ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року
м. Київ
справа №640/2536/20
адміністративне провадження № К/990/14947/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Шевцової Н.В.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2021 року (суддя Мазур А.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року (суддя-доповідач Собків Я.М., судді Глущенко Я.Б., Черпіцька Л.Т.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив: визнати протиправним і скасувати рішення прокурора відділу роботи з кадрами Головної військової прокуратури Сергійчука С.О. від 04.11.2019 про розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію капітана юстиції ОСОБА_1 ; зобов`язати відповідача провести належний розрахунок його вислуги років та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (повних 12 років) у сумі 386127,00 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на день виключення зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, де він проходив військову службу, його вислуга років становила 12 років 03 місяці 05 днів, що давало йому право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до частини другої статті 15 Закон України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII). Проте відповідач не виплатив йому вказану допомогу, оскільки безпідставно не врахував до його вислуги період навчання у Військовому інституті Одеського національного політехнічного університету з 01.02.2008 по 31.07.2010, після закінчення якого його присвоєно військове звання (01 рік 03 місяці в обчисленні шість місяців за один рік навчання), періоди роботи стажистом на вакантній посаді помічника прокурора Нахімовського району м. Севастополя та стажистом на вакантній посаді прокурора прокуратури Нахімовського району м. Севастополя з 26.07.2011 по 24.07.2012 (11 місяців 29 днів), пільговий період відрядження в район проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях (22 дні, що в пільговому обчисленні становить 2 місяці 06 днів) та період з дня складення розрахунку його вислуги років (04.11.2019) по дату фактичного виключення зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України (16.12.2019) - 01 місяць 12 днів.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Офісу Генерального прокурора щодо неврахування до розрахунку вислуги років ОСОБА_1 на пенсію 11 місяців 29 днів його роботи стажистом в органах прокуратури та 01 місяць 12 днів служби з моменту проведення такого розрахунку до дня фактичного виключення зі списків особового складу Головної прокуратури Генеральної прокуратури України; зобов`язано Офіс Генерального прокурора виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (повних 10 років), встановлену частиною другою статті 15 Закону №2011-XII. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що законодавство, чинне на час роботи позивача стажистом в органах прокуратури, передбачало зарахування такої роботи до стажу, що дає право на пенсію за вислугою років, тому відповідач протиправно не зарахував цей період до вислуги років позивача. Крім того, зарахуванню до вислуги років позивача, за висновком судів, безумовно підлягає й період проходження ним служби з дня проведення відповідачем розрахунку вислуги років до дня фактичного виключення зі списків особового складу органу прокуратури.
5. Водночас суди дійшли висновку про відсутність підстав для зарахування до вислуги років позивача часу навчання у Військовому інституті Одеського національного політехнічного університету, який збігається з періодом його навчання в Національному університеті "Одеська юридична академія", що був зарахований відповідачем .до вислуги років. Так само суди погодилися з доводами відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до вислуги років позивача часу його відрядження до Донецької та Луганської областей, оскільки фактичні обставини справи свідчать про виконання ним службових обов`язків у зоні проведення антитерористичної операції та операції Об`єднаних сил, а не про безпосередню участь у цих операціях.
6. З урахуванням періодів роботи, визнаних судами такими, що підлягають зарахуванню до вислуги років, загальна вислуга років позивача склала 10 років 09 місяців 29 днів, що зумовило покладення на відповідача обов`язку виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену частиною другою статті 15 Закону №2011-XII.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
7. У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати ухвалені судові рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
8. За доводами відповідача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновок судів попередніх інстанцій про зарахування позивачеві стажу роботи стажистом в органах прокуратури до вислуги років для визначення розміру одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною другою статті 15 Закону №2011-XII, обумовлений неправильним тлумаченням і застосуванням положень статей 56 і 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", якими передбачено зарахування часу роботи стажистами в органах прокуратури до загального стажу, що дає право на пенсію за вислугою років, а не до спеціального стажу на посадах прокурорів, що включається до строку календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги відповідно до пункту "ж" частини першої статті 17 Закону України 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII) та абзацу восьмого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (далі - постанова КМУ №393). Зазначає, що аналогічні норми щодо зарахування часу роботи стажистами виключно до загального стажу для отримання права на пенсію за вислугою років закріплені у статях 15 і 86 нового Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
9. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, стверджуючи про їхню законність і обґрунтованість. Спростовуючи доводи відповідача, позивач вказує, що на посаді стажиста він мав правовий статус прокурора, що підтверджується, зокрема, приписами пункту 4 Положення про порядок стажування в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.12.2009 №80, розділом 3 Порядку проведення стажування осіб, які не мають досвіду роботи в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 25.08.2016 №308, фактичним виконанням ним повноважень прокурора у вказаний період, а також наказом Генерального прокурора України від 29.01.2019 №71-вк, згідно з яким станом на 01.01.2019 до його вислуги років зараховано 9 років 10 місяців 25 днів, тобто включнео час роботи стажистом.
10. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
11. Упродовж 2015-2019 років ОСОБА_1 проходив військову службу на посадах прокурорів і слідчих військових прокуратур, востаннє наказом Генерального прокурора України від 21.06.2019 №455вк призначений на посаду прокурора спеціального відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.
12. Наказом Міністра оборони України від 02.12.2019 №686 капітана юстиції ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом "г" (у зв`язку із скороченням штатів) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
13. Наказом Генерального прокурора від 11.12.2019 №1092-вк позивача з 16.12.2019 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", виключено зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення та направлено його особову справу до Голосіївського районного у місті Києві військового комісаріату.
14. Згідно із розрахунком вислуги років військовослужбовця на пенсію від 04.11.2019, складеного прокурором відділу роботи з кадрами Головної військової прокуратури С.Сергійчуком, загальна вислуга років позивача становить 09 років 08 місяців 18 днів (повних 9 років).
15. Не погодившись із проведеним розрахунком, позивач подав рапорт від 05.11.2019, в якому просив провести перерахунок його вислуги років, включивши до неї періоди його роботи на посадах стажиста на вакантній посаді помічника прокурора та стажиста на вакантній посаді прокурора прокуратури Нахімовського району м. Севастополя з 27.07.2011 по 24.07.2012, час навчання у цивільних навчальних закладах Одеської юридичної академії з 01.09.2006 про 15.07.2011 та час навчання у Військовому інституті Одеського національного політехнічного університету (2 роки 6 місяців).
16. Листом від 12.12.2019 №10/7-1248 вих.19 в.о. начальника відділу роботи з кадрами Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, пославшись на пункт 1 постанови КМУ №393, відповів позивачу про відсутність підстав для зарахування до його вислуги років часу роботи на посадах стажиста в органах прокуратури. Зазначив, що аналогічну позицію з цього питання займає Департамент кадрової політики Міністерства оборони України, копію листа якого від 22.11.2019 №226/5/92 додано до відповіді.