ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року
м. Київ
справа №804/1851/16
касаційне провадження № К/9901/42024/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 (головуючий суддя - Лукманова О.М.; судді - Божко Л.А., Круговий О.О.) у справі № 804/1851/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой" до Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Торгстрой" (далі у тексті - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі у тексті - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Інспекції від 19.11.2015 №0009892203.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив про протиправність прийнятого рішення, оскільки договори оренди земельних ділянок, укладених між платником (орендар) та Кіровською селищною радою (орендодавець) від 11.06.2004, Дніпропетровською районною державною адміністрацією від 13.05.2004, є діючими до 2024 року, позивач з дати укладення договорів оренди подає податкові декларації з орендної плати з юридичних осіб до Інспекції та сплачує задекларовані зобов`язання відповідно до вимог чинного податкового законодавства України. Визначений для проведення перевірки період, з 01.09.2012 по 31.12.2013 був охоплений попередніми перевірками Товариства.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 06.06.2016 позов задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 19.11.2015 №0009892203.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до договору оренди земельної ділянки відповідних змін розмір орендної плати в жодному разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України. Враховуючи, що позивач сплачував орендну плату за земельні ділянки в розмірі, що перевищує трикратний розмір земельного податку, а саме 10% та 12%, у контролюючого органу були відсутні підстави для висновку про заниження Товариством суми орендної плати за землю за вересень 2012 року - грудень 2013 року на суму 25 292, 68 грн.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 24.01.2017 скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 19.11.2015 №0009892203 у частині на загальну суму 5 579, 74 грн, з яких за основним платежем в сумі 4 463, 79 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 115, 95 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції посилаючись на положення підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України, дійшов висновку, що податковим органом обґрунтовано розраховано мінімальний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою за 2013 рік згідно з договором оренди землі від 13.07.2004, а саме: 32 792, 91 грн за рік (2 732,74 грн за місяць), водночас згідно з даними податкової декларації з плати за землю за 2013 рік позивачем задекларовано розмір плати за користування землею за вказаним договором оренди у сумі 14 939, 82 грн, що є нижчою від розрахованого мінімального розміру орендної плати за 2013 рік на суму 17 853, 09 грн, на яку Інспекцією правомірно збільшено платнику податкове зобов`язання з орендної плати за землю за 2013 рік.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, подав до суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та залишити без змін постанову суду першої інстанції.
У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, посилається на сплату ним орендної плати у розмірі 10-12% від нормативної грошової оцінки з урахуванням щорічної індексації, що не суперечить положенням ПК України. Також зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано, що визначений період для проведення перевірки, зокрема, з 01.09.2012 по 31.12.2013 був охоплений попередніми перевірками Інспекції.
У касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, позивач фактично викладає обставини, з якими він не погоджується та якими він керувався під час подання позову.
Відповідач процесуальним правом подання відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає її розгляду.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15.03.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.01.2023 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 24.01.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 26.10.2015 по 28.10.2015 Інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо правильності нарахування і своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, розташовані на території Дніпропетровського району за період з 01.09.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт перевірки від 04.11.2015 №153/22-05/32010549 (далі у тексті - акт перевірки), яким встановлено порушення Товариством вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України, внаслідок чого занижено суму орендної плати за землю за вересень 2012 року - грудень 2013 року на суму 25 292, 68 грн.
На підставі висновків акту перевірки Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2015 №0009892203, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за основним платежем на суму 22 316, 88 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5 579, 29 грн.
За наслідками адміністративного оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення, рішеннями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 04.02.2016 №618/10/04-36-10-07-09 та ДФС України від 02.03.2016 №4584/6/99-99-10-01-02-25 спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Підставою для збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за основним платежем на суму 22316,88 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5 579, 29 грн слугували висновки податкового органу про порушення Товариством вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України, а саме: нарахування та сплата орендної плати за землю за вересень 2012 року - грудень 2013 року у розмірах, визначених у договорах, що є меншими, ніж передбачено зазначеними нормами ПК України.
Судовими інстанціями установлено та підтверджується матеріалами справи, що між Кіровською селищною радою (орендодавець) та Товариством (орендар) було укладено договір оренди землі від 11.06.2004 №3293, згідно умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,2820 га, для комерційного використання (обслуговування магазину), яка знаходиться: Дніпропетровська область, смт. Кіровське, вул. Центральна, 39. Строк укладення договору 20 років. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 87 505, 33 х 1,2 х 0,1 = 10 500, 00 грн, у тому числі податок на додану вартість 20% - 2 100, 13 грн.
Під час перевірки контролюючим органом не було встановлено порушень податкового законодавства зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за адресою: Дніпропетровська область, смт. Кіровське, вул. Центральна, 39, а тому в оскаржуване податкове повідомлення-рішення не було включено зобов`язання зі сплати орендної плати за користування цією земельною ділянкою.
Також, між Дніпропетровською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством (орендар) було укладено договір оренди землі від 13.07.2004, за умовами якого орендодавець надав, орендатор прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 10,0740 га, у тому числі 10,0740 га - забудовані землі повітряного транспорту, за рахунок земель державного авіаційного підприємства "Агроавіадніпро", для будівництва розподільного центру (розпорядження голови Дніпропетровської райдержадміністрації від 21.05.2004 №344-р). Строк дії договору 15 років. Відповідно до пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 95 902, 76 грн, яка розраховувалася відповідно до Довідки Дніпропетровського районного відділу земельних ресурсів від 13.05.2004 №1476. Орендна плата була встановлена у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та 20% податку на додану вартість: 95 902, 76 х 1,2 х 0,1 = 11 508, 33 грн.
Згідно з даними, поданими платником у деклараціях від 17.02.2012 та від 05.03.2013, сума нарахованої орендної плати за користування у 2012 та 2013 роках земельною ділянкою, загальною площею 10,0740 га, на території Ювілейної селищної ради для будівництва розподільного центру склала - 14 938, 02 грн за кожний рік.
Платником до податкового органу було подано уточнюючий розрахунок від 05.03.2013, яким визначено суму нарахованої орендної плати за землю за 2013 рік у сумі 14 939, 82 грн.
Товариством розраховувалась орендна плата за користування земельною ділянкою по договору оренди від 13.07.2004 відповідно до Довідки Дніпропетровського районного відділу земельних ресурсів від 13.05.2004 за №1476, відповідно до якої грошова оцінка визначена згідно з грошовою оцінкою земель сільськогосподарського призначення Дніпропетровської області, погодженою з виконавчим комітетом Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 21.06.1995. Згідно з листом інституту землеустрою "Про розмір грошової оцінки ріллі по Дніпропетровській області" від 26.06.2003 за №7004-1/796 вартість одного гектара ріллі по Дніпропетровській області становить 3 862, 00 грн. Коефіцієнт індексації становить 2,465. Грошова оцінка земель для комерційного використання становить: 3 862, 00 х 10,0740 х 2,465 = 95 902, 76 грн.