ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року
м. Київ
справа № 420/10977/21
адміністративне провадження № К/990/20430/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 420/10977/21
за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Національного університету оборони України імені Івана Черняховського на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року (суддя-доповідач - Косцова І.П., судді: Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (далі - Університет, відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії Університету щодо встановлення при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) січень 2016 року;
- зобов`язати Університет провести перерахунок та виплатити йому індексацію грошового забезпечення з серпня 2017 року по лютий 2018 року включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) січень 2008 року, з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення;
- зобов`язати Університет нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
3. Визнано протиправними дії Університету щодо встановлення ОСОБА_1 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з серпня 2017 року по лютий 2018 року (включно) базового місяця - січень 2016 року. Зобов`язано Університет провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з серпня 2017 року по лютий 2018 року (включно), виходячи з базового місяця - квітень 2015 року, із врахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Університету щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини доходів в зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з серпня 2017 року по лютий 2018 року (включно). Зобов`язано Університет нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з серпня 2017 року по лютий 2018 року (включно). В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Не погодившись з указаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
5. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2022 року апеляційну скаргу Університету на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року залишено без руху. Надано апелянту строк у п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій необхідно вказати інші поважні причини його пропуску, якщо такі є.
6. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Університету про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження та поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду 30 грудня 2021 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Університету на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року.
7. Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у повторно поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянтом не зазначено жодної поважної причини пропуску такого строку, а тому підстав для задоволення поданого клопотання та поновлення пропущеного апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції суд не вбачає. Тож оскільки протягом установленого судом строку апелянт не виконав вимоги ухвали від 04 липня 2022 року, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не вказав та їх документального підтвердження не надав, підстави для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження відсутні.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
8. 04 серпня 2022 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Університету на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року, в якій скаржник просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
9. У касаційній скарзі зазначено про те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з тих підстав, що копія рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі № 420/10977/21 надійшла на адресу відповідача 27 січня 2022 року, водночас 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України запроваджено воєнний стан, строк дії якого у подальшому продовжено до 23 серпня 2022 року відповідно до Указів Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 та від 17 травня 2022 року № 341/2022. У свою чергу, відповідач є вищим військовим навчальним закладом, перебуває у складі Збройних Сил України та залучений до здійснення заходів оборони держави, у зв`язку із чим був позбавлений можливості вчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Скаржник уважає, що наведені обставини є поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження.
10. Окрім того касатор зауважує, що Рада суддів України 02 березня 2022 року опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно яких процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану. Відтак, у відповідності до частин другої і третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27 червня 2022 року у справі № 761/17609/18, яка подібна за обставинами в частині поновлення строку на оскарження.
11. Тому враховуючи, що військовий стан введено до закінчення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року, пропущений відповідачем строк на апеляційне оскарження підлягав поновленню.
12. За наведених мотивів автор касаційної скарги вважає, що ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року підлягає скасуванню, оскільки позбавляє відповідача права на апеляційне оскарження судового рішення і, як наслідок, незаконно перешкоджає подальшому руху судової справи.
13. Ухвалою від 10 серпня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
14. Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Університету про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі № 420/10977/21.
15. Слід зазначити, що суд касаційної інстанції направляв на адресу ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги (двічі), а також копію ухвали від 08 вересня 2022 року, проте поштові конверти повернулися до Суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
16. Разом із тим, у силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
17. Ухвалою від 23 січня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
IV. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
18. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року, касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
19. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд зазначає наступне.
20. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
21. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
22. Наведеним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
23. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
24. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
25. Стаття 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження. Так, згідно з цією статтею апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
26. Відповідно до частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
27. За змістом частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
28. Якщо заяву не буде подано особою у строк, визначений судом, або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
29. Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо суд за заявою особи, яка її подала, визнає наведені підстави для поновлення строку неповажними, про що постановляється ухвала.
30. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
31. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
32. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
33. Отже, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
34. Поруч із тим, поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.