ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року
м. Київ
справа №1.380.2019.005130
адміністративні провадження №К/9901/34352/20, №К/9901/33748/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Державної судової адміністрації України, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення вихідної допомоги, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Господарського суду Львівської області та ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Cенишин Ярослав Богданович, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Глушка І.В., суддів Запотічного І.І., Матковської З.М.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Господарського суду Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Державної судової адміністрації України, про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування і невиплати позивачеві всіх належних сум (вихідної допомоги) при звільненні з займаної посади та стягнення 553538,52 грн вихідної допомоги.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом голови Господарського суду Львівської області від 10 вересня 2019 року №296-к суддю ОСОБА_1, який є посадовою особою, звільнено з посади на підставі пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а саме: у зв`язку з припиненням повноважень судді. Проте відповідач своєю бездіяльністю порушив права позивача та не виплатив йому вихідну допомогу відповідно до статті 44 КЗпП України, якою передбачено, що у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що КЗпП України є загальним законом, який регулює трудові відносини всіх працівників. Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII). За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі. Норми КЗпП України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а спеціальним Законом №1402-VIII не передбачено виплату вихідної допомоги судді, повноваження якого припинені у разі досягнення ним шістдесяти п`яти років. Оскільки трудові відносини із суддею ОСОБА_1 припинено відповідно до Закону №1402-VIII, який не передбачає виплату вихідної допомоги у зв`язку з припиненням повноважень судді, це не свідчить про дискримінацію особи у зв`язку з невиплатою відповідачем передбаченої КЗпП України вихідної допомоги, так як така вихідна допомога виплачується у разі припинення трудового договору з працівником з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП України.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сенишина Ярослава Богдановича (далі - Сенишин Я.Б.) задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Господарського суду Львівської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 всіх належних при звільненні з займаної посади сум. Зобов`язано Господарський суд Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в зв`язку із звільненням з займаної посади в розмірі трьох місячних суддівських винагород за останньою посадою. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Господарського суду Львівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 5600 грн, понесені на професійну правничу допомогу.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції послався на те, що поняття "право на відставку" необхідно розуміти як одну із позитивних підстав припинення суддею своїх повноважень з одночасним гарантуванням отримання належного матеріального забезпечення після відставки, тому відповідне право судді на відставку передбачає припинення повноважень судді та призначення належного матеріального забезпечення. Спірні правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Конституцією України та Законом №1402-VIII. ОСОБА_1, завчасно подаючи заяву про звільнення його у відставку, мав законне сподівання, що відповідне рішення за наслідком розгляду його заяви буде прийнято у законодавчо встановлений термін, внаслідок чого, на момент звільнення позивача у відставку на підставі відповідного рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) стало би підставою для виплати вихідної допомоги в розмірі трьох місячних суддівських винагород. Натомість припинення повноважень судді відбулося після досягнення позивачем шістдесяти п`яти років. Суд апеляційної інстанції визнав безпідставними доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин норм КЗпП України, оскільки спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон №1402-VIII. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що спеціальним Законом №1402-VIII не передбачено виплату вихідної допомоги судді, повноваження якого припинені у разі досягнення шістдесяти п`яти років. Разом із тим, надання переваг суддям, що звільнені з посади у відставку, по відношенню до суддів, повноваження яких припинені з досягненням відповідного віку, ставить у нерівне становище суддів, що довгостроково виконували професійні обов`язки та припинили повноваження з передбачених законом підстав. Непроведення виплати вихідної допомоги суддям при звільненні через закінчення повноважень ставить їх у нерівні умови із суддями, що скористалися правом на відставку та отримали вихідну допомогу відповідно до частини першої статті 143 Закону №1402-VIII. Посилаючись на норми Конституції України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правильним способом відновлення порушеного права позивача на отримання належних при звільненні з посади виплат є зобов`язання відповідача вчинити кореспондуючі цьому праву дії, а саме: нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в зв`язку із звільненням з займаної посади в розмірі трьох місячних суддівських винагород за останньою посадою.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційних скарг
7. Господарський суд Львівської області та ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Cенишин Я.Б., подали до Верховного Суду касаційні скарги.
8. Господарський суд Львівської області просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року.
9. ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Cенишин Я.Б., просить постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року в частині зобов`язання Господарського суду Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в зв`язку із звільненням з займаної посади в розмірі трьох місячних суддівських винагород за останньою посадою змінити на стягнення із Господарського суду Львівської області на користь ОСОБА_1 553538,52 грн вихідної допомоги. У іншій частині постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року залишити без змін.
10. Як на підставу оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржники у касаційних скаргах послалися, зокрема, на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
11. Господарський суд Львівської області у касаційній скарзі, з-поміж іншого, зазначає про те, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову: вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_1 і грубо порушив норми Конституції України та Закону №1402-VIII; фактично встановив не передбачену жодним законом форму вихідної допомоги судді у випадку припинення з ним трудових відносин у зв`язку з досягненням 65-річного віку; всупереч Конституції України перейняв на себе повноваження законодавчої гілки влади у вигляді встановлення нових форм суддівських виплат, хоча встановлення суддівських виплат відбувається виключно на підставі закону. Вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою виплачується судді, який вийшов у відставку, що передбачено статтею 143 спеціального Закону №1402-VIII, а із суддею ОСОБА_1 трудові відносини припинено у зв`язку з досягненням ним шістдесяти п`яти років та припиненням повноважень судді, що не є відставкою у розумінні закону та не тягне за собою виплату вихідної допомоги. Водночас положення КЗпП України, на які посилається позивач, на спірні правовідносини, що склалися між сторонами, не поширюються.
12. ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Cенишин Я.Б., у касаційній скарзі посилається, зокрема, на те, що при визначенні розміру вихідної допомоги суд апеляційної інстанції мав застосувати КЗпП України, яким передбачено, що при звільненні в зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб (пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток (стаття 44 КЗпП України), оскільки вказана норма є більш сприятливою для позивача ніж та, що застосував суд апеляційної інстанції (стаття 143 Закону №1402-VIII).
IV. Рух справи у суді касаційної інстанції
13. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалами від 12 січня 2021 року відкрив касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами. Також було задоволено клопотання Господарського суду Львівської області про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року та зупинено її виконання до закінчення перегляду в касаційному порядку.
14. ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Cенишин Я.Б., подав відзив на касаційну скаргу Господарського суду Львівської області з проханням залишити її без задоволення.
15. Господарський суд Львівської області подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Cенишиним Я.Б., у якому зазначає, що ця скарга не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на вимогах законодавства, а тому не підлягає задоволенню.
16. Державна судова адміністрація України подала відзив на касаційні скарги сторін із проханням задовольнити касаційну скаргу Господарського суду Львівської області та відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1, поданої адвокатом Cенишиним Я.Б.
17. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 23 січня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 24 січня 2023 року.
V. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
18. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, Указом Президента України від 07 жовтня 2005 року №1429/2005 призначений строком на п`ять років на посаду судді Господарського суду Львівської області. Постановою Верховної Ради України від 07 жовтня 2010 року №2594-VI ОСОБА_1 обраний суддею Господарського суду Львівської області безстроково.
19. Рішенням ВРП від 05 вересня 2019 року №2352/0/15-19 ОСОБА_1 відмовлено у звільненні з посади судді Господарського суду Львівської області у відставку.
20. Наказом голови Господарського суду Львівської області від 10 вересня 2019 року №296-к відповідно до статей 24, 120, 125, 136 Закону №1402-VIII, статті 116 КЗпП України, статті 24 Закону України "Про відпустки" та рішення ВРП від 05 вересня 2019 року №2352/0/15-19 припинено трудові відносини із суддею ОСОБА_1 10 вересня 2019 року в зв`язку з досягненням ним шістдесяти п`яти років та припиненням повноважень судді. Відділу планово-фінансової роботи, бухгалтерського обліку та звітності наказано виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану додаткову відпустку за 2019 рік у кількості 15 календарних днів.
VІ. Позиція Верховного Суду
21. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
23. Підставою для відкриття касаційних проваджень у цій справі визначено пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
24. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційних скарг та оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.
25. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон №1402-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у частині першій статті 4 якого закріплено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.