох об`єктів нерухомості, кількох транспортних засобів та грошових коштів на суму 1 748 420,00 грн, 8 000,00 євро, 17 000 дол. США.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
13. Верховний Суд ухвалою від 27.01.2022 відкрив касаційне провадження у справі №905/947/21, розгляд касаційної скарги призначив у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
14. Верховний Суд ухвалою від 01.06.2022 розгляд справи №905/947/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 призначив у відкритому судовому засіданні на 03.08.2022, ухвалив направити копії цієї ухвали Компанії "Barlenco LTD" (Кіпр) та Компанії "Metinvest B.V." (Нідерланди) в порядку, визначеному пунктом "а" статті 10 Конвенції.
15. Ухвалою від 03.08.2022 Верховний Суд зупинив провадження у цій справі у зв`язку зі зверненням з судовим дорученням про вручення судових документів.
16. 09.08.2022 Центральний орган Швейцарської Конфедерації (Federal Justice and Police Department, Federal Palace, West wing, CH-3003 Bern, Switzerland), отримав ухвалу Верховного Суду від 03.08.2022 для вручення, а 22.08.2022 вручив її Компанії "Metinvest International S.A." (2 rue Vallin, 1201 Geneva, Switzerland) в порядку, передбаченому статтями 5-7 Конвенції.
17. Верховний Суд ухвалою від 26.09.2022 поновив касаційне провадження у справі №905/947/21, її розгляд призначив у відкритому судовому засіданні на 21.12.2022.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Право якої держави і які міжнародні договори підлягають застосуванню до правовідносин щодо вручення судових документів відповідачам - нерезидентам?
18. Відповідно до ст.1 Закону "Про міжнародне приватне право" якщо у приватноправових відносинах беруть участь іноземні юридичні особи, то такі відносини є відносинами з іноземним елементом.
19. Згідно з ст.80 цього Закону у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
20. Зі змісту ст.25 Закону "Про міжнародне приватне право" випливає, що іноземною юридичною особою є особа, яка має місцезнаходження в іншій державі. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави. За відсутності таких умов або якщо їх неможливо встановити, застосовується право держави, у якій знаходиться виконавчий орган управління юридичної особи.
21. У справі, що переглядається, відповідачі - компанії "Barlenco LTD", "Metinvest B.V." та "Metinvest International S.A." є юридичними особами, створеними за законодавством Республіки Кіпр, Королівства Нідерланди та Швейцарської Конфедерації відповідно, мають місцезнаходження у цих державах, відтак у значенні Закону "Про міжнародне приватне право" та ГПК є іноземними юридичними особами.
22. Скаржник вважає, що компанії "Barlenco LTD", "Metinvest B.V." та "Metinvest International S.A." не є іноземними юридичними особами через той факт, що вони входять до єдиної холдингової групи і знаходяться під контролем кінцевого бенефіціара - громадянина України. Крім того, скаржник наполягає, що у інших судових справах компанії "Metinvest B.V." та "Barlenco LTD" мали представників.
23. Верховний Суд ці посилання відхиляє. Скаржник не обґрунтовує свої твердження посиланнями на чинне законодавство чи судову практику. За загальним правилом входження юридичної особи до складу групи пов`язаних юридичних осіб не позбавляє її статусу юридичної особи.
24. Також той факт, що компанія - нерезидент призначила представників у інших судових справах за їх участю, не означає, що були виконані вимоги ГПК щодо їх повідомлення про судовий розгляд цієї справи.
25. Порядок вручення викликів, повідомлень та судових рішень іноземним юридичним особам регулюється ГПК, двосторонніми та багатосторонніми міжнародними договорами, ратифікованими Україною.
26. Відповідно до ч.1 ст.367 ГПК у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
27. Відповідно до ст.19 Закону "Про міжнародні договори" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
28. На міжнародному рівні питання вручення документів за кордоном регулюють такі міжнародні договори, сторонами яких є Україна, Республіка Кіпр, Королівство Нідерланди та Швейцарська Конфедерація:
- Конвенція з питань цивільного процесу 1954 року;
- Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (приєднання України на підставі Закону від 19.10.2000 №2052-III; дата набуття чинності для України 01.12.2001).
29. У ст.22 Конвенції зроблено застереження, що ця Конвенція замінює положення статей 1-7 Конвенції з питань цивільного процесу 1954 року для осіб, що підписали обидві конвенції. Отже, Конвенція з питань цивільного процесу 1954 року не підлягає застосуванню у цій справі.
30. Суд апеляційної інстанції правильно обрав Конвенцію як міжнародний договір, який підлягає застосуванню для визначення порядку вручення документів.
В яких випадках при врученні судових рішень має застосовуватися Конвенція?
31. Для застосування Конвенції до процедури вручення судових документів необхідно також дотримання чотирьох умов, які випливають зі змісту норм Конвенції (п.3 Практичного керівництва):
- документ передається з однієї держави до іншої для вручення (вимога щодо вручення має міститися у праві держави, де знаходиться суд, який передає документ);
- документ належить до категорії судових або позасудових;
- адреса отримувача є відомою;
- документ має відношення до цивільної або комерційної (господарської) справи.
Що таке "вручення" документів у значенні Конвенції?
32. Конвенція застосовується у всіх випадках, коли судовий документ направляється за кордон для вручення. В Конвенції відсутнє визначення терміну "вручення".
33. У п.46 Практичного керівництва із застосування Конвенції, яке розміщене на сайті Гаазької конференції (третє видання 2006 року та четверте видання 2016 року) та на сайті "Законодавство" Верховної Ради України (третє видання, 2006 року, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_a890, тут і далі саме на це видання надається посилання), в якому проаналізована практика застосування Конвенції судами держав-учасниць, вказано, що термін "вручення" має усталене техніко-юридичне значення і визначає вручення судом документів з дотриманням формальних вимог, які є юридично достатніми з точки зору інформування відповідача щодо судового процесу.
Чи підлягала врученню відповідно до вимог Конвенції ухвала суду апеляційної інстанції?
34. Конвенція не визначає, які саме документи підлягають врученню. Питання про те, чи повинен певний документ підлягати врученню вирішується законодавством тієї країни, в якій розглядається справа. Конвенція не застосовується, якщо закон передбачає відправлення повідомлення, але не вимагає його вручення (п.47 Практичного керівництва).
35. Відповідно до норм ГПК всі судові рішення (ухвали, постанови суду) підлягають врученню учасникам процесу.
36. Згідно з ч.1 ст.285 ГПК судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу.
37. Відповідно до ст.242 ГПК судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень (ч.10). У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.11).
38. Відповідно до ст.365 ГПК іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
39. Зазначене стосується також і права іноземного суб`єкта господарської діяльності (іноземної юридичної особи) бути повідомленим про судовий розгляд.
40. Апеляційна скарга у цій справі була подана на ухвалу суду першої інстанції, а не на рішення по суті. Така скарга розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
41. Водночас, згідно з ч.4 ст.252 ГПК в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
42. Суд апеляційної інстанції оскаржуваною ухвалою відкрив провадження у справі та встановив відповідачам строк у 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу.
43. Отже, ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження відповідно до вищевказаних вимог ГПК підлягала врученню всім учасникам справи, у тому числі відповідачам-нерезидентам.
44. Відтак хоча й ухвалою не призначалося судове засідання у справі, втім, відповідачі мали право бути ознайомленими зі змістом ухвали для того, щоб бути обізнаними про рух справи, вони мали право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви чи клопотання (наприклад, про розгляд скарги в судовому засіданні).
45. Враховуючи викладене, Верховний Суд доходить висновку, що вручення ухвали апеляційного суду мало відбуватися відповідно до вимог Конвенції.
За яких умов відсутня необхідність направлення процесуальних документів за кордон?
46. У Практичному керівництві зазначається, що суд кожної країни відповідно до національного законодавства визначає, чи підлягає документ відправленню за кордон. Звертається увага на те, що національна належність, місцезнаходження юридичної особи - нерезидента не є вирішальним для застосування Конвенції.
47. Тобто національне законодавство та судова практика можуть передбачати випадки, коли суд не направляє відповідачам-нерезидентам судові документи за кордон.
48. В Україні існує усталена судова практика (постанова Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/5257/21) що судові документи можуть не відправлятися за кордон для вручення у разі, якщо іноземна юридична особа:
- має представника на території України, призначеного відповідно до вимог ГПК
- має офіційне представництво на території України.
49. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідачі-нерезиденти не мають представників чи зареєстрованих представництв на території України.
50. Позиція скаржника у цій справі полягає у тому, що всі відповідачі - резиденти та нерезиденти входять до складу єдиної холдингової групи, яка має спільні інтереси, та єдиного бенефіціара, а представники компаній "Barlenco LTD" та "Metinvest B.V." мають представників, які беруть участь у судових засіданнях та здійснюють представництво інтересів цих компаній.
51. У касаційній скарзі вказано, що компанії "Barlenco LTD", "Metinvest B.V." та "Metinvest International S.A." хоча де-юре і зареєстровані на території держав Кіпр, Нідерланди, Швейцарія, однак ці підприємства де-факто є складовими однієї групи компаній "Метінвест"; про те, що ПрАТ "Азовсталь", компанії "Barlenco LTD", "Metinvest B.V." та "Metinvest International S.A." є складовими одного холдингу українського походження, свідчить той факт, що їх діяльність є скоординованою та проводиться в інтересах одного кінцевого бенефіціарного власника, про що свідчить сайт компанії Метінвест; електронні пошти цих трьох відповідачів знаходиться на одному сервері: azovstal@metinvestholding.com, barlenco@metinvestholding.com, metinvest@metinvestholding.com.
52. ПрАТ "Азовсталь" у відзиві на касаційну скаргу вказує, що позивач в порядку ст.74 ГПК не надав доказів, що відповідачі-нерезиденти входять в холдинг українських компаній, тобто є залежними від певної української холдингової компанії, не зазначено холдингову компанію, яка володіє часткою в статутному капіталі нерезидентів.
53. У цій справі всі відповідачі входять до складу групи юридичних осіб і між ними існують відносини вирішальної залежності (ст.126 Господарського кодексу України), на підтвердження чого позивач надав відповідні докази. Цей факт не спростувало і ПрАТ "Азовсталь" у відзиві на касаційну скаргу.
54. У Практичному керівництві звертається увага на той факт, що національне законодавство може визнавати дочірню компанію агентом материнської компанії нерезидента і з цих підстав вважати, що документи можуть вручені за адресою дочірньої компанії, і тому у суду відсутній обов`язок вчиняти вручення документів за кордоном (пункти 30-31).
55. Водночас відсутність формального повідомлення відповідачів-нерезидентів створює ризики подальшого скасування рішення або може стати підставою для відмові у визнанні та примусовому виконанні таких рішень за кордоном.
56. У Практичному керівництві зазначається, що принцип, згідно з яким суд вирішує питання, чи мають направлятися документи для вручення за кордоном відповідно до свого власного законодавства, був широко сприйнятий, незважаючи на розуміння небезпеки, пов`язаної з дозволом вручати всередині країни документів особі, яка не була в явній формі призначена агентом для отримання судових документів.
57. Водночас в Практичному керівництві зроблено застереження, що таке вручення може не відповідати цілям Конвенції, які полягають в тому, щоб забезпечити своєчасне повідомлення про судовий розгляд ту особу, якій мають бути вручені відповідні документи (п.32).
58. Кожен суд може здійснювати процесуальні дії виключно на території своєї держави, що випливає із принципу державного суверенітету. Повноваження суду не поширюються на територію іноземної держави. Відтак, якщо суд направляє судові документи без дотримання спеціального порядку вручення документів, передбаченого міжнародним договором, такі документи не розглядаються як судове повідомлення, повістка, рішення тощо, а мають статус звичайної кореспонденції приватної особи. Шляхом підписання міжнародного договору держава надає дозвіл іноземним судам офіційно вручати судові документи на своїй території. Якщо документ вручений не у порядку, визначеному міжнародним договором, то сторона, яка отримала такий документ, завжди може стверджувати, що вона не була повідомлена належним чином про судовий розгляд, не отримала ухвалу чи рішення суду. Вручення судового документу іноземній фізичній чи юридичній особі поза спеціальним порядком, встановленим міжнародним договором, може розглядатися як неповага суду до суверенітету іноземної держави.
59. Таким чином, якщо суд, керуючись національним законодавством, певними міркуваннями та доводами, не дотримається встановленого Конвенцією формального порядку повідомлення всіх відповідачів, це може призвести до неможливості визнання та примусового виконання рішення суду за кордоном (у країні місцезнаходження відповідача чи його майна).
60. Верховний Суд вважає, що правова позиція скаржника з зазначеного питання є певною мірою непослідовною. Так, у позовній заяві та апеляційній скарзі він самостійно зазначив адреси відповідачів за кордоном. Ані у позові, ані у апеляційній скарзі він не вказує на необхідність вручати судові документи відповідачам-нерезидентам за іншою адресою чи взагалі не повідомляти їх і не вручати документи (як пов`язаним юридичним особам, що входять до складу однієї групи).
61. Більше того, у касаційній скарзі скаржник посилається на те, що документи відповідачам - нерезидентам повинні були бути вручені через поштові канали, відповідно до ст.10(а) Конвенції.
62. Зі змісту статей 120 та 242 ГПК вбачається, що надсилання судом відповідних процесуальних документів юридичній особі - відповідачу здійснюється за адресою його місцезнаходження, яка вказується позивачем в позовній заяві. Суд не може за власною ініціативою направити судовий документ на іншу адресу (це буде суперечити принципам змагальності, диспозитивності).